За проект змін до Конституції, автором яких є Петро Порошенко, в другому читанні проголосувало 335 депутатів. Для ухвалення рішення була потрібна конституційна більшість – 300 голосів.

Читайте також: Україна, НАТО і ЄС: як вплинуть зміни до Конституції на життя українців

Коли закон почне діяти. Тепер документ має підписати спікер парламенту Андрій Парубій і Президент України Петро Порошенко. Зміни набудуть чинності наступного дня після його опублікування в офіційній пресі.

Що означають зміни до Конституції щодо ЄС та НАТО

Стратегічний курс України на набуття повноправного членства у Євросоюзі та НАТО. Закон не визначає чітких дат чи кроків для вступу в ЄС та Північноатлантичний альянс. Однак він чітко прописує, що євроатлантичний курс України є незворотним. А отже – будь-які спроби політиків змінити курс України у напрямку Росії будуть трактуватися виключно як порушення Конституції України. Це унеможливить проросійський реванш.

Це історичне рішення для України і спрямоване не на окремих особистостей чи політичні партії. Ці зміни стосуються держави України, європейської ідентичності, бажання нашого народу бути самодостатнім серед європейців.

Читайте також: Кандидати в президенти про НАТО та ЄС: хто з політиків маніпулює українцями

Обов'язки Президента, Кабміну і парламенту. Закон чітко прописує, що президент стане гарантом реалізації стратегічного курсу держави на членство в ЄС і НАТО. Уряд буде забезпечувати реалізацію такого курсу. А парламент повинен приймати саме ті законопроекти, які сприятимуть реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС і НАТО.

Російські війська більше не матимуть права перебувати на військових базах України. З Конституції виключать пункт про "використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань". Мається на увазі російський флот на території Кримського півострова.

Чи підтримують українці євроатлантичний курс?

Більшість – так.

  • 50% українців підтримує вступ України до Євросоюзу і лише 9% хотіли б інтегруватися у Митний союз.
  • 46% українців проголосували б за вступ до НАТО, 32% – проти, якби в Україні проводили такий референдум.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 16-23 січня 2019 року. Всього було опитано 6000 жителів України віком від 18 років. Допустима похибка не перевищує 1,3%.

Читайте також: Україна – НАТО: 7 фактів, які треба знати

Як реагують у НАТО

У НАТО одразу ж привітали ці зміни, як тільки Порошенко вніс законопроект у парламент у вересні 2018-го. В Альянсі заявили, що підтримують право України самостійно обирати свій євроатлантичний шлях без зовнішнього втручання.

Крім того, в НАТО запевнили: оскільки ​Україна відновила свої євроатлантичні прагнення, рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що держава у майбутньому набуде членства в НАТО, залишаються незмінними.

Як вносять зміни до Конституції України? • Пропозиції щодо змін до Конституції України може подати до Верховної Ради лише президент або 150 нардепів (не менш ніж третина парламентарів). Петро Порошенко вніс законопроект про зміни до Конституції щодо курсу в ЄС та НАТО 3 вересня 2018 року.
• Далі Рада повинна внести цей документ в порядок денний і скерувати його до Конституційного Суду України. Для цього необхідно 226 голосів. Парламентарі дали старт змінам до Конституції 20 вересня. "За" – 321 голос.
• Після позитивного рішення Конституційного суду 22 листопада Верховна Рада ухвалила законопроект у першому читанні (311 "за").
• 7 лютого парламент остаточно закріпив у Конституції курс України в ЄС і НАТО. Для цього також була потрібна конституційна більшість голосів, "за" проголосували 335 депутатів.

З 1996 року, коли була ухвалена Конституція України, вона була змінена 8 разів. Кілька разів навіть було змінено форму управління державою. Починали з президентсько-парламентської. У 2004 році затвердили парламентсько-президентську державу. А Янукович перетворив її знову на президентсько-парламентську. Однак, після перемоги Революції гідності його нововведення визнали неконституційними.