Майбутнє під загрозою: як російське перевиховання українських дітей руйнує нашу державу

Доки фокус повільно зміщується з фізичного переміщення дітей до їхнього насильницького занурення в російський світ, негативні наслідки цього процесу стають все більш відчутними. Чому перевиховання – згубне не лише для постраждалих дітей, але й для України в цілому – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Як політика Заходу покриває злочини "простих росіян"

Викорінення ідентичності дітей як продумана операція

Перетворення українських дітей на росіян є частиною "спеціальної демографічної операції" Росії, спрямованої на розв'язання власних проблем народжуваності та відтоку населення. Держава-агресор використовує низку інструментів для знищення української національної ідентичності дітей, серед яких:

• нав'язування громадянства;
• політична індоктринація та мілітаризація в освіті;
• депортація та примусове переміщення у Росію, Білорусь та на окуповані території;
• насильницька передача в родини росіян або в російські сиротинці;
• колонізація окупованих територій у межах федеральних програм "Земський вчитель" та "Земський працівник культури";
• пропаганда в російському інформаційному просторі;
• перешкоди у підтримці зв'язків та отриманні відомостей з підконтрольних Україні територій.

Під прицілом держави-агресора близько 1,5 мільйона дітей в окупації та понад 19 тисяч депортованих і примусово переміщених дітей.

Викорінення української ідентичності за 10 років стало чітко продуманою політикою Росії з окремим нормативно-правовим регулюванням та бюджетом, ідеологічним і медійним супроводом, а також розподілом повноважень між панівною верхівкою, відразу кількома російськими міністерствами та місцевими окупаційними адміністраціями.

Наслідки перевиховання для дітей і приклад Канади

На основі глибинних інтерв'ю з уже повернутими з-під контролю Росії дітьми, було встановлено, що кожна п'ята дитина має проблеми з фізичним здоров'ям, а кожна друга – з ментальним. Викорінюючи ідентичність українських дітей, Росія за сприяння Білорусі завдала їм вагомих страждань.

Примус у формі пропаганди, психологічного тиску, подекуди фізичних покарань, разом із численними порушеннями Конвенції ООН про права дитини на дискримінаційній основі сягнули порогу нелюдського поводження. Перебування українських дітей у закритих сиротинцях, таборах перевиховання або в прийомних родинах у Росії, Білорусі та на окупованій території може розглядатися як свавільне затримання.

Цікаво Чому росіяни провокують ЗСУ на жорстокість щодо власних полонених

Досвід інших дітей, підданих перевихованню й зміні ідентичності, показує, що подібні широкомасштабні та систематичні порушення прав призводять до травми, яку відчувають кілька наступних поколінь.

Комісія зі встановлення істини та примирення, аналізуючи наслідки 300-літньої політики Канади щодо асиміляції дітей корінного населення, зробила висновок – чим більше поколінь у сім'ї відвідували заклади для перевиховання, тим гіршим було фізичне, психічне та емоційне самопочуття їхніх нащадків. Дослідники стверджують, що викорінення ідентичності призвело до втрати у дітей відчуття сім'ї, дитинства, цілого спектра емоцій, фізичного та духовного добробуту. Це впливає на населення держави до сьогодні. Канада визнала свою відповідальність за перевиховання дітей корінного населення як акт культурного геноциду та сформувала систему відшкодування шкоди.

Що відчує Україна як держава?

Перевиховуючи українських дітей, Росія намагається перемогти Україну на ще одному фронті – ідеологічно-ціннісному. Зусилля держави-агресорки, з-поміж іншого, спрямовані на демонстрацію того, що Україна як держава є неспроможною захистити й піклуватися про своїх наймолодших громадян. Відтак вона "не має суб'єктності" і є "безсилою перед ворогом".

З таких міркувань перевиховання українських дітей для держави-агресорки має вагому пропагандистську цінність. Це інструмент формування лояльності до Росії, а отже, позбавлення України частини майбутнього покоління разом із територіями, на яких воно проживає.

Ідеологічні атаки на ідентичність, культуру та освіту в окупованій Україні також спричиняють падіння якості та порушення циклів освіти, підвищену вразливість українських дітей до вербування в збройні сили Росії, соціальну, політичну ізоляцію і незахищеність, деградацію людського капіталу.

Важливо Росія за два тижні продажу нафти заробила на 4 крейсери "Москва" або тисячу ракет

Кумулятивний негативний ефект від політичної індоктринації прослідковуватиметься і в економіці нашої держави. У випадку, якщо понад 1,5 мільйона дітей не повернуться в Україну, це ще більше ускладнить демографічну кризу та спричинить скорочення робочої сили, зростання соціальних виплат та тиску на державний бюджет, зменшення споживчого попиту, потенційну зміну в структурі економіки в цілому.

Дослідження щодо впливу політичної індоктринації в освіті комуністичної Польщі демонструють, що з кожним роком навчання ймовірність отримання дитиною середньої та вищої освіти падала на близько 1,5%, як і частка таких дітей у робочій силі після завершення освіти та якість людських ресурсів у цілому. Крім того, висновки польських вчених підтверджують, що цінності, яких дитина набуває у школі, можуть мати вирішальне значення не лише для її подальшого життя, але й для рівня життя її спільноти.

Що далі?

Ні Україна, ні міжнародна спільнота не здатні зупинити Росію на її шляху до викорінення національної ідентичності українських дітей. Про це свідчать невиконані рішення Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, численні проігноровані рекомендації Комітету ООН з прав дитини, Незалежної комісії з розслідування та Моніторингової місії ООН, Московського механізму ОБСЄ.

Водночас що Україна, що міжнародна спільнота можуть значно сповільнити процес реалізації Росією її геноцидного наміру шляхом скоординованих і взаємодоповнювальних зусиль щодо накладення санкцій, змін і доповнень до міжнародного права, імплементації необхідних реформ для реабілітації та реінтеграції дітей, повернутих з-під контролю Росії. І, звісно ж, перемоги над Росією та звільнення всіх окупованих територій.

Перетворення будь-якою державою освіти на інструмент широкомасштабних і систематичних порушень прав людини має бути належно покараним. Адже в іншому випадку загальні негативні наслідки матимуть вплив не лише на одну дитину чи на цілу країну, але й на безпеку та мир у світі в цілому.