Перехоплений план Кремля: куди насправді битиме Росія цієї зими та чи готова Україна

Урядова делегація на чолі з першим віцепрем'єр-міністром та міністром енергетики Денисом Шмигалем уже представила цей документ європейським партнерам у Парижі. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Якщо описані в перехопленому документі наміри справді будуть реалізовані, то Москва планує бити одразу по кількох критично важливих елементах української інфраструктури: по електроенергетиці, теплопостачанню та водопостачанню. 

Масштаб, який описує цей документ, вражає – ідеться про застосування до тисячі ракет, дронів та авіабомб. Але найнебезпечніша частина цього плану – це не рекордна цифра, а нова небезпечна логіка російських ударів.

Ядерний ризик: спроба відрізати АЕС від мережі

Російська Федерація планує не просто пошкоджувати окремі електростанції. У документі окремо передбачено виведення з енергосистеми трьох українських атомних електростанцій, які сьогодні працюють.

Ідеться не про прямий удар по реакторах, а про цілеспрямовані удари по розподільчих підстанціях та обладнанню, через яке АЕС передають вироблену електроенергію в загальну мережу. За даними документа, відповідні об'єкти розташовані на дуже близькій відстані від самих атомних станцій. Тобто завдання росіян – фактично відрізати величезні джерела генерації від української енергосистеми.

Це принципово важливо, бо саме атомна генерація є основою української електроенергетики. Якщо атомна станція втрачає можливість нормально передавати потужність у мережу, це не автоматично означає ядерну аварію, але втрата зовнішнього живлення та зв'язку з енергосистемою створює величезні ризики для безпеки самої станції.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) прямо наголошує: стабільне зовнішнє електропостачання є важливою частиною ядерної безпеки, а тривалі й повторні втрати живлення збільшують навантаження на резервні системи та персонал. 

Ми вже бачили, наскільки небезпечною може бути залежність атомних об'єктів від пошкодженої війною мережі на прикладі Запорізької АЕС. У липні 2026 року МАГАТЕ повідомляло вже про двадцять другий випадок повної втрати зовнішнього живлення ЗАЕС від початку повномасштабної війни. Тому удари поблизу діючих АЕС – це питання не просто електрики, це питання ядерної безпеки.

Вода та каналізація: загроза для життя мегаполісів

Другий і надзвичайно важливий напрямок російського плану – це вода. У документі йдеться про цілеспрямовані удари по насосних станціях та очисних спорудах. Для цього Росія планує використовувати десятки балістичних ракет та керованих авіабомб.

І ось тут ми бачимо ще одну суттєву зміну логіки російської кампанії. Енергетика потрібна не тільки для того, щоб у наших будинках було світло. Без електроенергії починаються проблеми з теплом, а пошкодження насосних станцій зупиняє водопостачання та водовідведення.

Удар по одному об'єкту запускає цілий ланцюг руйнівних наслідків. Немає електрики – зупиняється обладнання, виникають проблеми з теплопостачанням і водою, а далі порушується функціонування каналізації, лікарень, підприємств, транспорту та всієї міської інфраструктури. Саме тому в цьому плані вода виглядає не другорядною ціллю, а окремим напрямком атаки.

Серед основних цілей документа названі Київ, Харків та Одеса. Для цих міст передбачається дуже суттєве скорочення постачання електроенергії та тепла, а також серйозні перебої в роботі каналізаційної системи. Головна мета такої кампанії – бити по життєздатності українських міст, по здатності жити, працювати, лікуватися, навчати дітей та залишатися у своїх домівках узимку.

Три етапи ворожої стратегії

Сам ворожий план має кілька послідовних етапів. На першому передбачені удари по підстанціях, які забезпечують можливість імпорту електроенергії з Європи. Далі – удари по гідроелектростанціях. А третій етап – це спроба вивести з мережі три українські АЕС.

Тобто, фактично йдеться про спробу одночасно скоротити внутрішню генерацію та повністю перекрити можливість отримувати електроенергію ззовні. Причому Росія вже почала бити по енергетичній інфраструктурі ще до настання справжніх зимових холодів, що ми спостерігали під час масштабної атаки 30 вересня, яка спричинила перебої в Києві та регіонах.

Сам факт того, що українські спецслужби отримали детальні розрахунки щодо кількості й типів озброєння для ударів по конкретних об'єктах, свідчить: Росія системно готується до зимової кампанії.

Як готується Україна та що вирішить випробування зимою

Головне питання зараз: а чи готується Україна? За словами Дениса Шмигаля, над пріоритетними енергетичними об'єктами вже встановлюють захисні конструкції, протидронові сітки та інші засоби фізичного захисту.

Під час наради з правлінням та наглядовою радою "Укренерго" було визначено першочергові завдання щодо посилення захисту, формування резервів обладнання та безпеки персоналу. Оператору поставили завдання уніфікувати проєктні рішення й реалізувати їх у стислі строки по всіх регіонах.

Але давайте говорити відверто: очевидно, що жоден фізичний захист не може гарантувати абсолютної безпеки від масованого ракетно-дронового удару. Тому ця зима – це не тільки питання генерації. Це питання нашої протиповітряної оборони, запасів обладнання, резервного живлення, захисту водопостачання та міжнародної допомоги.

Нам потрібна не паніка, а максимальна готовність. Бо Росія готується до зими не тільки ракетами – вона готується використати саму зиму як зброю. І ми маємо зробити все, щоб зламати цей ворожий задум.