Під час звільнення міста у 2014 році загинули 15 військовослужбовців і понад 2 десятки цивільних. В річницю звільнення Лисичанська сотні городян у вишиванках та з прапорами зібрались біля пам'ятника загиблим визволителям.
До теми Подвигу – 7 років: річниця звільнення Лисичанська українськими військами
Вони пам'ятають та дякують захисникам, за те що 25 липня 7 років тому вони прокинулись у рідному та вільному від окупанта Лисичанську. Події тих днів згадують з болем.
"Гордість за нашу армію! Ви б бачили, хто в чому (були одягнуті – 24 канал), в футболках, ці хлопці мало не з голими руками звільняли місто", – пригадала жителька Лисичанська Валентина Гунчева.
Жінка не з чуток знає, що таке жити в окупації. Вона розповіла, що напередодні звільнення міста, лисичанцям радили ховатися в укриттях. Зробити це змогли не всі.
Найстрашніше було, коли я дивилася на свою маму, якій 84 роки. Над нею літали ці бомби, а вона сиділа й молилася богу,
– сказала Валентина Гунчева.
Лисичанськ став випробуванням на міцність ЗСУ
В липні 2014 року українська армія крокувала до кордону, дорогою звільняючи міста Донбасу. Кілька міст бойовики залишили без бою та втекли до Лисичанська. Його перетворили у так звану фортецю, пригадав колишній командир 24 бригади, яка тоді отримала наказ заходити в місто.
Українським військовим вдалося визволити Лисичанськ: дивіться відео
"Ми, 24 бригада, наступали з заходу, з півдня – 95 бригада, і зі сходу – 51 бригада. 3 дні нам знадобилося, щоб пробити декілька ліній оборони, які були створені навколо Лисичанська з військовою майстерністю", – розповів командувач підготовки Сухопутних військ України Олександр Павлюк.
Перша спроба звільнити місто відбулася 20 липня. Бойовики влаштували засідку і підрозділ зазнав втрат. Командування бригади прийняло рішення знищити снайперів, які цілили просто з будівлі колишнього центру зайнятості.
Нам це вдалося! Ми змогли вибити противника. Максимально відступити, вийти на околицю Лисичанська,
– пригадав Олександр Павлюк.
Військові віддали місцевим усі свої продовольчі запаси
Місцеві не приховують, через постійну російську пропаганду навіть боялися тоді української армії. Але ті зробили все, щоб повернути їх на свій бік.
"Всі банки, весь хліб, борошно, все було виставлено на асфальт. Всі люди, які 4 дні просиділи (в укритті – 24 канал) приходили, брали поїсти. Хто не встиг, можна було щось взяти, запастися. Вони (військові – 24 канал) залишилися без нічого. Машину відкрили і повністю всю їжу хлопці розвантажили", – розповіла жителька Лисичанська Валентина Гунчева.
Зверніть увагу День визволення Маріуполя: як місто врятували від "руського миру"
Відтоді – 7 рік місцеві збираються біля пам'ятників воїнів, полеглих за звільнення Лисичанська. Війна в місті завершилася одразу після деокупації, наразі воно живе мирним життям. Місцеві зазначили, що за звільнення міста довелося заплатити втратами і серед цивільного населення, і серед військових.