Крім тотальної корупції та неефективного використання коштів, однією з причин є регулярні аукціони небаченої щедрості, які проводяться "Росатомом". Ця компанія за схемою безвідсоткового державного кредиту активно зводить реактори в Індії, Бангладеш, Туреччині та Китаї. Яка користь Росії від таких проєктів – проаналізував Юрій Мариняк на платформі IQ.
До теми "Найбільший постачальник урану": чому Захід не наважується ввести санкції проти "росатому"
Яка справжня вартість таких проєктів
Застосовується принцип BOO (build – own – operate, або "будуй – володій – експлуатуй"). "Росатом" будує в цих країнах АЕС за власні кошти, стає співвласником та отримує прибуток від продажу електроенергії протягом багатьох років. Угода укладається без фінансових зобов'язань (або з мінімальною участю) з боку країн – майбутніх експлуатантів АЕС, зауважує автор статті.
Білорусь
Побудована на кредитні 10 мільярдів доларів АЕС, поблизу містечка Островець, розташована лише за 53 кілометрів від Вільнюса. Це свого роду кульмінація марнославства для Лукашенка. Оскільки поруч немає жодних потужних промислових об'єктів і розвинутої економіки в регіоні – стільки електрики Білорусі не потрібно навіть і без санкцій. А ЄС не купляє електроенергію через диктаторський режим Лукашенка.
У Європі вважають Білоруську АЕС загрозою / eurasia.expert
Бангландеш і АЕС "Руппур"
Неспішними темпами ведеться будівництво двох блоків для потреб 160-мільйонної країни сумарною вартістю 13 мільярдів доларів.
АЕС "Росатома" в Бангладеш / nuclearasia.com
В Єгипті споруджується АЕС "Ель-Дабаа", реалізація цього проєкту коштуватиме 30 мільярдів доларів – дорого, бо аж чотири реактори та складна геологія.
Єгипетська АЕС / фото Daily News Egypt
У липні міністр закордонних справ Угорщини підтвердив, що Москва профінансує проєкт добудови АЕС "Пакш", який оцінюється в 12,5 мільярда євро і який передбачається здійснити на 80% за рахунок російського кредиту.
АЕС "Пакш" в Угорщині / фото Hungary Today
Найскандальніше будівництво АЕС "Аккую" в Туреччині – вартість 20 мільярдів доларів
Дітище Реджепа Таїпа Ердогана, яке має ще трішки наблизити його до слави Ататюрка. Перший блок планують запустити напередодні століття заснування Турецької Республіки. Ця подія мала б стати вагомим передвиборчим активом у 2023 році. І жодні тріщини у фундаменті станції цьому не завадять.
АЕС "Аккую" в Туреччині / фото Anadolu
Про потребу у "мирному атомі" вже також заявили Нігерія, Гана, Замбія, Марокко, Болівія.
Тобто ядерні технології плавно перетікатимуть у країни, де поняття не мають, що з ними робити, або в яких існують внутрішні терористичні угрупування схожі на "Боко Харам", або залишаються невирішеними територіальні суперечки зі сусідами. А те, як систематично на пропагандистських каналах з легкістю пропонують розпиляти болгаркою тепловидільні уранові збірки ТВЕЛ і начинити їх радіоактивним вмістом ракети, то очевидно, що світовій безпеці таке впевненості не додає.
До речі, таку коштовну і витратну "атомну" експансію пов'язують з ім'ям Сєргєя Кірієнка, який з 2005 до 2016 року очолював Федеральне агентство з атомної енергії. Цей задум добре вкладається в путінську параною та породив ідею використовувати атомну енергетику, як "другу енергетичну палицю" для шантажу після "Газпрому". Водночас була розроблена доктрина, відповідно до якої – атомна станція не просто енергетичний об'єкт, але й інструмент присутності держави. Таке собі ядерне доповнення та продовження ідеї "русского міра".
Так, це той самий Кірієнко – перший заступник глави адміністрації Путіна, який особисто ревізував підготовку до псевдореферендумів у Херсоні та на Запоріжжі. Подейкують, що його розглядають, як одного з наступників російського диктатора.