Рішення ООН може прискорити санкції, – експерт

Таку думку 24 каналу висловив політичний експерт Сергій Постоловський.

Читайте також: Відповідь Путіну: з'явилися фото військового корабля Британії в Чорному морі

Політолог звертає увагу на те, що Генасамблея ООН вкотре висловлює серйозну стурбованість щодо мілітаризації Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. Крім того, попри те, що 66 країн підтримали резолюцію, а 19 проголосували проти, то 72 утрималися. Це, вважає Постоловський, свідчить про те, що ці країни не хочуть у зв’язку з анексією Криму входити в конфліктну ситуацію з Росією.

Сумнівно, що резолюція Генасамблеї ООН якось вплине на агресивні дії Росії. Москва продовжить мілітаризацію Криму. Власне, Росія для того і анексувала півострів, щоб створити там потужну військову базу. Але резолюція може вплинути на прискорення прийняття нового пакету санкцій США і ЄС– зауважує Сергій Постоловський.

Втім, відзначає експерт, введення нових санкцій – справа не кількох днів. В США ці пакети давно підготовлені і чекають слушного часу. А в Європі йдуть складні суспільно-політичні процеси, протести у Франції, Угорщині, що грає не на єдність ЄС. Їм не до України і Росії. Хоча, на його думку, якщо США введуть нові санкції, то Європа зробить те саме.

При цьому фахівець вважає, що наразі українських військовополонених, захоплених Росією, Кремль не звільнить.

Українські військовополонені моряки – інструмент, яким Путін гратиме в контексті президентських виборів в Україні. Він чекатиме, хто стане наступним президентом, а далі вирішуватиме, як бути з нашими моряками. Можливий варіант, що для підтримки і підвищення рейтингу проросійського кандидата, Путін може зобразити його таким собі визволителем, який повернув моряків– зазначив Постоловський.

Нагадаємо, 17 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації Росією Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. За документ проголосували 66 країн, проти – 19, 72 утрималися. Серед 19 держав, які голосували проти, – Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуелата Зімбабве.

Що сталось у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.

Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.