Соціальні мережі відіграють у цьому процесі провідну роль, оскільки саме там з'являється більшість контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. При цьому можна прослідкувати кореляцію між посиленням впливу дезінформації та подальшою радикалізацією частини суспільства. Оскільки ворог не може досягти помітних успіхів на полі бою, він намагається роз'єднати українців зсередини, спровокувати протести і заворушення, що дасть змогу завершити війну на умовах агресора. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
До теми Один текст – п'ять країн: як Euromore запустив хвилю проросійських наративів у Європі
Частина проблем пов'язана з внутрішніми факторами, зокрема поширенням критичних наративів і зростанням напруження навколо діяльності ТЦК. Водночас ці тенденції активно підсилюються ззовні через поширення дезінформації, маніпулятивного контенту та фейкових повідомлень.
Так, у своєму аналізі Український центр безпеки та співпраці фіксував цілі мережі, які закликали до фізичного спротиву мобілізації, а також намагалися вербувати наших громадян. Інструменти штучного інтелекту виступають додатковим фактором посилення таких впливів. В результаті зростає кількість фізичних нападів на представників ТЦК та військових загалом.
Втім, цьому можливо протидіяти, за умови системної роботи всієї державної вертикалі та впровадженні вчасної комунікації.
Без єдності, поповнення та обороноздатності: чого хоче досягти Росія
Російська дезінформація одночасно б'є по трьох напрямках, критично важливих для держави під час активної фази повномасштабної війни:
суспільній єдності,
бажанні населення чинити спротив,
бажанні долучатися до лав Сил оборони України.
Ворожі фейки супроводжують потенційного рекрута на всіх етапах: від виникнення ідеї піти на службу до зарахування до певного батальйону чи бригади. Вони дискредитують роботу ТЦК, описують армію, як "в'язницю", а БЗВП називають "позбавленням волі", де" особливо нічому не вчать і кидають у бій без належної підготовки". У бригаді, мовляв, не краще – "дурні командири", "погане забезпечення та ставлення".
У результаті, частина новобранців під впливом прочитаного чи побаченого десь на цьому шляху тікає. Вони перетворюються на тих, хто самовільно залишив частину і паралельно – знецінюють опір і боротьбу за Україну і закликають інших чинити так само. А якщо повертаються – то це неодмінно квиток в один кінець, як запевняють тези російської пропаганди.
Коли українці бачать сотні таких повідомлень щодня, це, без сумніву, змінює сприйняття ситуації. Не на користь української держави.
Росія активно заохочує і шукає людей, здатних здійснювати теракти – нападати на військовослужбовців, їхні машини та майно. Ножові поранення стаються мало не щотижня, але були вже і летальні випадки, і такі, де агресію здійснювали підлітки (нестача фільтрування у соцмережах і пошук легкого заробітку дозволяє ворогу вербувати неповнолітніх, і ця практика продовжується).
І хоча перші скрипки у цій дезінформаційній симфонії відіграють Facebook та Telegram, банально через значно більшу залученість українського населення, Tiktok точно не пасе задніх.
Дезінформація з TikTok: все популярніше, все небезпечніше
TikTok набирає популярності для поширення ворожої дезінформації завдяки орієнтації на створення відеоконтенту одночасно з недостатнім рівнем його модерації та видалення. Сторінка на кілька тисяч підписників завдяки резонансній темі може набирати мільйони переглядів, охоплюючи потенційно мільйони користувачів. Алгоритм у TikTok діє на "захоплення" стрічки людини, яка хоч раз споживала критичне відео. Це створює ефект інформаційної бульбашки.
Акаунти, які ми проаналізували, мають схожий патерн: побудовані нібито на висловлюваннях військових, у "зверненнях" транслюють зневіру та агресію до державних інституцій. Усе це лягає у ворожі антимобілізаційні та антивладні наративи з перекручуванням правди та маніпуляціями фактами.
Зауважте "Буду стріляти по ногах": під Луцьком на даху побилися військовий ТЦК та чоловік, обоє впали
Короткі, кількасекундні відео грають на темах соціальної несправедливості, підживлюють меседжі про "повалення влади", "похід на Київ" і відкрито закликають відмовитися від оборони держави, бо політики "очищають землю від українців". Вони часто стають віральними – розлітаються всім українським інтернетом.
Такий контент має відверто фейковий характер, наголошує на негативі і сіє відчуття тотальної зради. Штучний інтелект дозволяє росіянам працювати за принципом "зерна правди": взяти якусь одну гучну подію і масштабувати її до рівня системної практики у Збройних Силах України та в системі мобілізації до них.
Цей процес поставлений на промислові рейки, а згенеровані відео все важче відрізнити від реальних. Робиться це завдяки дешевим китайським генеративним моделям, підробці голосу та оживленню фото.
Мета проста – влізти у голову та вплинути на емоції, викликати паніку, страх, відчай і ненависть до власної держави, прицільно б'ючи по гострих темах: мобілізації, енергетичній кризі, корупції. Брехня поширюється, як лісова пожежа.
Постійний потік дезінформації може серйозно підірвати бойовий дух бійців СОУ, знижуючи ефективність підрозділів. У результаті, зменшується кількість людей, які бажають інвестувати в Україну гроші, час, здоров'я. У цьому ключі варто нагадувати, що будь-який напад на військовослужбовця ТЦК – це удар по обороноздатності країни та подарунок для ворога.
Ситуація не безвихідна: що може зробити держава
Боротьба з такою хвилею дезінформації вимагає комплексної протидії з боку всієї держави, адже ситуацію ще остаточно не втрачено. Почати можна з цифрових інструментів, як-то блокування ворожого контенту і бот-мереж, які його просувають, а також – загальної прозорості в роботі.
Потрібно будувати окремі лінії комунікації по всіх проблемних напрямках: робота ТЦК, мобілізація, рекрутинг, військові технології. Кожна зі своїм спікером та розвинутою системою антикризового реагування і меседжами, які просувають службу та свідомий рекрутинг, як можливість побудувати кар'єру – від рядових до затребуваних майстрів та вправних командирів.
Корисним буде наведення медіафокусу на бойових медиків та військовослужбовців ТЦК. Можна показувати їхні будні, наголошувати на реальному бойовому досвіді, знаннях і моральному праві говорити про рекрутинг та мобілізацію. На цьому фоні громадяни мають регулярно отримувати актуальні новини про мобілізацію, рекрутинг, покрокові алгоритми для повернення із СЗЧ через чат-боти та онлайн-платформи.
Насправді дуже не вистачає двох речей: масштабування кейсів успішного повернення до служби після СЗЧ та демістифікації базової військової підготовки. Важливо показати ефективне навчання, яке готує до реальних ситуацій на полі бою на основі інтерв'ю бійців, які успішно його пройшли.
В обох напрямках ще точно є куди розвиватися для протистояння російськомій дезінформації, яка роз’їдає суспільство зсередини. Для цього можна використовувати соцмережі підрозділів, нацмарафон, регіональні медіа, але також – загальнонаціональну просвітницьку кампанію.