Для ухвалення рішення була потрібна конституційна більшість – 300 голосів.

Читайте також: Рада закріпила в Конституції курс України в НАТО та ЄС: що це означає

Серед тих, хто змін не підтримав, – увесь "Опозиційний блок". Проти проголосував 31 член фракції, ще 4 – не голосували взагалі.

Окрім того, рішення не підтримали 4 позафракційних депутати: Юрій Бойко, Сергій Льовочкік, Сергій Дунаєв та Юлій Іоффе.

Верховна рада Курс на НАТО та Євросоюз
Підсумки голосування за зміни до конституції щодо ЄС та НАТО

Із "Блоку Петра Порошенка" за зміни проголосували усі 132 депутати, окрім одного – Тараса Юрика. Згодом на своїй сторінці у Facebook Ірина Геращенко написала, що у нього не спрацювала картка.

Із "Народного фронту" курс підтримали усі присутні нардепи – 79. Також "за" свої голоси віддали 24 члени фракції "Самопоміч", 20 радикалів Ляшка, 19 нардепів від "Батьківщини", 16 – від "Волі народу" та 5 від партії "Відродженя". До слова, 8 членів останньої відмовились голосувати.

Як вносять зміни до Конституції України?• Пропозиції щодо змін до Конституції України може подати до Верховної Ради лише президент або 150 нардепів (не менш ніж третина парламентарів). Петро Порошенко вніс законопроект про зміни до Конституції щодо курсу в ЄС та НАТО 3 вересня 2018 року.
• Далі Рада повинна внести цей документ в порядок денний і скерувати його до Конституційного Суду України. Для цього необхідно 226 голосів. Парламентарі дали старт змінам до Конституції 20 вересня. "За" – 321 голос.
• Після позитивного рішення Конституційного суду 22 листопада Верховна Радаухвалила законопроект у першому читанні (311 "за" із 300 необхідних).
• 7 лютого парламент остаточно закріпив у Конституції курс України в ЄС і НАТО. Для цього також була потрібна конституційна більшість голосів, "за" проголосували 334 депутати.
З 1996 року, коли була ухвалена Конституція України, вона була змінена 8 разів. Кілька разів навіть було змінено форму управління державою. Починали з президентсько-парламентської. У 2004 році затвердили парламентсько-президентську державу. А Янукович перетворив її знову на президентсько-парламентську. Однак, після перемоги Революції гідності його нововведення визнали неконституційними.