Путін хотів коронації, – експерт про вибори у Росії

Для підвищення явки військовослужбовців, студентів та бюджетників у РФ примусово відправляли на ділянки, розповідає в інтерв'ю Der Standard міжнародний оглядач, експерт із питань Росії Герхард Манготт.

Читайте також: Дві потенційні мішені Путіна, – західні ЗМІ про те, чого очікувати після виборів президента у РФ

Путін прагнув не просто перемогти на виборах – він хотів свого роду коронації, яка дала б можливість стверджувати, що народ підтримує його практично одноголосно. І це йому вдалося– констатує політолог.

Зокрема, майже стовідсоткова перемога була необхідна главі Кремля для зміцнення його позицій всередині правлячої еліти. Багато хто голосував за чинного президента Росії тому, що альтернативи не було – про це заздалегідь подбали, пояснює Манготт. Важливим аргументом для виборців була і "стабільність", яку пов'язують з Путіним.

Щодо зовнішньополітичного курсу Кремля після обрання Путіна, то, на думку експерта, не варто очікувати серйозних зрушень щодо збройного конфлікту в Україні й війни в Сирії.

"Відносини між Росією і Заходом залишаться невтішними і можуть погіршитися ще більше", – не виключає він.

Говорити про внутрішні реформи у Росії до інавгурації Путіна також не слід. Великодержавна політика, яку проводить Путін, ґрунтується насамперед на армії та її модернізації, це стосується і ядерної зброї. Наразі можна стверджувати, що контроль над ядерними озброєннями досяг критичної точки, оскільки у покращенні ситуації не зацікавлена й адміністрація Трампа. Тому, якщо після 2021 року термін дії договорів про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) між СРСР і США продовжений не буде, світ опиниться в ситуації, якої не було з 1972 року, і, цілком ймовірно, почнеться гонка озброєнь, прогнозує Манготт.

Читайте також: Вибори президента в Росії: чому у світі не квапиться вітати нового-старого очільника Кремля

Фахівець із питань Росії вважає малоймовірним припущення, що Путін захоче змінювати конституцію з метою залишитися ще на один термін після 2024 року.

Справа в іншому: чи достатньо сильні позиції Путіна, щоб у нього була можливість самому визначати кандидатуру майбутнього наступника, або ж справа дійде до відкритого протистояння між ворожими таборами в російських правлячих колах і главу Кремля відсторонять від вирішення цього питання– розмірковує німецький політолог.

Нагадаємо, 18 березня в Росії відбулися вибори президента. За результатами підрахунку 99,81% голосів на виборах президента Росії-2018 перемогу здобув чинний очільник РФ Володимир Путін. За Путіна свої голоси віддали 76,67% виборців, а це понад 56 мільйонів росіян. На другій позиції Павло Грудінін – у нього 11,79% голосів виборців. Явка на виборах президента Росії склала 67%.