Росія готувала план з захоплення влади у Вірменії
У Кремлі зі все більшим роздратуванням ставляться до спроб прем'єр-міністра Вірменії сформувати багатовекторну політику. Нікол Пашинян продовжує активну комунікацію із Францією, налагоджує контакти по лінії із США, применшує участь Єревана в проросійських проєктах, зокрема ОДКБ, нещодавно здійснив візит у Туреччину, де вів перемовини про стабілізацію ситуацію в регіоні. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте США та Ізраїль лише наблизили світ до ядерної війни
Хоча до дій уряду Вірменії в ситуації з Нагірним-Карабахом можна ставитися по різному й у значної кількості громадян вона викликає критичні оцінки, але не можна заперечувати, що намагання Єревану мінімізувати участь Росії у політико-дипломатичних процесах – єдиний правильний крок. Зрадивши один раз, російська сторона піде за тим самим сценарієм.
Поступово Пашинян виводить Вірменію з-під орбіти тотального російського впливу і перестає бути для російської сторони контрольованим лідером. Без сумнівів, це не подобається російському куратору регіону Кірієнку.
Вірменське керівництво повідомило, що під акомпанемент проросійських діячів готувався план з дестабілізації ситуації на день Вірменії та захоплення влади в країні.
У межах протидії затримали російського олігарха Самвела Карапетяна, якого обвинувачують у формуванні і фінансуванні мережі, яка б виконувала функції з повалення конституційного ладу у Вірменії. Наступним кроком планується націоналізація його активів, зокрема, компанії "Електрична мережа Вірменії". Адже в традиціях російської "силової дипломатії" енергетика використовується як дієвий ресурс.
Значно більший суспільний резонанс виклало те, що вірменські силовики розпочали активні заходи також у церковній сфері. Мовиться про затримання одного з ключових опонентів прем'єра – архієпископа Баграта Галстяна. Український досвід вже демонстрував як російські спецслужби можуть діяти у цій сфері, але у вірменському контексті варто не перетинати "червоні лінії" та не зловживати ситуацією, оскільки це матиме зворотну реакцію.
Вірменським спецслужбам доцільно надати вичерпну інформацію щодо можливої причетності окремих представників церкви до російських деструктивних планів.
Дії уряду презентуються як нівелювання російської загрози всередині країни, з огляду на те, що російська сторона вдаватиметься до усіх можливих засобів задля приведення до влади зручний і лояльний російський режим.
Хоча до виборів ще рік, але виборчу кампанію можна вважати розпочатою.
Безкомпромісний шлях Вірменії
Відтепер Пашинян обрав доволі безкомпромісний шлях. Якщо раніше він шукав певні баланси: поступовий вихід з-під російського впливу супроводжувався спробами утримання політичних контактів. Наразі "напівміри" вже не виправдають себе. Починаючи кампанію проти проросійських бізнесменів, прем'єр зобов'язаний не допускати підміни понять та усвідомлювати, що без політичної згоди Кремля жодні політичні акції проросійського спрямування не відбуватимуться.
Сценарій політичної дестабілізації обов'язково передбачатиме застосування російських військ. Усі пам'ятають, що російська військова база надалі функціонує у Ґюмрі. Ба більше, за результатами місцевих виборів у місті сформувалась опозиційна більшість, яка обрала мером представника "Комуністичної партії". Не варто виключати варіант, що з початком політичної кризи у Вірменії російська сторона знайде привід, як переконати місцеві органи влади закликати Росію надати підтримку. Для цього вже є повноцінна військова база, а також інструмент ОДКБ.
Таким чином, якщо Пашинян дійсно налаштований упередити російські загрози, то наступні кроки мають бути такі:
- офіційно зафіксувати вихід Вірменії з ОДКБ – інституції, яка не надавала вірменській стороні жодної підтримки;
- ініціювати питання про припинення термінів дислокації на вірменські території російської бази.
У такому випадку дії уряду дійсно демонструватимуть шлях на мінімізацію російського впливу і захисту суверенних національних вірменських інтересів. Ніхто не зможе вбачати у діях вірменської влади ознаки захисту особистих політичних інтересів і лише продовження каденції перебування при владі.
Тоді позиція уряду розширить базу підтримки і визначить чітку мету: щоб не допустити дестабілізації політичної ситуації з боку Росії, необхідно ліквідувати усі осередки російського впливу, включаючи військові.
У будь-якому випадку Кремль докладатиме усіх зусиль, щоб не програти вибори у Вірменії. Тому до наступного літа нас очікує подальша ескалація політичного протистояння.