Народна депутатка Наталя Піпа розповіла 24 Каналу, що ухвалення цього закону – важливий крок, адже він наближає Україну до стандартів Європейського союзу. Також він сприяє тому, щоб наша країна більше наблизилась до єдиного європейського освітнього простору.
Читайте також Нові освітні можливості для школярів в умовах війни: як працює Esteam
Студенти обиратимуть предмети
До ухвалення цього закону в Україні освітня послуга надавалась групі. Були базові предмети, які вивчала більшість студентів.
Більшість навіть не знала, що вона групою обирають, тому що це відбувалось з куратором або ці дисципліни призначала кафедра. Тепер будуть базові предмети або міждисциплінарні, якщо студент ще не обрав спеціальність, а тільки напрям. Тоді можна на першому курсі здобути міждисциплінарне навчання, а далі обирати спеціалізацію,
– наголосила народна депутатка.
Крім того, можна вчитися базово з усіма, якщо студент обрав спеціальність, і пізніше вибирати собі предмети, які більше пасують.
Головне для студента, за її словами, пройти повністю 240 ЄКТС (одиниць, в яких вимірюється обсяг навчального навантаження – 24 Канал). Проте можна мати більше годин щодня і відповідно пройти швидше навчання. Якщо ж студент поєднує навчання з роботою, то навпаки може навчатися у повільнішому темпі.
"Це і є індивідуальна освітня траєкторія, яка дає більше можливостей вибору, розуміння, яка форма навчання пасує конкретному студенту", – відзначила народна депутатка..
Університети готові
Проте основне питання буде до університетів, які мають забезпечити впровадження цього закону. Під час голосування за законопроєкт в залі Верховної Ради його підтримали, і це свідчить про те, що виші готові до його впровадження.
Керівництво університетів завжди тісно спілкується з представниками політикуму щодо можливості реалізації законів. У парламенті законопроєкт підтримали 306 голосами. Більшість представників університетів засвідчують готовність до таких змін та зазначають, що їм самим цікаво це реалізовувати,
– зауважила Наталя Піпа.
Раніше на певну дисципліну, яку викладали декілька фахівців, не набирались необхідні групи студентів. Зараз може бути потрібна значно менша кількість людей. Відповідно буде очевидним рейтинг викладача, дисципліну якого обирає більше студентів.
"На впровадження нового закону відпущено рік, тому кожен університет впорається з цим. Зараз ми очікуємо від Міністерства освіти і Уряду затвердження підзаконних актів. Вони вже розроблялися і тепер їх необхідно затвердити", – підкреслила вона.
Важливо У Раді підтримали збільшення ваги творчого конкурсу при вступі у 2024 році
Більше про новий закон
- Ухвалення закону, як вважають у Міністерстві освіти і науки, передбачає можливість студентам індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм.
- Закон скасовує модель "вступу на галузь" через міждисциплінарну освітню програму. В її межах вибір студентом спеціальності відбувався не одразу, а після 1 – 1,5 року навчання.
- Після запровадження закону на бакалаврському рівні існуватимуть міждисциплінарні освітні програми, які будуть відповідати конкретним запитам регіонів, роботодавців.
- Крім того, студенти матимуть можливість використовувати гнучкіші темпи навчання та зберегти його строки.
- Студенти контрактної форми зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті. Зокрема, закінчити 4-річну бакалаврську програму за 3 роки або поєднувати навчання з роботою і закінчити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6 – 8 років.
- Також в Україні ще два ЗВО реорганізують, внаслідок чого вони приєднаються до двох потужних університетів. Йдеться про Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, який об'єднається з Криворізьким національним університетом. Він стане структурним підрозділом Криворізького НУ. А Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту приєднається до Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі.