"Б*длодипломатія Лаврова": про що свідчить поведінка російського посла в Польщі

Політтехнолог Борис Тизенгаузен розповів 24 Каналу, що Владімір Путін звик щось обіцяти, а потім робити навпаки. Тож у ситуації з нападом на країни НАТО є два варіанти розвитку подій.

Читайте також "Будемо захищати кожен дюйм": в Пентагоні висловилися про проліт російської ракети над Польщею

Як може відреагувати Альянс на ескалацію

Якщо Путін все-таки наважиться напасти на державу-члена НАТО, то Альянс може застосувати п'яту статтю. Вона передбачає, що напад на одного учасника НАТО вважається нападом на усіх його членів, тому має бути відповідь країн, які входять до Союзу. Все це очевидно, адже НАТО створювали саме як оборонну структуру.

Але є ще другий варіант, коли Альянс висловлює надзвичайно глибоку стурбованість та починає перемовини з Путіним, просить його не робити так, закликає до розмов. В НАТО є ті, хто підтримує як перший, так і другий варіант,
– зауважив політтехнолог.

Він додав, що ракета вже перебувала у Польщі 39 секунд. Наступного разу вона може залишитися там на довше. А далі Путін взагалі може захотіти заїхати в Литву на танках на 39 кілометрів.

Зважаючи на реакцію Альянсу на провокації з боку Росії, то дуже складно визначити, як саме поведуться західні політики. Однак точно відомо, що Путін перевіряє НАТО. Зараз він не готовий нападати, але провокувати та погрожувати – це його стихія.

Як можна пояснити реакцію російського посла

Після того, як ракета перетнула польський повітряний простір, МЗС країни викликало російського посла. Однак він відмовився приходити, а потім взагалі сказав, що його не буде у Варшаві аж до квітня.

Цей посол – класичний послідовник б*длодипломатії Лаврова (глава МЗС Росії – 24 Канал) Він поводиться з позиції сили, мовляв, Росія велика країна, тому не зобов'язана комусь щось пояснювати, розмовляти на незручні теми, просити вибачення. Це така класика "лавровської дипломатії",
– зауважив політтехнолог.

Насправді всі російські консульства можна було б давно закрити. Але цього не роблять, адже на Заході залишаються люди, які виїхали з Росії та мають потребу відвідувати посольства, оформлювати документи, звертатися за певними послугами.

Загалом будь-яка дипломатична будівля, в якій сидять росіяни, та й не тільки дипломатична, – це шпигунське лігво, яке займається деструктивною діяльністю в Європі, переслідуванням і вербуванням,
– додав Борис Тизенгаузен.

Що відомо про російську ракету в Польщі

• Над ранком 24 березня Росія масово обстріляла Україну. Одна з ракет перетнула повітряний простір Польщі та перебувала там 39 секунд. Згодом військові країни пояснили, що не збили ракету, бо знали, що вона покине їхню територію. Збиття нібито могло призвести до гірших наслідків.
• Після цього до консульства викликали російського посла, але він відмовився приходити, пояснивши це тим, що Польща не надала "достатньої доказової бази". У Варшаві такою заявою обурились та назвали її вираженням неповаги. Крім цього, нагадали, що Росія вже не вперше порушує міжнародні норми.
• У Міністерстві закордонних справ Польщі повідомили, що НАТО розгляне можливість збивати ракети, якщо вони наближатимуться до кордонів Альянсу. Однак спершу для цього треба погодження від української сторони, а також слід врахувати міжнародні наслідки. У МЗС додали, що агресор не може диктувати свої правила для НАТО.