25 серпня 2023 року в небі над Сінгурами Житомирської області зіткнулися два навчально-бойові літаки L-39. Внаслідок авіатрощі трагічно загинули три українських пілоти: В'ячеслав Мінка, Сергій Проказін та Андрій Пільщиков, відомий як "Джус".

Усі троє були частиною легендарної 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва", яка обороняла українську столицю. Назву "Привид Києва" бригада отримала через міську легенду про пілота-аса, що обороняв українську столицю і в перші 30 годин російського вторгнення знищив 6 ворожих літаків над Києвом.

До других роковин трагедії 24 Канал зібрав спогади про трьох пілотів, які марили українським небом. Більше про те, якими людьми вони були та про слід, що лишили у серцях близьких – читайте далі у матеріалі.

До теми Загинули три пілоти, серед них – "Джус": усе, що відомо про зіткнення L-39 на Житомирщині

Льотчик В'ячеслав Мінка ще у 1994 році звільнився з лав Збройних Сил і пішов на пенсію. Утім, щойно держава потребувала його допомоги, він завжди ставав на її захист. В'ячеслав брав активну участь у Революції Гідності, зупиняв групи "тітушок", які хотіли заїхати у Бориспіль. А у 2015 році, коли Росія розпочала війну, і у 2022, коли вирішила її масштабувати, він не вагаючись знову сів за кермо літака.

На момент повномасштабного вторгнення В'ячеславу було 62 роки, він пройшов не одну експертизу, щоб довести, що здатен керувати літаком. І не лише виконував бойові завдання, а й навчав молодих пілотів, бо хотів, щоб вони могли захистити українське небо. Колеги В'ячеслава з 40 бригади тактичної авіації відгукувалися про нього, як про чудового вчителя.

В'ячеслав Мінка під час польоту: дивіться відео

26 лютого 2022 року у Васильків Київської області, де базувалася бригада, пробралися російські ДРГ. Як розповіла подруга сім'ї Наталя, В'ячеслав одразу поїхав на допомогу. Він навіть не встиг перевдягнутися. Кинув рюкзак і в чому був – допомагав відбивати росіян, що прорвалися до міста.

Майя, дружина Слави, дуже наполягала, щоб Славік покинув польоти, бо тяжко, бо стомлений, бо вже здоров'я не те. Він казав: "Маєчко, ще трошки, от до весни. Ще треба хлопців підучити", – розповіла подруга сім'ї Наталія.


Близькі прийшли вшанувати пам'ять В'ячеслава на Алеї слави / Фото надане 24 Каналу

З родиною Мінків Наталія познайомилася ще у 1984 році. Разом із дружиною В'ячеслава, Майєю, вони працювали. Утім, коли Майя пішла у декретну відпустку, зв'язок загубився. Через кілька років родина Наталі заїхала у нову квартиру, і, дивовижний збіг, – сусідами у квартирі навпроти виявилася родина Мінків. З того часу вони дуже близько дружили сім'ями, а зараз і їхні діти дружать.

Славік був вірним другом, безкорисним. Для нього дуже важливою була сім'я, друзі. Їх було небагато, ми були одними з найближчих. І, може, це банально звучить, але він дійсно був справжнім пілотом,
– сказала Наталія.

Вона пригадала їхню останню зустріч, В'ячеслав заїхав до них додому. Тоді донька Наталі, яка збирала поштові марки, що були присвячені різним подіям війни, розповіла, що планує зробити з них колаж, з яким вони зустрічатимуть В'ячеслава з перемогою. Він тоді дуже зрадів. Донька доробила цей колаж, але вручила його вже дружині В'ячеслава, коли він загинув.


Колаж з марок, який донька Наталі робила для В'ячеслава / Фото надане 24 Каналу

Сергій Проказін присвятив авіації 24 роки життя. Сам він був з родини льотчиків, тож з дитинства готувався поповнити їхні лави, як і старший син Сергія, який теж став льотчиком. Сергій був штурманом і заступником командира ескадрильї у складі 40 бригади.

"Штурмани враховують все до секунд, до краплі палива. Не тільки для себе, а для всіх льотчиків на всі бойові завдання. Також це постійні вильоти. Наприклад, коли основний склад летів на якісь завдання, то він підіймався вище за всіх, щоб прикрити основну команду", – розповіла про роботу Сергія його дружина Галина.


Льотчик і штурман Сергій Проказін / Фото надане 24 Каналу

Галина і Сергій познайомилися під час парашутних стрибків. Галина, яка теж з родини льотчиків, була військовою і працювала у частині в Миргороді, куди згодом перевівся Сергій. Так потрошку у них почалися стосунки й згодом вони одружилися та виховували двох синів.

Дружина згадує, що Сергій був дуже веселою, компанійською і працьовитою людиною. Мав перерву у службі і брався за різну роботу, бо йому все було цікаво – і будівництво, і вирощування рослин.

Сергій був позитивний, на підйомі, такий, що завжди підбадьорить, все для тебе заробить. Він любив дарувати турботу, позитив і любов – всього себе. Такий яскравий був, що забути його неможливо,
– поділилася Галина.


Родина Проказіних / Фото надане 24 Каналу

26 серпня 2023 року Сергій мав повернутися зі старшим сином із відрядження. У них з Галиною мала бути річницю весілля, планували свято. Опівдні 25 серпня Галина із Сергієм ще обговорювали свої справи, а вже за 2 години їй зателефонував кум Андрій та розповів про трагічну загибель Сергія.

Андрій Пільщиков із псевдо "Джус" з дитинства марив літаками та наполегливо йшов до своєї мети. Саме "Джус" був на світлині, що розлетілася у соцмережах, як світлина "привида Києва". Хоча сам Андрій неодноразово наголошував, що "привид" – це вся 40 бригада тактичної авіації.

"Джус" був серед тих пілотів, що активно боролися з радянщиною в авіації, але неодноразово зіштовхувався з опором щодо змін, тому у 2021 році покинув службу. Проте у 2022 році без вагань повернувся та лобіював надання Україні західних винищувачів й іншого сучасного озброєння.


"Джус" під час польоту / Фейсбук Лілії Авер'янової

У червні 2022 року Андрій та інший льотчик – Олексій Месь з псевдо "Мунфіш" – разом з українською делегацією відвідали США, де лобіювали надання Україні F-16.

Там вони зустрілися із сенаторами, знайшли з ними спільну мову та нарешті зрушили питання надання Україні американських винищувачів з мертвої точки. Та навіть після цього Андрій постійно тримав руку на пульсі щодо надання F-16. Щоправда, побачити їх в українському небі "Джус" не встиг. Про прибуття перших F-16 в Україну офіційно повідомили 4 серпня 2024 року.

Лілія Авер'янова, мама "Джуса" попросила тодішнього командувача Повітряних сил Миколу Олещука взяти її в перший літак F-16, щоб здійснити коло в небі України. У роковини загибелі Андрія Микола Олещук дозволив Лілії побути в кабіні винищувача, за надання яких боровся її син.

Лілія в кабіні F-16
Лілія в кабіні F-16 / Фейсбук Повітряних сил

Про сина Лілія говорить, що його призначення – бути рятівником, і не один випадок в житті Андрія довів це. Ще у школі він врятував цуценя, яке знайшов у сніговому заметі в парку. Під курткою приніс додому це цуценя, яке від тепла Андрія почало відтавати. Згодом цуценя забрав до себе його однокласник, і щоразу коли Андрій наближався до під'їзду, собака стрімголов бігла до дверей і радісно зустрічала.

Одного разу у Чугуєві, де "Джус" ще школярем спостерігав польоти курсантів, він допомагав гасити пожежу. Імовірно, хтось кинув недопалок у траву й Андрій побачив, як вогонь швидко розповсюджується у бік стиглого пшеничного поля. Частково загасив сам, але не встигав, вибіг на стоянку військової частини, зупинив якогось офіцера і вони вдвох швидко знайшли аеродромних пожежників, які загасили вогонь. Вже через пару днів пшеничний лан скосили і врожай вдалося врятувати.

Другого разу горіла трава біля лісу, де розташовувалася дача родини. Андрій встиг збити вогонь і не дав йому запалити ліс. В обох випадках я бачила ті поплавлені шнурки на берцях, продимлений одяг у сажі, але Андрій був молодець – він зробив те, що мав зробити,
– розповіла Лілія.


Курсант Андрій Пільщиков / Фейсбук Лілії Авер'янової

Одного разу взимку, неподалік їхнього дому в Харкові, була пожежа у музеї-квартирі Гризодубових. Горів верхній поверх, але вода під час гасіння пожежі дісталася музею. Андрій допоміг врятувати авіаційні моделі й багато книжок. Потім ті моделі із запахом диму перекочували на зберігання до їхньої квартири. Деякі з них хлопець відремонтував самостійно і, після ремонту в музеї, повернув до експозиції.

У школу Андрій ходив у військовій формі, з набором знаряддя для екстрених випадків. Усі знали, що у його кишенях був мультитул та невеличка аптечка. Він завжди приділяв велику увагу першій допомозі. Ця готовність до рятування була у нього завжди, розповіла Лілія, і дуже знадобилася під час війни.

За фактом авіатрощі 25 серпня 2023 року ДБР відкрило кримінальне провадження. Правоохоронці мали перевірити, чи були літаки у справному стані та чи було дотримано правил підготовки до польотів. Проте через 2 роки після трагедії результати розслідування досі невідомі.

Наслідки авіатрощі над Сінгурами, на Житомирщині / Фото ДБР, "Радіо Свобода"

Нині відомо, що літаки зіткнулися під час виконання бойового завдання в небі над селом Сінгури, що на Житомирщині. Представник Повітряних Сил Юрій Ігнат повідомив, що зіткнення L-39 відбулося фактично на самому старті. Літаки впали на городах людей. На щастя, ніхто з цивільних не постраждав.

Мама "Джуса", Лілія Авер'янова, активно стежить за ходом розслідування, наскільки це можливо. Вона розповіла, що нещодавно залучила адвоката, який має право працювати з відповідною документацією щодо авіатрощі. Тож Лілію мають нарешті залучити до слідства як потерпілу сторону. Разом вони працюють над цим.

Щодня В'ячеслав, Сергій та Андрій виявляли неабияку мужність, обираючи служити, захищати та підійматися в небо у найнебезпечніші моменти. Минуло два роки, відколи їх немає поруч, але залишився досвід, який вони встигли передати іншим, гідність, яку неможливо заперечити, та імена, які ми маємо памʼятати.