Росія заволоділа найбільшим урановим родовищем у світі: як це допустив Казахстан
Росія вміло використовує казахських олігархів та чиновників для просування своїх інтересів. Останньою операцією вона суттєво зміцнила своє становище на ринку, який і без того приносить їй чималі дивіденди.
Про це 24 Каналу розповів колишній міністр енергетики Казахстану Мухтар Аблязов. Він бідкається, що вкрай важливий актив Казахстану відійшов країні-агресорці через змову казахських еліт.
Дивіться також Нафтова стеля не працює: як Росія продовжує збагачуватися на експорті
Казахстан віддав Росії важливий актив
"Росатом" придбав потенційно найбільше родовище урану у світі, розташоване у Казахстані. Вперше про цю угоду стало відомо ще в травні, однак лише зараз її офіційно підтвердила російська компанія, не забувши при цьому подякувати Путіну.
Родовище Будьонівське, розробку якого почали лише в 2021 році, придбала канадська компанія Uranium One, що на 100% належить російському монополісту в ядерній енергетиці. Частина цього родовища була придбана російськими олігархами ще в 2016-му році, а в 2022-му році “Росатом” отримав у своє володіння ще 49% акцій родовища.
Аблязов оціню ринкову вартість цього родовища в 16 млрд доларів. Однак бюджет Казахстану не отримав за цю угоду ані копійки.
Як саме "Росатом" отримав родовище
Казахські ЗМІ та політики стверджують, що за отримання 49% акцій Будьонівського родовища "Росатом" заплатив близько 1,5 млрд доларів. Для цього Росія купила підприємство "Степногірський гірничо-хімічний комбінат", який належав родині Клєбанових (яких пов'язують із колишнім президентом країни Нурсултаном Назарбаєвим) та російському мільярдеру казахського походження Васілію Анісімову.
За повідомленням Bloomberg, протягом останніх років з національної компанії "Казатомпром" звільнилася значна кількість топменеджерів, які виступали проти продажу Будьонівського родовища росіянам.
Згідно казахського законодавства, "Казатомпром", який на 75% належить державі, мав право на першочерговий викуп 49% акцій уранового родовища. Відповідно, угода про передачу цінного активу Росії не могла відбутися без письмової відмови державної компанії від свого права на викуп активу.
"Росатом" закріплює своє домінування на ринку
Російський монополіст є багатопрофільною компанією, яка торгує збагаченим і незбагаченим ураном, а також будує та обслуговує атомні електростанції. На неї працює сотні тисяч людей, а її активи можуть досягати 50 млрд доларів.
Це робить російську державну компанію одним із найбільших гравців у світі в галузі атомної енергетики. Завдяки отриманню величезного родовища урану, її позиції у світі зміцняться ще більше.
Мухтар Аблязов про передачу Росії найбільшого у світі родовища Урану: дивіться відео
"Просто зараз Росатом будує нові АЕС в Угорщині, Туреччині та Узбекистані. Кожен із таких проєктів коштує мільярди доларів і дозволяє Росії посилювати свій вплив у цих країнах", – переконаний Аблязов.
Неоднозначна політика Казахстану
- На початку 2022 року в Казахстані розпочались протести проти дій уряду та підвищення цін на газ. Разом із визнанням помилок і зміною уряду до протестувальників застосовували непропорційну силу, а згодом в країну навіть ввели російські війська.
- Після цього президент країни Касим-Жомарт Токаєв збільшив свою владу в країні й водночас почав публічно дистанціюватися від Кремля, відкрито опонуючи прихильникам зближення із Росією.
- Водночас економічна співпраця Казахстану та Росії не припинилася. Більше того, Астана є однією з країн, які допомагають Путіну обходити санкції Заходу. Також журналісти неодноразово фіксували переміщення її територією цілих караванів вантажівок, які йдуть з Китаю до країни-агресорки.
- З огляду на це, важко з впевненістю сказати, що казахська влада дійсно відмовляється від російського вектора у своїй політиці. В цьому випадку скоріше йдеться про збереження притаманній пострадянським країнам "багатовекторності" з намаганням збільшити свою співпрацю з Китаєм.
- Водночас казахський народ в своїй більшості підтримує Україну в її боротьбі проти загарбника. Цьому сприяє зокрема і непоодинокі випадки расизму, які траплялися в Росії щодо вихідців з країн Азії, а також – напруга, що виникла в країні після того, як до неї почали масово переїздити втікачі від режиму Путіна.