Голова Служби зовнішньої розвідки України у 2005 – 2010 роках, генерал армії Микола Маломуж в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів, чого найбільше побоюється російський диктатор.
Путін боїться власних генералів
Російські спецслужби десятиліттями працювали над створенням агентурних мереж за кордоном. Однак паралельно Кремль посилював контроль і всередині самої Росії, зокрема стежачи за силовиками та представниками військового керівництва.
За словами Маломужа, для Путіна внутрішня загроза може бути не менш важливою, ніж зовнішня.
Путін та його оточення розуміють, що найбільша небезпека може виникнути саме всередині системи, адже генерали та представники силового блоку мають значні ресурси й доступ до інформації.
Саме тому російська система безпеки дедалі більше зосереджується на контролі за власними елітами. У Кремлі намагаються не допустити ситуації, коли частина силовиків може об'єднатися та виступити проти керівництва.
Повне інтерв'ю генерала Маломужа: дивитись відео
Бункери та двійники Путіна
Окремо Маломуж говорить про посилені заходи безпеки навколо російського диктатора. Путін давно демонструє надзвичайну увагу до власної безпеки, а інформація про його переміщення та перебування регулярно приховується.
На тлі цього з'являються повідомлення про використання захищених об'єктів, бункерів і можливих двійників. Конкретні деталі таких заходів безпеки залишаються закритими, тому частину подібної інформації неможливо незалежно підтвердити.
Для Кремля важливо не лише захистити Путіна від потенційного замаху, а й не допустити сценарію внутрішнього перевороту.
Російські спецслужби стежать за всім
Маломуж також пояснив, що російська модель роботи спецслужб передбачає багаторівневий контроль. Йдеться не лише про традиційних агентів, а й про нелегалів, політичний вплив, вербування людей через соцмережі та залучення виконавців для окремих операцій.
Росія намагається проникати у політичні, військові та оборонні структури інших держав. Але подібні методи використовуються і всередині самої Росії – для контролю над потенційними опонентами режиму.
Окрему небезпеку становлять так звані "сплячі" агенти, які можуть роками не проявляти себе, а активізуватися під час кризи або війни. Так система, яку Кремль створював для контролю над іншими, дедалі більше використовується і для контролю за власним оточенням Путіна.