18 травня у всеукраїнський прокат виходить його новий фільм – "Чужа молитва". В основі кінокартини – доля кримської татарки Саіде Арифової. Жінка під час Другої світової війни врятувала життя 88-ми єврейських дітей від нацистів. А у 1944 році вже радянська влада депортувала Саіде в Узбекистан. У літньому віці жінка повернулася на батьківщину, померла у Бахчисараї у 2007 році.
Головним саундтеком кінострічки стала пісня Джамали "1944", з якою вона здобула перемогу на Євробаченні-2016.
Трейлер фільму "Чужа молитва"
Режисер Ахтем Сеітаблаєв в інтерв’ю сайту "24" розповів про фільм "Чужа молитва", анексію Криму та долю кримських татар.
Шлях від ідеї до реальної картинки на екрані. Яким він був?
Історію про жінку Саіде Арифову мені розповіла продюсер нашого фільму Іванна Дядюра. Для мене це була несподіванка, бо, будучи кримським татарином, я не чув цієї історії. Мої батьки мешкають у Бахчисараї, і Саіде Арифова, повернувшись з місць депортації до Криму, мешкала теж у Бахчисараї. Історія цієї жінки унікальна. Вона врятувала єврейських дітей двічі. Перший раз – від нацистів, перетворивши їх, якщо можна так сказати, з євреїв у кримських татар. І другий раз – від радянської влади. Коли розпочалася депортація кримських татар, Саіде показала НКВДистам справжні документи цих дітей і так довела, що вони не кримські татари. І тому не підлягають депортації. Якщо всевишній дав інструментарій знімати кіно – я був зобов’язаний це зробити.
Читайте також: Які українські кінопрем’єри варто подивитися у 2017-му
Коли ви вперше почули цю історію?
Це було приблизно 8 років тому. Ми довго шукали гроші на фільм, потім сталася окупація Криму. Саме тоді ми завершили роботу над сценарієм. Тоді стало зрозуміло, що знімати у Криму ми не зможемо. Наприклад, попередній фільм "Хайтарма" (фільм про депортацію кримських татар у 1944 році, – "24") заборонений для показу у Росії. Я сам в’їзний в Крим, але не виїзний.
В основу фільму "Чужа молитва" лягла історія Саіде Арифової, яка врятувала 88 єврейських дітей
Вас не випустять з Криму?
Вірогідність – 150%. Починаючи з 2014-го року я вів програму "Хоробрі серця" на каналі "1+1", де чітко вимовляв свою громадянську позицію. Ця програма була присвячена подвигу українців в різних проявах – військових, волонтерів, лікарів і так далі. Потім була соціальна акція, коли обличчя кримських татар, які живуть на материковій території України, розвісили на білбордах по всій країні. На так званому кордоні між материковою Україною і окупованим Кримом моє обличчя "висіло" десь півроку. Я ніколи не приховував свого ставлення до персонажа на ім’я Путін. Мене попередили, що так, мене пропустять в Крим, але вже не випустять. Навіщо ризикувати знімальною групою, яка ні в чому не винна, а "винна" тільки в тому, що хоче працювати, жити у вільній країні?
Якби не окупація, фільм знімали б у Криму?
Звичайно.
Зараз у вас немає образи на Росію за те, що фільм про Крим знімали не в Криму?
Мабуть, не дуже правильно буде казати з мого боку, що я ображений на Росію. Там є рідні по духу люди. По внутрішній системі координат – вони мої однодумці, і вони також вважають неприпустимою і трагічною цю ситуацію, яка склалася. Коли люди, назвавши себе Росією, напали на мою батьківщину. Завдяки цим людям я не можу сказати, що ображений на Росію. У мене є конкретна ненависть до Путіна і до його зграї, яка окупувала Крим і частину Донбасу. У мене складається враження, і я більш ніж певен, що вони не знають історії. Або не хочуть її знати. Тому що кримських татар намагалася знищити і Російська Імперія протягом двохсот років. Але Російської Імперії немає, а ми є. Також 70 років це намагалася зробити радянська влада. Кримських татар навіть не було у списку народів, які проживають в СРСР. Так от… Радянського Союзу немає, а ми є. І Путіна не буде, а ми будемо.
Сеітаблаєв: "Радянського Союзу немає. А ми є"
Ваші родичі живуть зараз в Криму?
Так, весь мій рід живе зараз там.
Скільки ви не були на Батьківщині і не бачилися з рідними?
3 роки.
І вони сюди не приїжджають?
Ні, вони приїжджають. Правда не так часто, як мені б хотілося.
З вашими рідними там усе добре?
Не все добре. Тому я їх прошу не афішувати наші родинні зв’язки, хоча це майже неможливо. Було багато публікацій у ЗМІ, все легко перевірити через Інтернет. Я думаю, що їх сильно не чіпають, бо я тут, і я можу говорити, і галас здійняти з цього приводу. Але вони (окупаційна влада, – "24".) чинять великий тиск, особливо на кримських татар. Навіть мовчання кримських татар чути дуже голосно. Я за своїх рідних хвилююся. І я їм кажу: якщо для того, щоб пересуватися по окупованій території, треба зробити цей ненависний російський паспорт – робіть його і сприймайте це як "аусвайс" (документ, який видавала німецька влада під час другої світової війни, – "24").
Всеукраїнська прем’єра фільму "Жива молитва" Ахтема Сеітаблаєва відбудеться 18 травня у день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.