Геологічні фундаменти в регіонах вічної мерзлоти Росії вже не можуть витримувати таке ж навантаження, як у 1980 роки, свідчать дані звіту Арктичної ради Програми моніторингу та оцінки Арктики (AMAP) за 2017 рік. Про це у своїй статті написав аналітик Bloomberg Джуліан Лі.
Читайте також: Екологи б'ють на сполох: у Європі під загрозою вимирання опинилися горобина і кінський каштан
Зокрема, в період з 1980 по 2010 рік несуча здатність арктичних фундаментів знизилася більш ніж на 20%. При цьому в період з 2015 по 2025 рік на російському півострові Ямал прогнозується зниження несучої здатності ґрунту на 25-50%. А на півдні, де розташоване Уренгойське родовище природного газу (друге за розмірами у світі), ґрунт може втратити 50-75% несучої здатності.
З технологічного погляду, вплив танення вічної мерзлоти на російські арктичні розробки нафти і газу можна знизити. Але це ще більше збільшить вартість проектів у цій сфері, пише Лі.
Танення вічної мерзлоти / Фото Укрінформ
Можливо, вже нічого не зможе допомогти уникнути значної втрати умов для збереження вічної мерзлоти, припускає аналітик. Він обґрунтовує це даними AMAP, згідно з якими, під час скорочення викидів парникових газів, передбаченого Паризькою угодою, приповерхневі шари вічної мерзлоти вдасться лише стабілізувати на 45% нижче від поточного значення. Бездіяльність у цій сфері призведе до ще гірших наслідків.
Що таке Паризька кліматична угода? Угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Угода передбачає, що зобов'язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
Виконання Угоди всіма підписантами оцінюватимуть що п’ять років, перша така оцінка – у 2023 році. Результати оцінок використовуватимуть для встановлення нової національно визначеної участі країн-учасників на наступний період. Глобальна перевірка буде аналізом, що було глобально досягнуто і що слід ще зробити.