Приклад СРСР підтверджує, що Росія теж може розвалитися

Росія може затягувати війну на десятиліття

На фронті тривають важкі й криваві, але позиційні бої. Так, зберігаються шанси на стратегічний прорив ЗСУ, і наше командування намагається посилити наступ, щоб досягти цього прориву ще до осінніх дощів. Але 50 на 50, що осінь і багнюка застануть нас приблизно на тих же позиціях, що й сьогодні.

Актуально Чому війна не припиниться, коли ЗСУ вийдуть на кордони 1991 року

ATACMS, і Abrams у тій кількості, що їх надають, посилять наші можливості, але не настільки, щоб оборона ворога відразу впала. Якщо підходити тверезо, то війна продовжиться принаймні наступного року.

Що треба розуміти: недоімперія пристосувалася до війни і готова тягнути її хоч десятиліттями. Обсяг валютних надходжень від торгівлі енергоносіями в них зменшився. Однак він дозволяє фінансувати армію, виробляти зброю і боєприпаси і – головне – утримувати силовиків, які не допустять протестів і заворушень.

У середині 2022 року спостерігався розпач через санкції – виник дефіцит товарів західного виробництва, скорочувалась кількість авіарейсів, росіяни тихенько нервували й бурчали. А зараз у магазинах знову повно підсанкційних товарів, їздять західні поїзди й літають західні літаки, які повинні були прикипіти до землі. Росіян припиняють пускати в Європу, але вони перемкнулися на арабській світ.

У більшості з них все більш-менш нормально. Незадоволення війною зараз значно менше, ніж на її початку. Бо вона, як виявилося, зачіпає в першу чергу ті верстви населення недоімперії, які пасивні й на все згодні.

Цьому сприяє і свідома позиція колективного Заходу, який панічно боїться неконтрольованого розпаду недоімперії. Саме тому зброї і боєприпасів нам дають стільки, щоб розгрому агресора не сталося. Хотіли б розгрому – небо України вже б рясніло від F-16, Apache і Tomahawk. При цьому союзники запевняють, що не припинять підтримувати Україну стільки, скільки треба.

До теми На Заході досі не розуміють, як має завершитися війна в Україні

Україна так і не стала на воєнні рейки і не схоже, щоб наша влада мала такі плани. Принаймні, до президентських і парламентських виборів.

Тільки раптова поразка спровокує процеси розпаду у Росії

Тоді на що нам треба розраховувати? На жаль, тільки на доволі ірраціональні речі. Перш за все, через війну доведеться пройти майже всім, хто здатен тримати зброю. Будуть величезні втрати: людей, промисловості, інфраструктури, житла. До цього треба готуватися – свідомо, без паніки й розпачу. Пам'ятаючи: війна й обопільна ненависть зайшли так далеко, що при капітуляції України ворог нас не пожаліє і знищить по максимуму (у геноциді його вже звинуватили, так чого стримуватися?).

І Україні треба таки відшукати власні ресурси, щоб забезпечити наочний розгром ворога хоча б на окремій ділянці фронту. Повернути Донецьк чи Маріуполь, зайти у Крим, щось таке, що вдарить кувалдою по імперській пихатості Росії.

Читайте також Росія після поразки: пролог

Тільки незаперечна і образлива поразка може ініціювати там ті процеси розпаду, без яких ми не будемо у справжній безпеці. Таке в історії Росії було, а вони, як відомо, "можуть повторити".

За радянських часів я був таким дисидентом-лайт: на зібраннях критикував начальство, читав заборонену літературу і сам писав те, що друкувати регулярно відмовлялися. Але навіть я і мої однодумці не очікували, що Радянський Союз – справжня наддержава – впаде і розвалиться за лічені роки.

З Росією станеться щось подібне, як би Захід не ходив навколо неї навшпиньки. Бо вона за неадекватної влади вже перейшла межу стійкості, просто цього ще не видно, і все відбудеться раптом і мов би невідомо чому. Але треба, щоб до цього часу вистояла Україна.