Літній наступ у розпалі: що підготували росіяни, і як ми протидіємо дронами

Як росіяни змінили тактику

Зараз ми бачимо, як ворог масово скуповує мотоцикли й квадроцикли та "нашпиговує" ними свої підрозділи. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Обидві сторони заявлять про перемогу: як може завершитися війна в Україні

Ці мобільні групи по 3 – 5 одиниць легкої техніки з двома військовими на кожній прориваються та розрізають нашу лінію оборони в слабких місцях. Окопуються в посадках, формують опорні пункти і поступово насичують їх живою силою. Потім до них підтягуються групи операторів дронів, що вибивають наших бійців, а вже згодом – піхота. Ворог почав менше використовувати броньовану техніку, вона залучена тільки коли уже закріпились на позиції.

Зараз використовувати броньовану техніку стало важче, через те, що в нас всі групи безпілотників в чергу стають, коли бачать танки чи БТРи. Це, зокрема, зумовлено й тим, що із серпня 2024 року працює система бонусного розподілу дронів між підрозділами за ефективністю використання. Це була ініціатива Мінцифри "Армія дронів. Бонус", або, як її називають військові "Є-Бали" чи "Дрони за бали". За знищену ворожу техніку пілоти отримують бали для своїх підрозділів, за які можуть "купити" безпілотники. 

Така система суттєво змінила хід застосування безпілотників, бо почалось фактично полювання за бронетехнікою, відтак таких цілей стає все менше й менше.

Тому рішення командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді збільшити бали за знищення живої сили ворога – дуже правильне, адже тепер не буде прогалин на лінії фронту, де не застосовують велику кількість бронетехніки.

Щодо людського ресурсу ворога – їхній особовий склад не безмежний. Ми вже понад чотири роки маємо співвідношення втрат 1 до 7. На одного нашого досвідченого бійця росіяни втрачають сімох у своїх наступальних діях. Тож з особовим складом у них також проблеми. Наше головне завдання – берегти своїх. Не кидати людей в контактні бої, коли можна знищувати ворога дронами ще на підході.

Окрім цього, росіяни продовжують активно використовувати БпЛА, створюючи 5 – 7-кілометрову буферну зону, в якій працюють здебільшого FPV-дронами на оптоволокні. Це – одна з найбільш проблемних технологій для наших підрозділів. 

Росіяни не шкодують своїх операторів дронів – ті наближаються майже впритул до наших позицій, інколи доходить навіть до ближнього бою. Ми не можемо дозволити собі таку тактику, адже бережемо своїх людей. 

Тому нам потрібні дрони дальністю 15+ кілометрів, які зможуть ефективно прикривати позиції, що атакуються маломобільними групами. Тож збільшення балів за знищення російських операторів БпЛА фактично змінить підхід, й вони стануть однією з найбільш пріоритетних цілей.

Що варто в росіян перейняти – це масштабування ефективних рішень. Якщо вони намацати якийсь ефективний дрон на оптоволокні, то спрямовують туди всі ресурси й сильно засипають фронт цими виробами. Гадаю, що ми теж маємо розгортати серійне виробництво тих рішень, які вже показали гарний результат на фронті.

Читайте також Військова допомога: 600 тисяч дронів для України закуплять Нідерланди

Кадровий голод серед операторів

Але тут ми стикаємося з критичним викликом – нестача підготовлених операторів БпЛА. Так, ми створюємо полки, бригади УБпАК, але дуже часто ці нові великі формування комплектуються шляхом "висмикування" людей з менших, але дуже ефективних підрозділів. У підсумку – загальна ефективність не зростає, а іноді й падає. Великі частини недоукомплектовані, а малі втрачають досвідчених пілотів роблячи прогалини на лінії фронту. 

Часто людей перекидають з інших підрозділів, наприклад, артилерії, де вже немає засобів в підрозділи БпЛА. Хлопці не знають нічого, їх можуть потренувати тиждень – два й виводять на позиції.

Ми дуже часто стикаємось з тим, що нам дзвонять новостворені підрозділи, нові оператори, які долучились до роботи на БпЛА й зовсім не мають розуміння, що таке дрон, як його адаптувати під частоти, як перепрошивати, модифікувати під свої потреби. FPV-дрон не може підійти під всі завдання які є, під всі напрямки на лінії фронту. Є ділянки, які працюють на одних частотах, десь – на інших, десь треба пролетіти 5 кілометрів, десь треба – 15 – 20 кілометрів. Пілоти-оператори повинні дуже добре в цьому розумітися. 

Бували випадки, коли ламали плати, пробуючи перепрошити умовно з 500 на 900 частоту, а потім дзвонили нам і ми надавали інструктажі телефоном та пояснювали, що так робити не можна. Це неефективно. Потрібна комплексна навчальна програма. Оператор має розуміти не тільки як підняти дрон, а і як адаптувати його під завдання, під частоти, під конкретну лінію фронту.

На загальнонаціональному рівні потрібна системна мотиваційна програма для залучення молоді у БпЛА-підрозділи. Знаю особисто багато 18 – 19-річних, які хочуть воювати, але бояться "залишитись там назавжди". Треба запропонувати чітку й справедливу систему – рік служби, опісля рік відпочинку. Також варто матеріально мотивувати, як це було у випадку з залученням 18 – 24-річних для штурмових підрозділів. Те саме має стосуватись і операторів дронів. Бо саме на них, фактично, тримається оборона. 

Без перебільшення наразі 80% уражень по ворогу завдаються саме дронами. Це вже озвучено на рівні Генерального штабу.

Остання спроба бліцкригу

На мою думку, це буде їх "останній бліцкриг". Нам, умовно кажучи, треба протриматись протягом цього літнього наступу, який росіяни планують і частково вже розпочали. Надалі, гадаю, буде вже трохи легше, й вони самі зрозуміють, що їх потенціал повністю вичерпався – тоді вже погодяться на домовленості.

Ворог випробовує нашу лінію фронту і де є якісь прогалини чи невеликі провали – там намагається просуватись далі, як це зараз відбувається на Сумському напрямку. Контрольована ситуація на Донецькому напрямку, адже там багато наших сильних і потужних підрозділів, які відбивають російські наступи. Також окупанти готують і промацують лінію фронту на Харківському напрямку маломобільними групами.

Запорізький напрямок наразі стоїть, там їм буде дуже важко прориватися, бо в Запоріжжі змогли створити багато оборонних споруд. В цьому напрямку Запорізька ОВА разом із командуванням добре спрацювали, а тому в регіоні буде проблематично проводити наступальні дії, адже місцевість не дозволяє просуватись так, як на інших лініях фронту. Тож, гадаю, що найбільш проблематичні напрямки для нас наразі це Суми та Харків.

Тож найкращою тактикою для нас буде зайняти оборонну, а не наступальну позицію. Штурм передбачає значні втрати, особливо без істотної переваги в техніці, боєприпасах і повітряному прикритті. В умовах, коли Україна бореться з ресурсно більшим ворогом, ставка на оборону дозволяє виснажувати противника та зберігати сили для довгострокового протистояння. Це стратегія розумної витримки – в ній кожне збережене життя дає нам перевагу.

Висновок простий – ми не можемо дозволити собі розкіш діяти хаотично. Нам необхідно:

• масово готувати кваліфікованих операторів дронів;
• масштабувати перевірені рішення;
• мотивувати молодь і створити для неї заманливі умови;
• концентрувати зусилля на рішеннях, які реально зберігають життя.

Чітко маємо розуміти, що це війна технологій, де людське життя має бути найвищою цінністю. У цьому випадку дрони – наш головний щит та меч.