У Путіна лишився останній шанс, далі все зміниться: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк. Також він пояснив, чому Україна обрала ціллю саме російські НПЗ і чи вплине теракт у "Крокус Сіті Холі" на мобілізацію в Росії.

Зверніть увагу Путін планує війну на виснаження та піде на ескалацію, – Bloomberg

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про те, якою саме зброєю Україна може бити по Росії. А мовиться не лише про дрони, більше цікавого – читайте за посиланням.

Чому саме НПЗ під прицілом України

Чому ми обрали ціллю для ударів саме російські НПЗ? Експерти кажуть, що санкції працюють, вони знизили заробіток Росії на цьому напрямку на 50 – 60%. Удари України додають до того ще 6 – 7%. Це не можна назвати неефективним, але виходить, що вони менш ефективні, ніж санкції. Чому ми тоді обрали саме цей об'єкт?

Вони менш ефективні, ніж санкції. Але це – додаткові санкції. Сьогодні вони менш ефективні. Завтра вони будуть ще і ще ефективнішими. Це абсолютно точно інфраструктура війни. Бо все це йде безпосередньо на війну. На можливість дозаправляти літаки; на стратегічну, тактичну авіацію; на бронетехніку і так далі.

Це соціальне навантаження на державу. Вони матимуть певні дефіцити на споживчих ринках, що наростатимуть. Це також впливатиме на психологію людей. Вони бачитимуть зростання цін; дефіцити пального, а паралельно з цим вони бачитимуть новини про те, що ці заводи руйнуються.

Дивіться, Росія побудувала достатньо ефективну економіку з погляду можливості самоізоляції. Вони накопичили велику кількість передових технологій. І якщо ти знищуєш завод, де є стовідсоткове перероблення нафти, то вони не зможуть це в повному обсязі відновити, тому що є санкції. Вони не матимуть можливості відновити галузь, яка є вкрай перспективною та ефективною для внутрішнього ринку Росії. Вони не зможуть її відновити.

Є багато чинників. Це ланцюжки, які ведуть до інших галузей. Ви знищуєте базову галузь нафтоперероблювання, і руйнація цієї галузі матиме суттєві впливи на інші галузі. А це матиме суттєві соціальні та фінансові впливи.

Тому мені дивно. Я завжди з подивом слухаю цих експертів. Вони логіку десь хоча б вивчали? Треба ж дивитися на розвиток того, що відбуватиметься далі. Не тут і зараз, а що буде далі. Що таке накопичувальний ефект; що таке базова галузь, яка розвалюється? І в комплексі це матиме вкрай потужний вигляд.

Я завжди говорю, що війна – це ж і психологія. Що сьогодні говорить суб'єкт Рустам Мінніханов, який вважається очільником Татарстану? Він сказав сьогодні дивну річ, мовляв, провів нараду з керівниками відповідних підприємств в економічній зоні "Алабуга" – там, де ці "Шахеди" виготовляються; де Нижнєкамський НПЗ тощо… Також сказав, що ви не маєте покладатись на системи ППО, а маєте думати, як забезпечити безпеку своїх об'єктів.

Це додатковий шок для Татарстану. 1200 – 1250 кілометрів (пролетів дрон – 24 Канал) і це шокує. Чому це шокує? Чому він говорить такі дивні речі, які дискредитують навіть російську армію? До них це поступово буде доходити.

Учора жили, вкладались, мали перспективні підприємства, заробляли шалені гроші, а сьогодні мало того, що репутаційно виглядають нікчемно, так їх ще й атакують. Тобто війна не десь, як обіцяли, що "швиденько за три дні поріжемо в Бучі дітей, поґвалтуємо жінок – і після цього все закінчиться" тощо. Ні, війна на території економічної зони "Алабуга". І вона приходитиме туди делалі більше і більше.

Які заводи вже атакувала Україна: дивіться на карті

Це шок для етнічного регіону під назвою Татарстан, і так само для інших економічних зон, для всієї прикордонної з Україною Росії: Краснодарський край, Ростовська область, наші "улюблені" з вами Бєлгородська, Курська, Брянська області і так далі.

Це шокує й це все накопичувальний ефект. Тут одні підприємства та галузі, а там інші. Тут між собою сарафанне радіо починає працювати. Тут виходить якийсь очільник області і говорить: "Давайте вже не враховувати, що тут є якісь системи ПРО, бо їх практично немає. Думаймо, як будемо захищатись від атак невідомих дронів чи від інших засобів уражень".

І це чудово. Це те, про що я завжди говорю – психологія. Так, хотілося б швидше, більше та масштабніше. Єдине, чого я хочу, – це суттєве масштабування руйнації інфраструктури війни на території Росії.

Чи вплине теракт в "Крокусі" на мобілізацію в Росії

Я так розумію, що історію з "Крокусом" продовжують використовувати для підвищення мобілізації на території Росії. У Росії заявляють, мовляв, після теракту збільшилася кількість охочих мобілізуватися до армії. Чи дійсно це так, чи це ІПСО?

Ні, це не привело до збільшення підписів контрактників. Два аргументи, які продовжують все ще працювати на мобілізацію і контрактацію. Росіяни підуть вмирати на чужу територію заради незрозумілих цілей. Ну як… Заради зрозумілих цілей – просто вбивати громадян іншої країни.

Є два аргументи. Це – виплата грошей, а також – гарантована можливість безкарно вбивати та грабувати. І все, інших чинників немає. Ніяка пропаганда на це вже не впливає. Або ж там люди ховаються від відповідних злочинів. Вони підписують контракти; йдуть через СІЗО. Це зрозуміло. Це ж Росія, це ж одна велика зона. Ці всі кримінальні речі – єдине, що впливає на мобілізацію настроїв в Росії.

Щодо цього теракту. У самій Росії, попри пропаганду, є абсолютно суттєві сумніви, що Україна має хоча б якусь опосередковану приналежність до теракту. Мені здається, що сам Путін в це не вірить. Він, як людина з психічно зміненою складовою, у нього є там певні ідеї, заради яких він це робить. Вони йому дозволяють цю всю маячню нести.

Дивіться, він буквально три дні тому вийшов і сказав, мовляв, "з Росією воюють західні країни, які хочуть помститися за невдалий похід Наполеона". Мені здається, що треба було після цього просто заочно психіатричну експертизу провести та поставити хрест на існуванні Путіна як суб'єкта, з яким можна було б про щось говорити.

Путін вигадав абсолютну маячню про теракт в "Крокусі" / Getty Images

Нікалай Патрушев ще виходить. Це взагалі українофоб з лютою ненавистю. Для нього ця війна є реалізацією ненависті до України. Її реалізація є навіть більшою, ніж для Путіна.

Що ми бачимо з погляду теракту? Це вже настільки очевидні речі. Розвідки західних країн попередили Росію абсолютно про все. Навіть Іран про це попередив. Сказали, що затримали людей, які мають приналежність до цього "Вілаят Хорасан" чи ІДІЛ, який конфліктує з Талібаном, бо хочуть зробити Афганістан серцевиною нового халіфату. Тому хочуть, щоб у Росії були теракти, бо вважають, що вони є спонсором і легітимізатором Талібану. Це Іран сказав.

Далі вони затримують громадян Таджикистану, які отримали постійні посвідки на проживання в Росії та вже по 5 – 7 років живуть там. Вони затримали їх на кордоні з Білоруссю. Зрозуміло, що Білорусь в цьому брала безпосередньо участь. Чому? Бо вони хотіли втекти в Білорусь і там відлежатись певний час.

Вони затримали в Дагестані людей, які фінансували цей теракт. Далі паралельно йде затримання у Киргизстані, Узбекистані та Таджикистані людей, які мають приналежність до цієї групи, що причетна до теракту. Все очевидно. Є матеріальний субстрат; є мотивація і тощо.

І тут ні з того ні з сього виходить суб'єкт Патрушев, який каже, що це все одно "український слід". Бо ці люди начебто хотіли приїхати через зону бойових дій в Україну та отримати в мішках криптовалюту. Мені здається, що це абсурдно виглядає навіть для дурнуватої та п'яної російської глибинки. Немає сенсу це обговорювати.

Чи матиме це якийсь вплив? Ні. Чи вплине на російську мобілізацію? Ні. Чи вплине на збільшення співчуття до Росії, яка "під ударами глобального тероризму" перебуває? Ні. Вони самі вбили концепцію "співчуваймо Росії". Хоча європейські країни на початку розслідування чи відразу після теракту говорили буцімто треба спільно з Росією боротися з глобальним тероризмом.

Але потім були усі ці заяви Путіна, Патрушева, Шойгу. Вони наговорили стільки, що співчуття немає. Є тільки відраза максимальна. Подивишся на цього Патрушева – і розумієш, що просто неможливо серйозно сприймати все, що воно несе. Тож спокійно до цього ставимося.

Щодо мобілізації. Вона, на жаль, в Росії продовжується. Вона не закінчувалася ніколи й буде продовжуватись. Вони пробують накопичити особовий склад. У них буде, по суті, остання можливість, з огляду повільне розгортання військових виробництв в країнах-партнерах наших. Вони розгортаються, але трошки повільніше.

Росія усвідомлює, що в неї залишилося це вікно можливостей на кінець весни – початок літа. А після цього все йтиме тільки в одному напрямку – в антиросійському.

Росія оббрехала міністра оборони Франції

Речниця МЗС Росії Марія Захарова сказала, що буцімто незабаром в Україні буде присутній контингент французьких військ. Міністри оборони Франції та Росії мали першу за півтора року телефонну розмову. Після цього в Росії заявили, що під час розмови начебто була "відзначена готовність до діалогу щодо України між Росією і Францією".

Усе, що повідомило міністерство оборони (Росії – 24 Канал) після розмови Себастьяном Лекорню (міністром оборони Франції – 24 Канал) та Шойгу, є фейком. Я взагалі не розумію, навіщо мати телефонні розмови з представниками Росії.

Росія побудована на принципі домінування. Вони вважають – щойно ви починаєте з ними діалог, ви демонструєте слабкість, і вас можна буде дотиснути, тобто принизити тощо. Але, якщо не вдасться дотиснути безпосередньо у розмові, то тоді можна буде оббрехати вас тими чи іншими фейками.

Це стандартна практика Росії. Тому всі, хто продовжують вважати, що можна подзвонити безглуздому Шойгу і почути щось дійсно важливе тощо, вони самі себе наражають на небезпеку або прямого психологічного тиску під час розмови, або такого оббріхування, про яке ви говорите.

Адже, безумовно, ніхто там не мав жодних розмов про можливість діалогу і щодо України, і взагалі щодо будь-якого іншого діалогу. Тому спокійно до цього ставимося. Це фейкова інформація, яку розповсюджує міністерство оборони, Росія. Це абсолютно точно не матиме жодного впливу, жодних наслідків.

Важливо! Джерело в уряді Франції заперечило заяву росіян у коментарі Reuters. Посадовець зазначив, що це неправда і Франція жодного разу не висловлювала готовності до діалогу щодо України.

Усе, що робить Шойгу, не має ніякого впливу. Що стосується міністерства закордонних справ Росії, це, найімовірніше, "міністерство пропаганди". У мене питання до таких суб'єктивних як ця Захарова. Ви знаєте, коли й що буде на території України, але чомусь ви взагалі не знали, що хтось робитиме теракт у "Крокусі".

Ба більше, напередодні у цьому ж центрі концерт особини, на прізвище Шаман – це була велика "поліцейська акція" – багато поліції, оточення тощо. Але чомусь напередодні концерту з "Пікніком" поліцейського оточення не було взагалі та були відключені всі камери спостереження.

Краще було б, якби міністерство закордонних справ проаналізувало цю інформацію – чому вони превентивно не могли зупинити теракт. А говорити про те, що у нас буде півтори тисячі військовослужбовців чи не буде півтори тисячі, це, відповідно, суверенні домовленості України з Францією, якщо вони нам будуть потрібні.

Я нагадаю вам слова президента України, він сказав: "Ви можете вести будь-які дискусії. Нам це подобається. Зокрема, про національні контингенти. Але давайте на цьому етапі війни щодо України зосередимось на пришвидшенні постачання зброї". Президент говорить про це: "Ми розуміємо етап війни, розуміємо, що ми робимо, хто в нас це робить тощо, але нам потрібні відповідні інструменти. І ми хочемо отримати більше і більше цих інструментів".

Усе, що стосується відправлення національних контингентів – це дискусія довга, безумовно, позитивна. Вона свідчить про те, що в Європі усвідомлюють ризики цієї війни тощо, але є "але". "Але" – зброя, передусім. У чому проблема, зокрема, наша? Ми все ще вважаємо, що Росія щось там зрозуміє, знає, що вона продовжує якось правильно перебудовувати свої пропагандистські програми.

Цікаво Після "Крокусу" Путін пригрозив терактами та осоромився разом із пропагандистами Кремля

Ні. Вони продовжують масштабувати фейки, маячню тощо. Просто масштабувати коштом грошей і роблять ставку на втому від війни. І вважають, що, "якщо ми там щось скажемо, то все одно всі на це звертатимуть увагу, адже втомилися від війни, не критично ставляться до нашої інформації тощо".

Тоді я ставлю вам зустрічне питання. Добре, вийшла ця особина і сказала про півтори тисячі французів. На що це впливає? Як це має впливати на перебіг подій на лінії фронту, в Україні чи на наші відносини з партнерами, які точно розуміють, що є в цій війні, чого немає, які в нас домовленості, про що ми говоримо з партнерами тощо?

На що це розраховано? На російський внутрішній ринок. А кому він потрібен? На кого це впливає? Ні на кого. Єдине, що впливає, на жаль, це неготовність міжнародних інституцій ізолювати Росію. Тобто прибрати можливість Росії використовувати міжнародні майданчики для промоції війни. Наприклад, Радбез ООН.

Доки там сидить представник Росії, вони постійно це використовуватимуть для масштабування впливу на країни Латинської Америки, Глобального Півдня. Це проблема, яка мене сильно дратує. А все, що говорить суб'єктивна Захарова, це взагалі ні на що не впливає. Це просто забити стрічку новин для російських ЗМІ.

Як Україна готується до можливого наступу Росії

Президент говорив про черговий наступ з боку Росії та про вікно їхніх можливостей навесні та влітку. Усе більше я чую запитань – де він відбуватиметься?

Мені здається, що представники наших Збройних Сил, Генерального штабу, Міністерства оборони активно про це говорять – де йдуть концентрації, як вони цьому протидіють, де вони готуються. І Харківський напрямок, і Донецький, і Луганський, і Запорізький – усі про це активно говорять.

Хочу, щоб ми тут правильні акценти поставили. Багато є інформації від Росії, яка має налякати, мовляв, вони Харків захоплюватимуть тощо. До цього треба критично ставитись. Є абсолютно об'єктивна інформація на підставі даних нашої розвідки. Президент про це говорить – що Росія використовуватиме можливість накопичити певний ресурс для чи не останньої спроби протиснути нашу оборону на відповідних напрямках.

Читайте також Новий наступ Росії на Харків: наскільки це реально та чи допоможе Путіну мобілізація

Чи ця інформація, яку дає розвідка президенту, Ставці та Генеральному штабу, відповідно відпрацьовується нашими військами? Так, відпрацьовується. Вони точно розуміють, де і яка концентрація та що треба цьому протиставити.

Єдине питання, яке сьогодні ще не до кінця врегульовано, – це кількість відповідної зброї. Якої? Снаряди, дрони, далекобійна ракета, авіація. Це треба розв'язати.

Для нас нині зрозуміло, де що Росія робить, де вона концентрується, адже це ж розвідки. Вони абсолютно спокійно, значно професійніше ніж росіяни працюють. Наші партнери – аеророзвідки, електронні, космічні розвідки дають дані, які можна проаналізувати.

Питання тільки в одному – щоб мати більш-менш паритетну кількість відповідної зброї. Над цим активно працює постійно президент, уряд, наші делегації на різних майданчиках. Наше проукраїнське лобі, яке складається з країн Північної та Східної Європи. Усі працюють над тим, що все ж таки в нас було достатньо зброї, якою можна буде завдати суттєвих втрат Росії.

Україна відпрацьовує інформацію щодо можливого наступу росіян / Getty Images

У цій війні немає питання заморозки, тому що замороження – це продовження війни. У цій війні є питання поразки Росії.

Допомога від США точно буде

Про голосування за допомогу Україні у Конгресі США, яке ми чекали ще в грудні. Bloomberg пише про те, що його можуть перенести ще на кілька тижнів. Президент говорив про те, що США навряд чи хто може замінити або ж підмінити, або ж інші наші партнери точно не зможуть перекрити цю допомогу. Наскільки критичні для нас ці кілька тижнів? Чи розраховуємо ми ще й досі на цю допомогу від Сполучених Штатів?

На допомогу розраховуємо. Допомога буде, вони проголосують. Можуть бути різні формати допомоги. Для нас принципово, щоб ми отримували відповідну кількість військового, воєнного інструменту.

На жаль, вони продовжують внутрішні дискусії. Але мені здається, вони дедалі більше і більше розуміють, що це дивні дискусії. Вони деморалізують навіть не Україну, а країни, які є союзниками Сполучених Штатів. Негативно впливають на репутацію США.

Вони суттєво збільшуватимуть витрати на репутаційні видатки для того, щоб все ж таки поновити репутацію тощо. Вони це все усвідомлюють, але все ж таки не можуть вийти з цього внутрішнього порядку денного. З цим треба працювати. Треба пояснювати – чому це важливо, чому треба продовжувати йти цим шляхом тощо.

Це робить офіційно і Київ, і інші наші партнери. Я думаю, що все ж таки позитивний результат однозначно буде. Чи для нас це критично – для нас кожен день критичний. Адже кожен день – це відповідний дефіцит зброї, якою можна було б знищити додаткову кількість російських спроможностей і так суттєво знизити можливості Росії накопичувати ці ресурси для проведення тих чи інших наступальних операцій.

Чи можна це компенсувати у повному обсязі? У повному обсязі компенсувати не можна, адже Сполучені Штати – найбільший виробник зброї та найбільше мають на своїх складах цієї зброї, амуніції. Але чи це пробує компенсувати Україна? Так, і шляхом власного виробництва, і шляхом суттєво збільшених пакетів військової допомоги, які ми отримуємо від наших європейських партнерів.

Виходимо з того, що все одно треба працювати, треба тиснути для того, щоб отримувати допомогу. Все одно треба інвестувати у військове виробництво і все одно треба накопичувати контрзасоби, щоб протистояти Росії, адже варіанту немає, окрім одного – поразки Росії.