Про це йдеться у статті Наталії Лебідь для сайту "24".

Читайте також: Дві потенційні мішені Путіна, – західні ЗМІ про те, чого очікувати після виборів президента у РФ

"Більшість росіян, які мали намір голосувати за Володимира Путіна на виборах у неділю, кажуть, що стабільність є основою їхньої віри в кандидата, хоча чимало молодих виборців вважають, що прийшов час змінити лідера", – пише британська The Independent.

Financial Express також відзначає "значну лояльність" у ставленні до Путіна з боку російського населення. "Відтоді, як він прийняв керівництво Росією напередодні нового 1999-го року після несподіваної відставки Бориса Єльцина, електоральна влада Путіна була зосереджена на стабільності, тобто на якості, що була заповітною для росіян після хаотичного розпаду Радянського Союзу і "дикого капіталізму" єльцинських років. Але ця стабільність була підкріплена придушенням інакомислення, занепадом незалежних ЗМІ і низхідним контролем політики під назвою "керована демократія".

Попри те, що російські вибори-2018 "відбулися в четверту річницю анексії Криму, що є одним з найдраматичніших проявів путінського прагнення відновити владу Росії", й попри те, що ця анексія призвела до серйозних санкцій щодо РФ, які знецінили рубль та завдали потужного удару по економіці країни, "популярність Путіна залишається значною, очевидно, підкріпленою націоналістичною гордістю", – веде далі Financial Express.

Однак про яку "національну гордість" йдеться? Відповідь на це питання дає Джон Карлін, відомий британський публіцист.

Путін та його спільники розуміють, що їхнє завдання – будь-що не дати людям чесно подивитися в дзеркало – побачити жалюгідність свого становища. Вони вдаються до єдиного доступного їм способу, щоб спробувати поховати свій комплекс меншовартості: намагаються продати ідею, буцімто Росія велика держава, настільки велика, що може вбивати, вторгатися, втручатися – скрізь, де їй заманеться,
– пише Карлін.

"Росіянам потрібне зухвальство, аби компенсувати своє вічне страждання, – пояснила мені людина, яка чудово знає росіян, колишня президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. – Це легке знаряддя для здобуття популярності... Їм потрібно почуватися великими!". І це спрацьовує! Це дуже старий трюк з патріотизмом як останнім притулком негідника, але він переконливо діє на пересічного росіянина. Як писав у "Файненшл таймс" російський кінематографіст Андрій Некрасов, "росіяни відчувають гостріше свою національну ідентичність, коли відчувають зовнішній тиск", – зазначає британський медійник.

Детальніше читайте у публікації: Чому переміг Путін: версія західних ЗМІ