Архів
Курси валют
Погода
23°C
23°C 14°C
  • четвер
    24°C 11°C
  • п'ятниця
    28°C 11°C
  • субота
    29°C 15°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Регіональні лідери та бізнес підтримали альтернативний законопроект про внутрішні водні шляхи

Річковий транспорт України
Річковий транспорт України / vcrti.com.ua/

Керівники регіонів, діяльність яких пов'язана з річковими і морськими перевезеннями, а також учасники ринку перевезень і суднобудівники підтримали альтернативний законопроект 2475а-3 "Про внутрішній водний транспорт" і розкритикували аналогічний документ, підтриманий Мінінфраструктури.

Свої думки вони висловили під час круглого столу "Розвиток суднобудування і судноплавства в Україні", організованого міжфракційним об'єднанням "За розвиток річок України", повідомляє Цензор.

Законопроект 2475а, на підтримку якого виступає міністерство, передбачає впровадження цілої низки нововведень, які ускладнюють роботу бізнесу і роблять річки непривабливими для інвестицій в річковий транспорт. Зокрема, за даними видання, законопроектом передбачено створення нового держпідприємства "Адміністрація внутрішніх водних шляхів України", яке буде наділено функціями органу влади і буде фінансуватися за рахунок вантажовідправників, судновласників і пасажирів, підживлюючи корупцію і знижуючи конкурентоспроможність річкового перед іншими видами транспорту.

Крім того, передбачено введення в обхід Податкового кодексу квазіподатку – річкового збору, аналогів якого немає не тільки в ЄС, але і в інших країнах цивілізованого світу з розвиненим річковим транспортом. При цьому не пояснюється, чому ремонт не виконують вже зараз за рахунок вже існуючих зборів, розмір яких не менше річкового.

Також передбачається скасування контролю держави за допуском і діяльністю на внутрішніх водних шляхах суден під прапорами інших держав. Це створить загрозу національним річковим перевезенням через нерівноправні конкурентні умови. "Замість того, щоб зробити наш український прапор привабливим (спростити реєстрацію, податки і т. д.), реформатори вирішили його знищити: всі, хто ще залишився і працює під українським прапором, поміняють його на офшорні, тим самим легалізувавши офшори на території України!", – пише автор матеріалу.

За словами генерального директора асоціації "Всеукраїнське об'єднання крюїнгових компаній" В'ячеслава Кисловського, те, що пропонує пан міністр, – це "позавчорашній день".

"Пропонують створити чергову монопольну структуру, як "Укрпорт". Що він робить? Він збирає портові збори собі. Цільові! Які повинні використовуватися для будівництва каналів, підтримки судноплавства, а ці гроші йдуть навіть не в бюджет України, а на зарплату чиновникам (прим. автора – з різних джерел можна дізнатися, що планується створити структуру з чисельністю до 500 працівників). Це неправильно. Потрібно змінювати підходи. Ніяка новостворена державна структура проблему не вирішить. Вирішать її тільки приватні інвестори. Тому річкові збори стануть тільки черговим майданчиком для корупції", – вважає В. Кисловський.

Про привабливість для інвесторів говорив також голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко. "Треба міняти податки, треба міняти збори. Якби я до себе запрошував інвестора і мав можливість впливати на податки, я б йому сказав: "Працюйте, будь ласка, безкоштовно три роки, чотири або п'ять", – сказав він. Губернатор Миколаївщини також упевнений в тому, що Адміністрація внутрішніх водних шляхів України – зайвий орган, що підтверджує існування Адміністрації морських портів. "АМПУ нічого не зробила, крім того, що всі гроші, які збирає з Миколаївщини, залишає в Одесу і робить там поглиблювальні роботи і так далі. ...сьогодні Миколаївщина через неї неконкурентоспроможна. Це велика проблема. Будь-яке судно, яке сьогодні входить в порти Миколаєва, має платити в сім разів більше, ніж в інших країнах", – наголосив А. Савченко.

Підтримав колегу і голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв. "Ви говорите про річковий збір, як про вихід із ситуації. Що ЄБРР і Всесвітній банк дадуть кредит на будь-які роботи... А як цей річковий збір вплине на суднобудівні компанії? Замовлення за рахунок чого з'являться? З того, що ми додатково когось "обілетили"? Ні. Ви збираєте з наших – херсонських і миколаївських портів – гроші в АМПУ і не повертаєте ніяк в нашу інфраструктуру. Річковий збір – не панацея. Він сьогодні нам не дасть той бум активності, який ми всі заслуговуємо географічно", – впевнений губернатор.

Міський голова м. Вознесенськ Віталій Луков поділився з присутніми досвідом того, як лише рік відновлення судноплавства по Південному Бугу позначився на розвитку району та міста. "4500 пасажирів і 300 000 тонн – це нібито сухі цифри, але це 30 000 автомобілів по 20 тонн, і це десята частина машин взагалі всіх разом, які проїжджають через місто щомісяця. Це говорить про те, як для маленького міста важлива сьогоднішня тема. Показували нам успішні країни по річкових перевезеннях. Спишіть їхній закон. Я не думаю, що вони з вас за це візьмуть гроші. Спишіть успіх і дайте нам жити тут на місцях", – закликав він законодавців.

На думку президента Асоціації суднобудівників України "Укрсудпром" Віктора Лисицького, законопроект Мінінфраструктури не враховує інтереси національного виробника. "Найбагатша країна світу США має спецрегулювання на своїх річках. На Міссісіпі немає жодного судна не під американським прапором. Ті, хто хоч трошки знайомий з кораблебудуванням, знає, що навіть в невеликому судні можна так запакувати вибухівку. Дніпро повинен бути для українських суден. Судна повинні бути укомплектовані українськими екіпажами. І тоді нашим нащадкам не доведеться рятувати Дніпрогес від диверсій", – зазначив В. Лисицький.

Про ризики допуску іноземних суден в українські води говорив і декан факультету експлуатації технічних систем на водному транспорті Державного університету інфраструктури та технологій Олександр Сьомін. "Коли відкрили канал Рейн-Майн-Дунай, Дунайська комісія допустила всі прапори на річку Дунай. Це призвело до того, що абсолютно всі українські судновласники, що працюють на Дунаї, пішли під прапори – під Молдову, під Росію і т. д. На сьогоднішній день в Ізмаїлі під прапором України працює тільки національне Дунайське пароплавство. Тому, як тільки відкриється Дніпро, всі дніпровські судновласники підуть під інші прапори, в тому числі і російські. Другий момент. Навіть якщо Дніпро відкриється для іноземних прапорів, до зростання вантажопотоку це навряд чи призведе, тому що існують серйозні технічні обмеження для роботи європейських судів по Дніпру", – вважає він.

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук