Усе пропало?

Почну, мабуть, із того, що наступ окупаційного війська на Куп'янськ інтенсифікували з кінця травня – початку червня 2023 року.

Читайте також Трамп не хоче втрачати козир проти Байдена: до чого тут Україна

Тобто наступ ведеться вже понад пів року, з каталізацією штурмових дій приблизно з листопада. Хоча загалом спроби повернути контроль над Куп'янськом росіяни робили з 2022 року, практично одразу після втечі з міста.

У нинішній фазі наступу беруть участь підрозділи групи військ "Захід", яка складається з таки сил і засобів:

  • особовий склад – 57,5 тисячі;
  • танки – 750 одиниць;
  • ББМ – 1 250;
  • стовбурна артилерія – понад 700;
  • РСЗВ – понад 200.

При цьому в районі Бєлгородської області є група прикриття кордону у такому складі:

  • особовий склад – близько 12,5 тисячі;
  • танки – 100 одиниць;
  • ББМ – 150;
  • стовбурна артилерія – 350;
  • РСЗВ – 40.

Набір, як ви помітили, значно об'ємніший і страшніший, ніж у згаданій статті шановного видання, яка багатьох налякала. То що тепер, посипати голову попелом і розмахуючи руками бігати коридорами з криком: "Все пропало"?

Ні.

Наступ росіян на Куп'янськ триває вже пів року

Як я вище написав, ворожий наступ на Куп'янськ триває вже понад пів року. При цьому відносна чисельність ГВ "Захід" за цей період критично не змінювалася. Тобто, росіяни наступають цим складом вже понад пів року, не нарощуючи показники сил та засобів, а перебуваючи у стані регулярної компенсації втрат.

Зауважте Як кулуарні інтриги вбивають інвестиції в Україні

Наприклад, у середині грудня 2023 року у складі ГВ "Дніпро" було близько 740 танків. Тобто приріст невеликий і в межах компенсації регулярних втрат, з урахуванням можливостей ВПК зі штатного комплектування підрозділів.

Що цікаво, у середині 2023 року особового складу у "західних" було майже 63 тисячі.

Іншими словами, шановне видання не тільки не надало більш-менш правдивої інформації про угруповання противника на плацдармі, але й спромоглося пропустити повз увагу той факт, що Сили оборони України понад пів року стримують сили противника, що переважають, по Лимано-Куп'янській осі.

Так, не приховую, ситуація на плацдармі стабільно дуже важка. Але така стабільно дуже важка ситуація на всій лінії зіткнень. Єдине в чому виявилося абсолютно правим шановне видання, то це в тому, що всі дії з особовим складом зараз для окупантів обумовлені не тактичною чи стратегічною доцільністю, а політичними мотивами.

Після захоплення села Крохмальне у вищого російського керівництва спрацював рефлекс і почалося рясне слиновиділення. Окупанти вважали, що захоплення маленького, стертого з лиця землі села, на шостий місяць нескінченних штурмів, дозволить їм стрибнути вище голови і ось – лівий берег Осколу вже маячить на горизонті.

Цікаво Кремль обрав країну, на яку зробив ставку у політиці найближчим часом

Щоправда, попередньо, щоб доповзти до лівого берега потрібно захопити Піщанівку і проповзи 6 кілометрів по непростому ландшафту, який прострілюють. Зрозуміло, в лоб ніхто зараз не полізе. Окупанти вчинять розумно і почнуть рівняти фланги. Це вже відчувається по збільшеному пресингу в районі Котлярівки та Кислівки, зі спробою миттєвого прориву бравою важкоброньованою кіннотою. Але...

На сьогодні немає нічого такого, до чого б не були готові Сили оборони України на цій ділянці театру воєнних дій. Але проблема не так у кількості танків і "божевільного м'яса" у ворога, як у питанні пропорційної їм кількості боєкомплекту.