Яка ситуація на Куп'янському напрямку?

Підрозділи зі складу з'єднань 6-ї загальновійськової армії противника та приданих їм сил 1-ї танкової армії продовжують активні атакувальні і штурмові дії на Куп'янському напрямку, намагаючись вирішити одночасно кілька тактичних завдань. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Чи зможе Росія захопити всю Донеччину: що кажуть в ЦПД

Спроби росіян просунутися в напрямку Вільшана – Петропавлівка, щоб вийти на східні околиці Куп'янська, поки що не увінчалося успіхом. Окремі штурмові групи противника, які прорвалися на північно-західну околицю міста, намагаються там закріпитися. Зараз, судячи з усього, їм вдалося втриматися в районі міського кладовища і заправки "УкрАвтоГаз", а також в районі вулиць Мечникова і Мічуріна, просунувшись до міста з півночі, по річці Оскіл.

У районі Загризове росіяни намагаються обійти це село з двох сторін – вздовж Осколу, атакуючи в бік Богуславки, та на схід від нього, діючи від Лозової у бік Нової Кругляківки, намагаючись розширити свій прорив на Оскіл. Поки – безрезультатно.

Росіяни вийшли на кілька крайніх кварталів та вулиць Куп'янська і намагаються оточити весь район оборони Куп'янська з півночі та північного заходу.

Своєю чергою, підрозділи ЗСУ, що обороняються у місті, за останню добу кілька разів контратакували ворога, що вклинився. У районі вулиць Мечникова та Мічуріна вони змогли скоротити вклинення противника на пару кварталів (до 150 – 200 метрів). Загалом за дві доби на цьому напрямку відбулося до 15 бойових зіткнень.

Чи є успіхи у ворога на Лиманському напрямку?

Противник, діючи зі свого плацдарму на річці Чорний Жеребець, продовжує спроби наступати одночасно у напрямку Осколу у Дробишевого. Зокрема:

  • штурмові групи 2-ї МСД, судячи з усього, зуміли розширити вклинення на південь від села Карпівка і закріпитися на кількох позиціях уздовж річки Нітріус. Є інформація, що деякі малі піхотні групи противника навіть переправилися через річку;

  • водночас атаки 144-ї МСД в районі села Рідкодуб та 3-ї МСД в районі села Греківка успіху противнику не принесли. Так само як і спроби просунутися в напрямку Зелена Долина – Шандриголове.

Загалом протягом доби ворог здійснив до 16 спроб атаки/штурму на цьому напрямку, встигнувши зайняти до 1 квадратного кілометра на південь від Карпівки.

Яка загроза нависла над росіянами на Добропільському напрямку?

По всьому периметру залишків вклинення росіян тривають вперті зустрічні бої. Судячи з усього, 51-ша ЗВА противника отримала посилення у вигляді кількох резервних підрозділів з бронетехнікою. Тепер вона вперто намагається прорватися до залишків своїх штурмових підрозділів, які продовжують оборонятися в районі села Кучерів Яр та на схід від села Золотий Колодязь.

Також ворог, попри втрати, намагається зайняти село Родинське та утримати кілька позицій у лісосмугах вздовж залізниці, на захід від села Сухецьке.

Своєю чергою, ЗСУ продовжують контратакувати противника в основі "горловини" його вклинення, намагаючись повністю перерізати саме вклинення по найкоротшому напрямку Никанорівка – Маяк, а також поступово звузити загальну площу вклинення противника.

Протягом останньої доби ситуація розвивалася наступним чином.

  • Зведені штурмові підрозділи 114-ї та 132-ї окремих мотострілецьких бригад противника, зосередившись між Шаховим та Новим Шаховим, атакували з півдня на північ у напрямку Кучерів Яр. Прорватися до оточених їм не вдалося, але вони просунулися приблизно на пів кілометра.

  • Прагнучи не допустити подальшого просування підрозділів ЗСУ на схід від Никанорівки, їх атакували з півдня, у правий фланг, штурмовими підрозділами зі складу 1-ї ОМСБр 51-ї ЗВА та 39-ї ОМСБр зі складу 68-го АК. Росіянам вдалося зайняти одну лісосмугу на північ від Затишка, просунувшись приблизно на 1 кілометр.

  • Своєю чергою, ЗСУ продовжували активно скорочувати загальну площу зони проникнення противника, як на її "вершині", так і в "основі". Судячи з усього, кілька ворожих штурмових груп, які засіли між Золотим Колодязем та Веселим в районі місцевого ставка, незабаром будуть або знищені, або відступлять до основного "залишку" свого вклинення – ділянки місцевості в районі села Кучерів Яр.

Читайте також Зустріч Зеленського і Путіна це радше політичне диво, а не реальність

Крім того, судячи з усього, протягом останніх кількох днів Силам оборони України вдалося прорватися на північну околицю села Маяк і почати за нього бої. Що саме по собі видається досить "неприємним" для підрозділів 51-ї ЗВА росіян, які вперто атакують у напрямку Кучерова Яру. Відстань між вже звільненою ЗСУ Никанорівкою та Маяком, який досі утримує противник, становить 3,8 кілометра.

Якщо українським підрозділам вдасться подолати цю відстань назустріч один одному протягом найближчих кількох днів, то в оточення потраплять не лише залишки штурмових підрозділів противника у районі Кучерового Яру, а й підрозділи, які зараз намагаються прорватися до них з півдня.

Поки що я не взявся б прогнозувати загальний результат цих боїв, оскільки сторони виявляють у них заздрісну завзятість. Зараз ситуація явно виглядає кращою для ЗСУ, але через це постає питання – чи вистачить у них сил та засобів, щоб закінчити розпочате?

Ба більше, російське командування зараз активно намагається перегрупувати додаткові сили та засоби на цей напрямок. Росіяни хочуть перешкодити українському командуванню нарощувати зусилля, маневруючи резервами з інших найближчих до Добропілля напрямків.

Що відбувається на Покровському напрямку?

Тут протягом останніх кількох днів у рамках "сковування" українських резервів, противник активізувався на кількох ділянках.

  • У напрямку Гродівка – Мирноград атакували штурмові групи 137-ї та 5-ї ОМСБр, а також кілька груп проникнення зі складу 72-го окремого батальйону спеціального призначення. Їм вдалося просунутися дорогою на Мирноград близько 1 кілометра у бік селища Промінь.

  • 15-та ОМСБр зі складу 2-ї ЗВА ще не просунулася на північ від Удачного. У Звіровому досі закріплюється 1437-й мотострілецький полк противника.

Треба розуміти, що 41-ша та 2-га ЗВА наразі накопичують особовий склад та матеріально-технічний ресурс в очікуванні моменту, коли 51-ша ЗВА прорветься на північ від Покровська та заблокує обидві дороги на Добропілля. Однак, судячи з усього, поки що цей момент затягується через влізання командування 51-ї ЗВА у авантюру з "проривом" до дороги Добропілля – Краматорськ. Росіянам доведеться як мінімум перегрупувати сили і засоби у своїй смузі, щоб продовжувати тиск на північ від Покровська і Мирнограда.

Чи зможуть ЗСУ стабілізувати Південно-Донбаський напрямок?

Наразі цей напрямок є найбільш загрозливим для СОУ з усіх, де ворог намагається наступати. Тут фіксується до 30 – 35 бойових зіткнень на добу. Добові темпи просування ворога тут знову почали зростати – станом на 19 серпня вони підскочили з 4 – 5 квадратних кілометрів до 9 квадратних кілометрів. Ба більше, противник просувається практично по всій ширині операційної зони угруповання військ "Схід".

Підрозділи 37-ї ОМСБр зі складу 36-ї ЗВА росіян продовжили наступ у напрямку Воскресенка – Січневе, а також захопили Маліївку. Окремі малі штурмові групи навіть проникли в село Вороне.

127-ма мотострілецька дивізія зі складу 5-ї ЗВА за підтримки підрозділів 69-ї окремої бригади прикриття також просунулася досить широкою смугою по фронту, від рубежу Темирівка – Вільне Поле в загальному північно-західному напрямку.

Її підрозділи вклинилися між селами Запорізьке та Новосергіївка на 1,5 – 2 кілометри, просунулися по обидва боки дороги Велика Новосілка – Гуляйполе, у напрямку Новопіль – Новоіванівка, а також вперто прориваються у напрямку Новосілка – Комишуваха.

З огляду на той факт, що на північ від смуги 5-ї ЗВА, де наступають ще дві армії УВ "Схід" і де противник практично пробився вже до річки Вовча на ділянці між Іскрою та Іванівкою, стає очевидним, що українські війська, які діють на цьому напрямку, поки що не здатні стабілізувати загальну ситуацію.

На Сумському, Харківському, Слов'янському (Сіверському), Краматорському, Торецькому напрямках протягом останньої доби – без суттєвих змін