Росія та її сателіти не схотіли обговорювати запобігання геноциду та воєнним злочинам в ООН

Росія і ще 12 країн не схотіли обговорювати запобігання геноциду та воєнним злочинам в ООН / Ілюстративне фото

Росія, Білорусь та ще 11 країн проголосували проти включення до порядку денного 75-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН пункту про "обов’язок захищати і запобігати геноциду, воєнним злочинам, етнічним чисткам та злочинам проти людяності".

Пропозицію виключити цей пункт із обговорення вніс представник Сирії. На його думку, у формулюванні "не вистачає прозорості". Про це на своїй фейсбук-сторінці написав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Дивіться також Україна застерегла Росію від підриву політичного суверенітету Білорусі

Так, представник від Сирії зауважив, що "деякі уряди продовжують використовувати цю концепцію як підставу для втручання і накладання односторонніх економічних санкцій". Схожу думку висловили представники Куби, Росії та Нікарагуа.

Втім, за включення цього пункту все ж висловилася більшість делегатів та Генасамблеї – 101 особа.

Хто ж голосував проти:

Росія;
Білорусь;
Іран;
Киргизстан;
Демократична Республіка Конго;
Китай;
Куба;
М'янма;
Нікарагуа;
Росія;
Єгипет;
Еритрея;
Південний Судан;
Сирія.

Вісім країн із цього списку свого часу голосували проти внесення в порядок денний 75-ої сесії пункту "Ситуація на окупованих територіях України".

Що таке "обов’язок захищати":

Це гуманітарна концепція, яка була офіційно затверджена Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році і стала так званою "м’якою" нормою міжнародного права.
Концепція передбачає, що головний обов’язок держави в межах її території — захист населення від геноциду, воєнних злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності. Це ті чотири злочини, які охоплюються міжнародним правом прав людини.
У разі, якщо держава нездатна цього зробити або відмовляється виконувати цей обов’язок, він переходить до міжнародної спільноти. Іншими словами, права людини є вищими за суверенітет держав.