Для підвищення явки військовослужбовців, студентів та бюджетників у РФ примусово відправляли на ділянки, розповідає в інтерв'ю Der Standard міжнародний оглядач, експерт із питань Росії Герхард Манготт.
Читайте також: Дві потенційні мішені Путіна, – західні ЗМІ про те, чого очікувати після виборів президента у РФ
Путін прагнув не просто перемогти на виборах – він хотів свого роду коронації, яка дала б можливість стверджувати, що народ підтримує його практично одноголосно. І це йому вдалося,
– констатує політолог.
Зокрема, майже стовідсоткова перемога була необхідна главі Кремля для зміцнення його позицій всередині правлячої еліти. Багато хто голосував за чинного президента Росії тому, що альтернативи не було – про це заздалегідь подбали, пояснює Манготт. Важливим аргументом для виборців була і "стабільність", яку пов'язують з Путіним.
Щодо зовнішньополітичного курсу Кремля після обрання Путіна, то, на думку експерта, не варто очікувати серйозних зрушень щодо збройного конфлікту в Україні й війни в Сирії.
"Відносини між Росією і Заходом залишаться невтішними і можуть погіршитися ще більше", – не виключає він.
Говорити про внутрішні реформи у Росії до інавгурації Путіна також не слід. Великодержавна політика, яку проводить Путін, ґрунтується насамперед на армії та її модернізації, це стосується і ядерної зброї. Наразі можна стверджувати, що контроль над ядерними озброєннями досяг критичної точки, оскільки у покращенні ситуації не зацікавлена й адміністрація Трампа. Тому, якщо після 2021 року термін дії договорів про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) між СРСР і США продовжений не буде, світ опиниться в ситуації, якої не було з 1972 року, і, цілком ймовірно, почнеться гонка озброєнь, прогнозує Манготт.
Читайте також: Вибори президента в Росії: чому у світі не квапиться вітати нового-старого очільника Кремля
Фахівець із питань Росії вважає малоймовірним припущення, що Путін захоче змінювати конституцію з метою залишитися ще на один термін після 2024 року.
Справа в іншому: чи достатньо сильні позиції Путіна, щоб у нього була можливість самому визначати кандидатуру майбутнього наступника, або ж справа дійде до відкритого протистояння між ворожими таборами в російських правлячих колах і главу Кремля відсторонять від вирішення цього питання,
– розмірковує німецький політолог.
Нагадаємо, 18 березня в Росії відбулися вибори президента. За результатами підрахунку 99,81% голосів на виборах президента Росії-2018 перемогу здобув чинний очільник РФ Володимир Путін. За Путіна свої голоси віддали 76,67% виборців, а це понад 56 мільйонів росіян. На другій позиції Павло Грудінін – у нього 11,79% голосів виборців. Явка на виборах президента Росії склала 67%.