Джон Спенсер – очільник відділу дослідження міської війни у Медісон Полісі Форум та майор армії США у відставці. Про своє бачення подальшого розвитку бойових дій в Україні він розповів в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу.

Читайте також Про ядерне роззброєння Росії й вигоду Ірану від допомоги Кремлю: інтерв'ю з науковицею із США

Моє перше питання про найближче майбутнє війни в Україні. Якщо взяти до уваги відступ російської армії з Півночі України навесні цього року і подальші українські перемоги біля Харкова, Ізюму та Лиману, чого нам чекати на наступній стадії війни? Мова передусім про Південь.

Ми повинні очікувати ще більшого від української армії, але Росія не хоче відступати. Вона готова жертвувати своїми людьми, на відміну від українського командування, яке цінує своїх солдатів. Саме через це росіяни послали стільки призовників на лінію фронту, щоб якось врятувати ситуацію.

Ми будемо бачити подальший наступ ЗСУ. Вони використовуватимуть далекобійні системи такі як MLRS, щоб завдавати ударів по росіянах і вбивати їх. Це буде продовжуватися доти, доки росіяни не здадуться або не відступлять.

Мистецтво війни постійно змінюється, а війна Росії проти України має свої особливості. Це і масове використання бойових дронів, і широке застосування протитанкових комплексів. На вашу думку, якими були найцікавіші особливості чи феномени цієї війни?

Ми можемо дуже багато почерпнути з цієї війни і будемо її детально розбирати на заняттях у Вест-Пойнті. Звичайно, деякі аспекти війни є незмінними, наприклад – солдати та зброя. Але головне – це бажання до боротьби. Росіяни геть не врахували здатності українських солдатів до опору та волі нації до підтримки війська. Я, як старий солдат, скажу – це дійсно важливо.

Характер самих бойових дій змінився. Наприклад, масове використання "Стінгерів", внаслідок чого ворог не може використовувати свої вертольоти – дуже важливе. Так само використання дронів. Їх використовують як тільки можна – і для спостереження, і для атаки, і для скидання великих бомб. Ворог у плані електронної протидії дронам є слабким, і тому безпілотники є дуже ефективними.

Використання переносних протитанкових комплексів, здатних знищити будь-який танк, теж є дуже важливим. Бо, якщо ваш ворог не використовує комбіновані бойові групи – що росіяни якраз і не роблять – то набагато легше знищувати ворожу техніку.

Українці набагато виваженіше і розумніше підходять до ведення бойових дій. Візьмемо використання далекобійних снарядів. Усі армії світу хочуть воювати на відстані й не наближатися до ворога, тому головний акцент робиться на снаряди, системи великої дальності, дрони і також на можливість усьому цьому протидіяти. Українці з допомогою Заходу отримали ці далекобійні системи.

Їх дуже мало, але з ними українці творять просто таки дива. Це точно змінить підхід щодо того, як треба убезпечувати свої склади зі снарядами, командні центри. Так змінюється характер самої війни.

Які основні причини невдач російської армії? Це психологічні причини чи, можливо, функціональні? Як зараз діє російська армія? Дехто каже, що причина в нестачі ініціативи, в тому, що командири молодшої та середньої ланки не хочуть схвалювати рішення на полі бою. Навіть нестача гнучкості та креативності у порівнянні з українською армією. Якими є ключові фактори російських невдач та українських успіхів, на вашу думку?

По суті, ви вже самі відповіли на своє запитання. Я старий солдат, і добре знаю, що робили генерали упродовж історії війн. Солдат повинен воювати за мету. І це – перший і головний програш росіян. Їхні солдати не знають, за що вони воюють і за що помирають. Це стосується не лише солдатів, але й командування – якщо у них немає мети, внутрішнього вогню, то вони ніколи не зможуть зробити того, що роблять українці – малими силами досягати великих результатів.

Також це стосується взаємодії з солдатами та лідерства. Російська військова система не базується на довірі та піклуванні про солдата. В Україні навпаки кожен рядовий знає, що про його життя піклується командування, його підтримує народ і це все перетворюється у силу на полі бою. Це те, чого нема в росіян. Російська система побудована на строгій дисципліні й бездумному слідуванні наказів – скажи солдатам піти в бій, і вони це зроблять. Але це не працює.

Місяць тому Владімір Путін почав кампанію з мобілізації, щоб поповнити втрати на полі бою. Чи правильно він зробив? Чи працює це на користь росіян, якщо взяти ситуацію упродовж місяця?

Звісно, що ні. Путін увійде в історію як найгірший стратег усіх часів і народів. Твоя армія програє, а ти береш і посилаєш на фронт десятки тисяч молодих людей – в цю армію, яка гине. Це завжди закінчувалося погано.

Він зараз відправив на фронт десятки тисяч молодих людей. Ще більше, сотні тисяч, втекли з країни. Це десь від 400 до 700 тисяч осіб. Путін знищує власну державу, затягуючи війну в Україні. Це можна побачити на прикладі мобілізованих. Вони тренувалися якихось 3 – 5 днів, а потім їх кидають на передову – на смерть.

До теми У полі трупи і їх не забирають, – окупанти скаржаться, що їх посилають на "забій"

Росія випустила більшість своїх ракет по об'єктах в Україні, а на полі бою втрачає все більше танків та бойових машин. Збито сотні гелікоптерів та літаків. Як швидко Москва зможе відновити свій військовий потенціал зважаючи на санкції?

Це досить важлива особливість цієї війни. Україна мобілізувала не лише власну націю – її підтримує майже весь світ. При цьому російські запаси вичерпуються, і ми це знаємо. Але що дивує те, що вони звернулися по допомогу до Північної Кореї за боєприпасами. Зараз Кремль купує в Ірану дійсно погані дрони. Звичайно, вони завдають шкоди, але українці навчилися збивати 80% з них. Скоро цей показник дійде до 100%.

Це яскравий приклад того, що в Росії нема чим постачати своїх військових. Вона не може змусити своїх солдатів воювати. Ба більше, вона немає чим їх забезпечити. Вони використовують танки виробництва 50 – 60 – 70-х років.

Зараз найбільшим постачальником зброї для України є Росія, адже росіяни тікають і залишають зброю. Втікати з поля бою і залишати техніку й боєприпаси, які може захопити ворог – неприпустимо. Запаси Росії тануть, санкції працюють. У них немає комп'ютерних чіпів для ракет і решти. Санкції продовжуватимуть працювати. То ж Путін лише руйнує власну країну.

Росія замовила в Ірану тисячі дронів-камікадзе. Яка їхня роль і чи можуть вони щось змінити на полі бою на користь росіян?

Вони нічого не змінять. Дрони не використовуються на полі бою, а лише як інструмент терору щодо мирних людей. Іранці послали росіянам не лише дрони, а й інструкторів, на що треба теж зважати. Тому потрібно запроваджувати санкції й проти Ірану.

Але сенсу з цих дронів небагато, їх можна збивати, причому звичайною стрілецькою зброєю. На полі бою вони не мають ніякого впливу, це крок відчаю.

Цікаво В Ірані застрелили двох топових військових, що відповідали за постачання Росії дронів, – ЗМІ

Війна в міських умовах відрізняється від війни в лісах чи на полях. Зараз скидається на те, що буде битва за Херсон. Українці будуть атакувати, а росіяни – захищатися. Якими будуть ключові аспекти успіху українського наступу в Херсоні?

Чудове питання. Я був в Києві в липні й вивчав, як армія та прості кияни захищали своє місто від цієї "другої армії світу". Я буду про це писати книжку. Стосовно Херсону, то українці готувалися упродовж місяців. Готувалися дуже розумно.

У росіян немає виходу, вони можуть або здатися, або втекти, або вмерти. Якщо ви атакуєте в умовах міста, це, звісно, інакше, ніж захищатися. Українці, на відміну від росіян, будуть турбуватися про особовий склад, а також про цивільних та інфраструктуру. Вони не будуть стирати з лиця землі ціле місто.

Але вони створять такі умови для росіян, що ті просто не будуть мати виходу. Вони або здадуться, або помруть. Це у всій Херсонській області, а не лише в самому Херсоні.

Ви згадали успішний захист українцями Києва. Можете коротко окреслити ключові фактори успіху українців в Києві?

Так, звичайно. По суті, це одна з найгучніших кампаній з оборони в історії сучасного світу. Оборона Києва врятувала Україну. Звичайно, оборона Чернігова та Сум теж важлива, але якби росіяни захопили Київ, то війна пішла б за абсолютно іншим сценарієм.

Коли я був у Києві, а також в Ірпені, Бучі та Броварах, я бачив, що українські військові провели чудову роботу. Але до цього долучилися і цивільні, які виходили на вулиці й билися з росіянами. Вони допомогли військовим втримати місто.

Підрив мостів, затоплення великих ділянок – це все пропустило російську армію через м'ясорубку, яка повільно перемолола усі російські війська, які були під Києвом. То ж росіяни програли. Причому, програли важко. Вони відступили з-під Києва, коли були переможені у військовому розумінні, коли їх перемогла українська армія та цивільні.

Як би ви описали військову допомогу США для України? Дехто каже, що вона занадто повільна, і Штати повинні давати Україні більше зброї, дехто – що таким чином Адміністрація Байдена просто намагається контролювати ескалацію й уникнути ядерного компонента. Яка ваша думка?

Я американець і пишаюся тим, скільки ми передали Україні для захисту. Але так – це було дуже повільно. Схвалювали політичні рішення щодо того, яку саме зброю надати й коли. Все через страх ескалації. Звісно, страх ескалації Путіним завжди є, але надання Україні зброї для оборони повинне було розглядатися шлях до миру, а не фактор ескалації.

Щоб цього досягти, Україні потрібно дати ще більше зброї. Зокрема, такої, якої ще не було: ATACMS та іншу далекобійну зброю. Вона потрібна, щоб знищити російську армію в Україні. Це шлях до миру. Повільна допомога від США затягнула цю війну. Якщо ви хочете, щоб війна закінчилася швидше, дайте Україні те, що вона просить – танки, авіацію, ракети, радари – усе.