Таку думку 24 каналу висловив політичний експерт Сергій Постоловський.

Читайте також: Відповідь Путіну: з'явилися фото військового корабля Британії в Чорному морі

Політолог звертає увагу на те, що Генасамблея ООН вкотре висловлює серйозну стурбованість щодо мілітаризації Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. Крім того, попри те, що 66 країн підтримали резолюцію, а 19 проголосували проти, то 72 утрималися. Це, вважає Постоловський, свідчить про те, що ці країни не хочуть у зв’язку з анексією Криму входити в конфліктну ситуацію з Росією.

Сумнівно, що резолюція Генасамблеї ООН якось вплине на агресивні дії Росії. Москва продовжить мілітаризацію Криму. Власне, Росія для того і анексувала півострів, щоб створити там потужну військову базу. Але резолюція може вплинути на прискорення прийняття нового пакету санкцій США і ЄС,
– зауважує Сергій Постоловський.

Втім, відзначає експерт, введення нових санкцій – справа не кількох днів. В США ці пакети давно підготовлені і чекають слушного часу. А в Європі йдуть складні суспільно-політичні процеси, протести у Франції, Угорщині, що грає не на єдність ЄС. Їм не до України і Росії. Хоча, на його думку, якщо США введуть нові санкції, то Європа зробить те саме.

При цьому фахівець вважає, що наразі українських військовополонених, захоплених Росією, Кремль не звільнить.

Українські військовополонені моряки – інструмент, яким Путін гратиме в контексті президентських виборів в Україні. Він чекатиме, хто стане наступним президентом, а далі вирішуватиме, як бути з нашими моряками. Можливий варіант, що для підтримки і підвищення рейтингу проросійського кандидата, Путін може зобразити його таким собі визволителем, який повернув моряків,
– зазначив Постоловський.

Нагадаємо, 17 грудня Генеральна Асамблея ООН прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації Росією Криму та акваторій Азовського і Чорного морів. За документ проголосували 66 країн, проти – 19, 72 утрималися. Серед 19 держав, які голосували проти, – Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Куба, КНДР, Іран, Лаос, М’янма, Нікарагуа, Росія, Сербія, Південний Судан, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуелата Зімбабве.

Що сталось у Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці прикордонний корабель Росії протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки.

Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна ввела у 10-и областях воєнний стан до 26 грудня. Окрім того, 30 листопада Україна заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія також вже не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.