Європейська орбіта: як Україна ламає плани Росії

Серце Європи 

"Для наших народів – це питання життя та смерті, збереження ідентичності і виживання. Це питання нашого майбутнього, безпеки та процвітання", – наголосив президент Польщі Анджей Дуда в опублікованій у вересні на нігерійському порталі P.M. News статті, присвяченій роковинам радянської окупації 1939 року.

Цікаве Кинули і розграбували: росіяни показали Херсону на прощання, що таке їхня "денацифікація"

Дійсно, народи регіону між Балтійським та Чорним морями завжди боролися за своє існування й збереження волелюбного способу життя. І виклики 2022 року стали своєрідною кульмінацією цього процесу, подолання яких стане чи не головною віхою не лише модерної доби, а й цілої історії центральноєвропейського обширу, місце якого – в західній системі координат, право на що доводиться так важко відстоювати.

У своїй книзі "Помста географії. Що можуть розповісти географічні карти про майбутні конфлікти та битву проти неминучого" американський журналіст, кореспондент, військовий репортер, письменник і політичний аналітик Роберт Девід Каплан написав, що "холодна війна" насправді закінчилася у 1980-х роках, ще до падіння Берлінського муру, з відродженням терміну "Центральна Європа". Адже "Центральна Європа" була більш ідейним утворенням, аніж географічною областю. Вона являла собою концентрований спогад про жваву, чудово сум'ятливу й романтичну європейську цивілізацію, що нагадує про мощені вулички і гострокінцеві дахи, про вина з тонким букетом, віденські кав'ярні та класичну музику, про великодушну гуманістичну традицію, яка надихала гострі та електризуючі течії модерністського мистецтва та філософії".

Ідея "Центральної Європи", згідно з Капланом, була "відповіддю географії на "холодну війну", в якій термін "Східна Європа" належав до тієї половини Європи, яка була тісно пов'язана з СРСР. Східна Німеччина, Чехословаччина, Польща та Угорщина – усі ці країни справедливо вважалися частиною "Центральної Європи" і тому не мали залишатися в залежності від Москви як головного штабу країн Варшавського договору". І з ним важко не погодитися.

Лише протягом десяти – п'ятнадцяти років країни регіону почали активу інтеграцію до західного світу, зокрема – шляхом приєднання до НАТО, Євросоюзу та інших престижних організацій. Центральна Європа стала взірцем відносно швидкого переходу від тоталітаризму до демократії, від командної моделі економіки до ринкової, від аутсайдерства до лідерства.

Радимо Окупанти знову завзято заходилися рахувати потопельників з крейсера "Москва"

Україна: повернення до рідної колиски

А що ж Україна? Чи відрізняється вона від західних країн-сусідок? І чи взагалі належить до регіону Центральної Європи?

На ці та інші питання понад сотня учасників, зокрема й автор цієї статті, спробували відповісти на полях Другого "Українського центральноєвропейського форуму" (УЦЄФ), що відбувся 7 – 8 листопада у Львові. Його гасло саме по собі містить відповідь на поставлені запитання: "Україна – в серці Центральної Європи". Утім, не лише слоган, а й вироблені під час роботи тематичних панелей думки підтвердили правильність цього твердження.

Захід зібрав політиків, дипломатів, експертів і членів громадського суспільства із восьми країн: України, Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Литви та Румунії. Дискусій було чимало, однак спільний знаменник був єдиним – Україна була, є і залишиться центральноєвропейською державою.

"Коли я виступав на інавгураційному форумі, мій головний меседж був таким: Україна повертається до Центральної Європи. Він актуальний і сьогодні, й став навіть більш релевантним на тлі геноцидної війни Росії", – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який взяв участь як в минулорічній, так і цьогорічній сесіях УЦЄФ.

Справді, Україну важко відрізнити від її західних країн-сусідок. Адже наша держава розташована у самісінькому центрі європейського континенту, протягом багатьох століть гартувалася в тому ж культурно-цивілізаційному ареалі, перманентно веде боротьбу за свободу та цінності Заходу проти загроз і викликів зі Сходу. І це – без перебільшення, чому слугують безліч прикладів, зокрема – такі.

Важливе НАТО вперше в історії може стати "українським": чи погодиться топкандидатка і що це змінить

Історичне дежавю

Цими днями Республіка Польща відзначає Національне свято незалежності. 11 листопада 1918 року після 123 років, що минули від часу третього розподілу Речі Посполитої, Польща врешті-решт здобула свободу. Цій події передувала понад півторарічна кривава та виснажлива Польсько-радянська війна, яка завершилася "Дивом на Віслі" й вигнанням російських більшовиків за межі її національної території.

Важливим фактором тієї війни було те, що разом з вояками Війська Польського пліч-о-пліч воювали солдати Армії Української Народної Республіки. Об'єднання зусиль поляків, українців та інших народів і їхня рішуча жага до свободи й гідного способу життя зробили Перемогу 1920 року можливою.

У наші дні усі ми постали перед тими ж викликами, що й століття тому – коли людиноненависницька орда знову воліє знищити поступ до незалежності та неприйнятності деспотизму. І тепер вже поляки, чехи, румуни, литовці й інші захисники вільного світу допомагають українцям у боротьбі із російським агресором, кожного нового дня наближаючи "Диво на Дніпрі".

Подолання споконвічного агресора, вочевидь, стане вагомим фактором для зайняття Україною гідного місця серед народів Центральної Європи. Адже вона як географічно, так і культурно, а головне ціннісно є невід'ємною частиною регіону, ідеали якого постійно захищає.

Проведений у столиці Галичини УЦЄФ-2022 підтвердив зазначене. Адже підняті організаторами й обговорювані учасниками питання безпеки, солідарності, бачення майбутнього міждержавних і міжлюдських відносин, захисту демократії та прав людини, стабільності енергопостачання, відновлення інфраструктури і пошуку ресурсів для забезпечення сталого розвитку довели, що лише разом можна дійти до спільного консенсусу. А це і є сутність регіону Центральної Європи, без якого існування вільного світу не виявляється можливим.

Актуальне – як різні країни відреагували на намір України вступити у НАТО: дивіться відео