Як Росія хоче використати Угорщину в діалозі зі США?
У російських релізах для опису зустрічі застосоване метафоричне формулювання щодо звіряння годинників між сторонами. З високою ймовірністю обидва міністри ще й шукали можливості для переведення годинникової стрілки на годину назад, коли Дональд Трамп мав на меті провести саміт за участі Росії в Будапешті. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте Світ після розпаду Росії: шанс на свободу чи нові війни?
У Кремлі відчувають, що поступово втрачають лояльність американського президента і зацікавлені відіграти все назад.
Спочатку Сергій Лавров не зумів домовитись з Марко Рубіо, оскільки російський підхід "зустріч заради зустрічі" більше неприйнятний у Білому домі. Такий оптимістичний імпульс телефонної розмови між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом почав згасати. Ба більше, у США оголосили про новий пакет санкцій проти найбільших постачальників нафти – "Роснафти" і "Лукойлу". Перший провал російської політики щодо США.
Для виправлення ситуації у Вашингтон відрядили "альтернативний центр російської дипломатії" – Кирила Дмитрієва. Той мав на меті відновити комунікацію в обхід Рубіо, який перешкодив російським маніпуляції та не рекомендував Трампу безцільно їхати в Угорщину.
Проте очікуваних результатів Дмитрієв не досягнув – були лише доволі формалізовані зустрічі та коментарі для преси із сумнівними меседжами.
Не вдалось уникнути й другого провалу. Можливо, Лавров і задоволений, що його конкурент не справився, а ініціатива повернулась у міністерство, але в Кремлі явно очікують більшого. Саме тому зустрічі з Петером Сіярто – це спроба вдатись до посередницьких послуг Угорщини з повернення лояльності Трампа.
Якщо Віктор Орбан керується довірою з боку президента США, чому б йому не спробувати зайнятися адвокацією російських інтересів? До того ж проведення саміту в Будапешті відповідає й пріоритетам угорського керівництва, особливо на фоні майбутніх парламентських виборів.
Отже, Орбан і Путін обидва зацікавлені в поверненні Трампа до ідеї будапештської зустрічі. Дуже ймовірно, основною частиною звіряння годинників міністрів закордонних справ виступила саме координація подальших дій.
До теми Закликав домовлятися задля миру: Сіярто на конференції у Білорусі заговорив російською
Збереження російської нафти й газу
Попри наявність реальних можливостей для забезпечення альтернативних джерел постачання газу та навіть реальні варіанти для заміщення російської нафти з використанням хорватського маршруту, у Будапешті прагнуть зберегти доступну і дешеву російську сировину.
Хоча російська енергетична політика – не у прямій відповідальності МЗС, на політичному рівні сторони займались узгодженням дорожньої карти дій, оскільки Сіярто системно опікується вказаним питанням у межах власної компетенції.
Угорщина шукатиме можливостей для як для виведення Росії з-під американських санкцій, так і для саботування програм Єврокомісії щодо відмови від російських енергоносіїв. Саме тому енергетичний трек і надалі залишатиметься точкою для російсько-угорського порозуміння та спільної політики.
Проведення російсько-американського саміту стало б для Орбана ще одним опосередкованим аргументом-виправданням, чому він, бувши медіатором у таких важливих дипломатичних справах, може продовжувати торгівлю з Росією.
Гібридна Вишеградська група + Росія?
Напередодні в американській пресі вийшла доволі сумна публікація про наміри Угорщини створити ситуативну групу, яка виступатиме проти військової, політичної та економічної підтримки України на майданчику Вишеградської групи. Для Орбана це б стало успішним регіональним проєктом. Він вбачає можливість для досягнення домовленостей з керівництвом Словаччини та Чехії, за результатами парламентських виборів.
Опосередковано таку ідею підтвердив своїм виступом у Мінську і Сіярто.
Для Росії ця ініціатива представлятиме особливий інтерес, оскільки поява центру впливу всередині ЄС, який виступатиме проти України та за збереження енергетичних зв'язків із Росією, – ледь не остання можливість поборотись за збереження хоч якоїсь присутності на європейському енергоринку. Також це спроба дестабілізувати єдність усередині ЄС.
Тому не дивно, якщо російська дипломатія активно шукатиме можливості взаємодії з такою ініціативною групою на чолі Орбана. Лавров радо говорив про це під час закритого контакту із Сіярто.
Залучення Росії перетворить усі подібні ініціативи у Східній Європі на троянського коня. З таким підходом скоро й Угорщина виступатиме за підтримку російських закликів до створення нової архітектури безпеки у Європі на основі пропозиції, які лунали з Кремля напередодні повномасштабного вторгнення в Україну.
Щоправда, ще далеко не факт, що угорський прем'єр зуміє адаптувати під себе Вишеградську групу у повноцінному форматі як своєрідну альтернативу Веймарському трикутнику чи іншим регіональним проєктам усередині ЄС.
Щонайменше скептично таку ідею розглядатимуть у Польщі. Для Дональда Туска Орбан став повноцінним опонентом, який дозволяв собі втручатись у внутрішню польську політику і діяти на рівні ЄС радикально всупереч позиції Варшави.
Що стосується президента Польщі, то хоча теоретично його діалог з Орбаном може розвиватись конструктивно, але навряд можна очікувати, що Кароль Навроцький підтримає будь-які ініціативи, що відповідатимуть енергетичним, безпековим чи політичним інтересам Росії.
З огляду на всі за і проти Сіярто і Лавров мали достатньо тем для перемовин, але подальша реалізація їхніх спільних планів не видається такою очевидною.