За словами представників Рівненської єпархії ПЦУ, конфлікт виник через те, що на територію храму релігійної громади ПЦУ увірвалися прихильники УПЦ МП. Зробили вони це, попри зачинені ворота та огорож. Водночас застосували силу та нецензурно лаялися.

Більше про конфлікт На Рівненщині віряни МП і ПЦУ побилися за церкву: є десятки постраждалих

Реакція на дії поліції 

Щоб заспокоїти настрої учасників інциденту, на місце прибули поліцейські. Вони попросили залишити приміщення церкви та її територію всіх присутніх – і представників УПЦ МП, і членів релігійної громади Заболоття. Останні, зі свого боку, пояснювали правоохоронцям, що храм є власністю громади ПЦУ, а земельна ділянка перебуває в їх постійному користуванні.

Однак, працівник поліції Суліковський опечатав двері церкви, закрив на замок і також опечатав вхід на територію храму. У Рівненській єпархії кажуть, що під час цього правоохоронець не пред’явив жодних документів, які б вказували на підстави застосування таких заходів. Також не пояснив, відповідно до яких законів він так вчинив.

Згодом громада звернулася за роз’ясненнями до Вараського районного відділу поліції та Головного управління в Рівненській області. Але відповідь не отримала досі.

Описані вище дії працівників поліції не лише порушують права Релігійної громади Заболоття як власника майна, а й права членів релігійної громади на віросповідання, зокрема на безперешкодне відправлення релігійних культів, гарантоване Конституцією,
– заявили у Рівненській єпархії.

Священнослужителі додають, що дії поліцейських містять ознаки злочину, передбаченого статтею про перевищення влади або службових повноважень. Тобто, мовиться про умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих поліцейському прав чи повноважень. Більше того, ці дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян.

Щодо таких дій поліцейського Рівненська єпархія підготувала заяву до ДБР. Також з проханням посприяти вирішенню конфлікту має намір звернутися до президента, Верховної Ради, генерального прокурора, очільника МВС, керівника САП, голови СБУ.

Участь у конфлікті брали тітушки 

За словами священнослужителів, переважна більшість прихильників УПЦ МП, які зчинили сутичку, не є жителями Заболоття. Їх спеціально доправили з усіх куточків Рівненщини. Організатор таких зборів – представник УПЦ МП Віктор Земляний.

Хто такий Віктор Земляний

На Рівненщині його знають як очільника відділу з питань врегулювання міжконфесійних конфліктів при Рівненській єпархії УПЦ МП. Водночас він активно давав інтерв’ю російським пропагандистським каналам.

Чоловіка обвинувачують у низці кримінальних правопорушень. Мовиться про такі статті Кримінального кодексу:

  • порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками,
  • ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.

Кримінальна справа щодо нього перебуває на розгляді у Рівненському міському суді.

До речі Натовп вірян без масок і дистанції: Онуфрій у Харкові влаштував літургію – обурливі фото

Інші заяви

У Рівненській єпархії спростували інформацію, що 22 травня мають пройти загальні (парафіяльні) збори релігійної громади Заболоття. На них начебто мали б вирішити питання щодо зміни канонічної підлеглості громади.

Проведення таких зборів не заплановано, адже свою канонічну підлеглість члени громади визначили 9 червня 2019 року на загальних зборах. Тоді 216 членів громади із 223 присутніх проголосували за зміну канонічної підлеглості та перейшли у підпорядкування Православної Церкви України,
– зауважили священнослужителі.

Водночас вони прокоментували можливість використання храму представниками обох конфесій. За їхніми словами, відповідно до закону, частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду. Також їм треба укласти договір про порядок користування культовою будівлею та майном з їхнім власником (користувачем). Останні є представниками ПЦУ.

Крім того, якщо така новоутворена громада буде в підпорядкуванні церкви держави-агресора, вона є зобов’язаною у своїй повній назві відображати цю приналежність. Тобто, в назві організації має бути вказано, що ця громада є громадою Російської Православної Церкви в Україні.

"Протягом цих 2 років, як частина громади змінила канонічну підлеглість, не згодні з цим рішенням не вчиняли жодних дій щодо утворення нової релігійної громади", – констатували у Рівненській єпархії.

До теми Може скористатися агресор, – Ткаченко проти "роздмухування ситуації" з УПЦ МП

"Схоже на змову" 

Речник ПЦУ Євстратій Зоря вважає, що ситуація навколо конфлікту на Рівненщині – дуже схожа на попередню змову.

Громада та храм належать ПЦУ. На територію вдерлися прихильники Московського патріархату, переважно звезені відомим служителем МП Земляним. Але місцеві представники поліції на підставі того, що прихильники МП спровокували конфлікт і намагалися захопити храм у громади ПЦУ, позбавили громаду права користуватися її власним майном та звершувати богослужіння,
– пояснив він.

Зоря додав: коли прихильники МП не мають прав на майно та відповідних документів, вони всіляко намагаються заблокувати храм, щоби ним не могла користуватися громада ПЦУ.

"В надії, що підкупом, силою, залякуванням чи у якийсь інший беззаконний спосіб вони пізніше зможуть захопити храм у громади ПЦУ", – підкреслив священнослужитель.

Головне про релігійний конфлікт на Рівненщині

  • Конфлікт у Заболотті спалахнув за право користування місцевою церквою, яку ще у 2019 році за рішенням місцевої громади передали для користування ПЦУ. У 2021 році право ПЦУ на церкву у Заболотті визнав Верховний Суд.
  • Водночас парафіяни Московського патріархату заявили, що перехід громади був незаконним. Через це вони вирішили взяти церкву штурмом і почали виламувати паркан. Щоб захистити храм, громада ПЦУ вступила у сутичку, і почалася бійка.
  • Після зіткнення за медичною допомогою звернулися понад десятеро осіб.
  • Поліція взяла приміщення церкви під цілодобову охорону до вирішення справи про право власності у суді.