Путін відкрито говорить, чого хоче, і це не перемовини
Не погодився міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров і з пропозицією самопроголошеного президента Білорусі Алєксандра Лукашенка, який запропонував завершити російсько-українську війну у нічию. "У нічию не вийде", – підкреслив путінський ріббентроп.
Читайте також ЄС на перехресті розширення: чи єдиний шлях для України, Молдови та Західних Балкан
Він нагадав пропозиції російського президента Владіміра Путіна за січень 2022 року – напередодні великого вторгнення в Україну. Ці пропозиції стосувалися гарантій для Росії відмовити колишнім радянським республікам у євроінтеграції, а також прибрати з території нових країн-членів НАТО те сучасне озброєння, яке з'явилося після їхнього приєднання до НАТО.
Ще тоді ці пропозиції Кремля сприймалися у США та ЄС як нереалістичні. Вони ставили під сумнів не лише суверенітет України, Грузії та інших колишніх радянських республік, але й суверенітет самих країн-членів НАТО. Фактично, дозволяли Москві за них вирішувати, як виглядатиме конфігурація НАТО у майбутньому і яке озброєння має бути на території суверенних держав, які приєдналися до Альянсу.
Але, як бачимо, Лавров і Путін не зробили жодних висновків з того часу. Це дозволяє поставити питання руба – а на які перемовини з Росією розраховують ті на Заході, що постійно говорять про необхідність посадити Володимира Зеленського і Путіна за один стіл перемовин.
Невже вони не усвідомлюють, що очільник Кремля принаймні у найближчому майбутньому не зацікавлений у жодних перемовинах з Україною, які б не передбачали капітуляції Києва і з приєднанням українських територій до Росії?
Путін не збирається відмовлятися від своїх планів. У Кремлі постійно про це нагадують, коли говорять про цілі так званої "спеціальної воєнної операції".
Зауважте Де росіяни планують активно наступати найближчим часом
З заяв Лаврова треба зробити реалістичний та правильний висновок – ніякі перемовини між Росією та Україною неможливі у найближчі роки. Якщо якісь перемовини й будуть, то вони будуть пов'язані виключно з тим, що у Росії не вистачатиме фінансового, воєнного і демографічного ресурсу для продовження протистояння з Україною.
Коли Лавров говорить про чиюсь "шизофренію", треба пам'ятати про політичну "шизофренію" російського політичного керівництва, яка базується на підтримці шовіністично налаштованих громадян Росії.
Росія створює своє задзеркалля
Поки ми говоримо про можливість переговорного процесу, Росія продовжує будувати паралельний світ. Та сама Мінська конференція з безпеки, на якій виступав Лавров, є прекрасним доказом цього. Росіян більше не запрошують на Мюнхенську конференцію, не хочуть чути їхнє уявлення про те, як виглядає світ. Російські політики, з погляду будь-якої цивілізованої людини, – це криваві агресори.
То ж росіяни запропонували створити власну конференцію у Мінську Лукашенку. Ця конференція стала для білоруського політика ще й трибуною для того, щоб виголошувати свої так звані "миролюбні" промови і пропонувати участь білорусів у неіснуючих мирних перемовинах між Росією та Україною. Так ніби Білорусь не є частиною агресивної структури Росії, а просто посередником, який намагається "врятувати" ситуацію у Європі та ще й Україну від "неминучої поразки" у війні.
Цікаво Залишився тиждень: який сценарій чекає на Україну
От вам і вся сутність російських політичних намірів. Якщо Росію виганяють з реальних міжнародних структур, вона будує задзеркалля і знаходить на Заході політиків, які готові власною присутністю переконати, що це не задзеркалля, а реальний політичний світ.
Так на форумі БРІКС у Казані поряд з Путіним був генсек ООН Антоніу Гутерреш. На конференції у Мінську був очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто, який саркастично сказав, що сподівається, що Європейський Союз "не буде гніватися на нього через цю поїздку".
Сам прецедент того, що міністр закордонних справ головуючої країни ЄС відправляється на міжнародну конференцію до диктатора, який узурпував владу і надав майданчик для агресивних виступів Лаврову, – це ганьба і для ЄС, і для НАТО.