Британські Королівські військово-повітряні сили, або Royal Air Force виникли після Першої світової війни, у 1918 році. Тоді у них був шанс розробити нові підходи до ведення повітряних боїв, можливості та ресурси для створення нових прототипів літаків.

До теми Найвідоміші "літаки-невидимки": технологія Stealth повністю змінила методику ведення бою

Спершу британці дотримувалися балансу в кількості повітряних суден, однак з початком Другої світової зробили ставку на бомбардувальники. Очікували, що нацистського ворога вдасться просто засипати бомбами. Готували також льотчиків для винищувачів, які постачали з інших країн

Під час битви за Британію у нас було багато бомбардувальників. Винищувачів було менше, але завдяки подіям того часу наші літаки змогли переформатуватися і перейняти нову методику бою. Їх почали використовувати невеликими групами вночі, через що винищувальні групи почали називати нав'язливими москітами.

Ніл Тейлор

Член RAF

У 1940 році Королівські ВПС зіткнулися з першим серйозним бойовим випробуванням, яке згодом назвали наймасштабнішою повітряною битвою в історії. У Люфтваффе прагнули змусити Лондон капітулювати у війні та розбомбити інфраструктуру. Під удар потрапили:

  • заводи;
  • порти;
  • військові будівлі;
  • житлові будинки.

Коли в Німеччині зрозуміли, що задушити "корону" в економічному плані не вийде, взялися за знищення цивільних людей. Сотні нацистських літаків застосовували бомби запальної дії. Королівські ВПС протистояли їм на 200%.

Лондонський блітц
Британець спостерігає за небом над Лондоном / Фото з The National Archives and Records Administration

У штабі Королівських повітряних сил навіть написали "Неможливі речі робимо відразу, на чудеса доведеться трошки почекати". І, дійсно, дивом Великій Британії вдалося вигризти перемогу після 4-місячної битви.

Хоч основна битва закінчилася 30 жовтня, німці бомбардували Лондон ще 7 місяців. Британські ВПС втратили у битві понад тисячу літаків і майже 3 тисячі людей. Втрати німців були більшими – понад 2,5 тисячі осіб і майже 2 тисячі літаків.

Цікаво У Росії секс-бомба, а в США просто нездара: що відомо про російську шпигунку Анну Чапман

У 1943 році Royal Air Force разом із американськими союзниками взяли участь в операції "Гоморра". Вона полягала в бомбардуванні німецького Гамбурга, який був важливим транспортним містом.

Помститися за розтрощений Лондон вирішив командувач Артур Гарріс на прізвисько "Бомбер Гарріс". Він вирішив, що бомбардувальники летітимуть колонами та засипатимуть бомбами усе на своєму шляху. А щоб дезорієнтувати ворожі радари, спецслужби порекомендували льотчикам використовувати шматки алюмінію та фольги.

Гамбург
Гамбург після бомбардування / Фото з Imperial War Museums

Британські бомбардувальники Stirling, Lancaster і Halifax безжально трощили Гамбург разом із населенням. А в лютому 1945 року перемкнулися на Дрезден. Укриття та міцні споруди знищили фугасними бомбами, а потім засипали місто бомбами запальної дії. Тоді на німецьке місто скинули 4 тисячі тонн бомб.

Це дуже велика честь – отримати нагоду тренуватися у цьому роді військ. Великий привілей – мати змогу захищати свою країну саме у повітрі.

Пілот Typhoon

Після закінчення Другої світової війни потреба у стрімкому розвитку ВПС у Великій Британії відпала. Однак із появою Радянського Союзу, міжконтинентальних балістичних ракет і розвитком нових технологій, завдання льотчиків також змінилися.

У повітряних силах почали практикувати Quick Reaction Alert. Мовиться про невеликі групи літаків, розкидані по всій країні, які відповідають за швидке реагування на вторгнення у повітряний простір країни або ж союзників. У той час особливу небезпеку становив СРСР, нині – Росія.

QRA
У повітряних силах почали практикувати Quick Reaction Alert / Фото Міноборони Великої Британії

Мобільні групи складаються із 4 – 5 літаків та кількох пілотів. Їх обслуговує понад 100 людей. Це й не дивно, адже головним завданням таких підрозділів є перехоплення небажаних літальних апаратів та стримування ворога до прибуття підкріплення.

RAF добре реорганізувалися після війни та виробили злагоджені й ефективні протоколи дій. До протистояння льотчики завжди готові, водночас збивати ворожі літаки їм ще не доводилося у мирний час.

QRA перебувають на варті країни 365 днів на рік. Вони є на кожній базі у Великій Британії і готові до вильоту впродовж 24 годин. На збори й виліт їм потрібно максимум 10 хвилин.

Джон Блетчер

Пілот

У арсеналі Королівських ВПС є чимало сучасних літальних апаратів – від безпілотних дронів до потужних винищувачів. Головною гордістю є багатоцільовий винищувач-бомбардувальник Hawker Typhoon, який перехоплює ворожі або неідентифіковані повітряні судна.

Актуально Готові до зустрічі з терористами: чим вражають бійці елітної спецслужби Yamam

Потужною ударною силою є американські Lightning, які часто використовують в палубній авіації завдяки функції вертикальної посадки. Окрім цього, популярністю користуються транспортні літаки Boeing C-17. Їхнє типове завдання – перевозити військових між країнами, якщо Велика Британія вступила в битву чи вирішила надіслати підкріплення.

Британські потужності складаються і з різноманіття розвідувальних, транспортних та ударних гелікоптерів. Змінюються також технології, нові ракети та системи.

У нас є гелікоптери, які можуть пробратися туди, куди не дістануть звичайні вертольоти. Це стосується питань доставки вантажу. Можна як доставляти припаси, так і рятувати людей.

Нік Крессвелл

Інженер

Члени RAF перебувають зі своїми літаками у багатьох країнах у стратегічних точках. Вони дислокуються в місцях, звідки можна завдати удару противнику у випадку агресії. Зокрема на Фолклендських островах, у Норвегії, на Кіпрі чи Гібралтарі.

Британські ВПС патрулюють повітряні кордони Західної Європи. До прикладу, Росія регулярно порушує чужий повітряний простір з метою розвідки чи провокацій. У такий спосіб перевіряють сили, які прилітають на перехоплення, час прибуття підмоги, типи літаків тощо.

Це поширена практика для багатьох країн. Втім у Кремля немає технологічної можливості здійснювати розвідку непомітно. Однак, про всяк випадок, літаки на перехоплення висилати треба, оскільки ніхто не застрахований від потенційних атак.

Ми концентруємося на 2 головних завданнях – запобігання агресії іноземної авіації, насамперед російських літаків, і унеможливлення появи сценарію, який трапився у вересні 2001 року в США.

Працівник Центру управління повітрям

Суть RAF зрозуміла – воїни що бережуть повітряний простір. Та в стінах цього відомства працюють ще й такі люди, які не літають, не ремонтують літаки і не ходять на вилазки.

Важливо Операція "Пандора": як Кремль хотів зруйнувати США через расову війну

Величезний штат людей стежить за британським небом і за тим, які літаки там пролітають. Щодня це майже 8 тисяч повітряних суден, кожне з яких проходить перевірку. Якщо хоч один літак виявиться підозрілим, на перехоплення відправлять спецгрупу.

Ми перевіряємо кожен літак, який заходить у повітряний простір Британії. Нам потрібно знати що куди він летить, навіщо, мусимо проконтролювати місце його посадки. А якщо воно невідоме, то спрогнозувати його. Готуємося зіткнутися із будь-якою ситуацією.

Працівник Центру управління повітрям

Британці також тримають руку на пульсі світових подій, особливо після окупації Криму й початку війни на Сході України. Їхні винищувачі, бомбардувальники та флот завжди напоготові.

На озброєнні є ракети, керовані радарами. Вони не просто шукають ціль, а йдуть за її тепловим слідом. Вона летітиме доти, поки не досягне цілі.

Джон Блетчер

Пілот

Двері RAF відчинені для всіх охочих, але пілотом може стати далеко не кожен. Керування винищувачем – особливе вміння, яке напрацьовують роками за специфічної підготовки.

Спочатку майбутніх пілотів перевіряють на фізичну міць. Головне – витривалість, тому вони бігають в горах, лазять скелями, плавають на великі дистанції і навіть грають у крикет. Подолання смуги перешкод, вміння планувати місії і збирати розвіддані повинні бути на найвищому рівні.

Пілот
Керування винищувачем – особливе вміння / Фото Міноборони Великої Британії

Коли інструктори бачать, що всі ці етапи у майбутніх пілотів відточені до досконалості, їх переводять на навчальні літаки, які поділені на класи. Спершу – легкі моторні літаки, потім потужніші й підготовка на симуляторі. Після опрацювання усіх можливих сценаріїв та алгоритмів, пілота допускають до перших пробних польотів на справжніх винищувачах.

Російські пілоти не реагують на жодні повідомлення і запитання наших пілотів. Це така тактика надокучання. Вони роблять це навмисно, щоб спровокувати нас. Однак, ми мусимо реагувати і підіймати в небо свої літаки.

Майкл Феллон

Ексміністр оборони Великої Британії

RAF у 2021 році – це не лише про літаки, але й про кіберрозвідку, яка збирає інформацію про технологічні можливості інших країн і стоїть на захисті військових систем країни. Щодня на військовий кіберпростір Британії зі всього світу "прилітає" по 60 спроб зламати системи, але пройти системи захисту Королівських ВПС дуже непросто. До того ж, якщо загроза буде надто серйозною, порушника обов'язково знайдуть.