Про це розповів міністр оборони України Олексій Резніков на своїй офіційній сторінці у фейсбуці. Посадовець зробив декілька важливих акцентів на тому, що означатиме затяжна війна для нашої держави, а також як і чому важливо не дати Росії затягнути конфлікт.
Читайте також Свідоме вбивство, – Подоляк розніс жалюгідні виправдання Росії щодо вторгнення в Україну
Резніков про затяжну війну Росії проти України
Олексій Резніков зауважив, що війна нині справді переходить у затяжну фазу. На Херсонщині та у Запорізькій області російські окупанти, зокрема, взялись активно здійснювати інженерні та фортифікаційні роботи задля того, аби у разі необхідності перейти до оборони.
Міністр зазначив, що кожен день війни – це жертви серед наших захисників та захисниць, а також величезні страждання цивільного населення, особливо на тимчасово окупованих росіянами територіях.
Весь світ бачив, що відбулось у Бучі. Такі самі "бучі" зараз відбуваються скрізь, де стоять російські війська. Наших людей викрадають, катують, вбивають,
– наголосив Резніков.
Крім того, за словами міністра оборони, війна нищить українську економіку. Щодня збільшується потреба у ресурсах задля відновлення, а затягування війни посилює ризик глобальних продовольчої та міграційної криз.
Резніков запевнив, що з огляду на ці чинники Україна хоче перемогти ворога та звільнити свої території у найкоротший термін, не дати Росії можливості затягнути конфлікт.
Тому ми дуже зацікавлені отримувати міжнародну допомогу, купувати зброю максимально швидко та у потрібних кількостях. Нам потрібні танки, бронемашини, засоби ураження на довгі дистанції (MLRS, авіація, важка артилерія, ракети). Ми прагнемо зберегти життя наших людей,
– пояснив міністр.
Допомога міжнародних партнерів
До слова, Олексій Резніков акцентував, що нині Міністерство оборони фіксує потребу у підвищенні ефективності міжнародної допомоги шляхом кращої координації зусиль усіх партнерів. Посадовець пояснив, що йдеться про синергію Євросоюзу, НАТО, США, Великої Британії, Канади, Австралії, Японії та решти країн таким чином, щоб:
- розкласти ймовірні надходження озброєння у три умовні корзини (короткотермінову, середньотермінову та довготермінову перспективи);
- формувати необхідні спроможності та розраховувати на конкретні можливості у конкретний час;
- ефективніше організовувати підготовку та навчання персоналу;
- проаналізувати надходження озброєння не лише кількісно, але й через критерій розвитку спроможностей Збройних Сил України.
Не пропустіть – Україна може стати членом НАТО без ПДЧ: дивіться відео