Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Російський слід в німецьких виборах

      2720
      Вибори у Німеччині
      Вибори у Німеччині / DW

      Про те, що слід очікувати Україні від виборів у Німеччині

      Сьогодні вранці відчинилися двері численних виборчих пунктів у ФРН: німецьких виборців, як це трапляється регулярно раз на чотири роки, покликали обрати новий склад парламенту, від якого, в свою чергу, залежить склад нового німецького уряду. Загалом, прогнозів та варіантів цього уряду існує не так вже й багато, тому є сенс, аби розглянути їх з точки зору, принаймні, одного аспекту майбутньої політики Німеччини – а саме, стосунків з Україною.

      Насамперед, слід зазначити одне: якщо не станеться якогось аж надто великого дива – консервативний блок християнських демократів та християнсько-соціальної партії (ХДС/ХСС), який очолює Анґела Меркель, має перемогти. Останні прогнози сімох великих інститутів вивчення громадської думки Німеччини давали консерваторам від 38 до 40 відсотків голосів виборців, а самій Анґелі Меркель – близько 56% популярності. Щоправда, слід зазначити, що за останні пару тижнів цей рейтинг знизився: тепер християнським демократам обіцяють десь від 36% до 39%, але й цього досить, аби "мутті" ("матуся" – одне з найпопулярніших прізвиськ Анґели Меркель) залишилася канцлеркою Німеччини ще принаймні на чотири роки. На друге місце претендує Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – вона теж зазнала деяких втрат, але прогнози обіцяють їй приблизно 23% голосів.

      Читайте також: Вибори в Німеччині-2017: хто переможе та чого чекати українцям

      Путін облизня спіймав

      І в цьому полягає чергова велика поразка Володимира Путіна: він та його попихачі витратили не один рік роботи і не один мільярд євро, аби випхати "залізну фрау" на пенсію. Фінансували численні інтернет-видання та численних "незалежних" журналістів, надавали підтримку як праворадикальним, так і ліворадикальним німецьким партіям, навіть створювали окрему партію для так званих "російських німців", яка мала відтягнути в консерваторів голоси вихідців з СРСР, що традиційно голосують за ХДС/ХСС... Не кажучи вже про блискучу, з точки зору шпигунського мистецтва, проведену операцію зі спрямування до Німеччини цілого натовпу біженців з Близького Сходу – тут, слід зазначити, Путін і справді провів "многоходовочку", задуривши голову навіть самій Меркель... Все було зроблено для того, аби головна європейська супротивниця Путіна, жінка, яка, за суттю, самотуж тримає "в команді" всіх європейських лідерів і не дає їм ні скасувати, ані навіть послабити антиросійські санкції, запроваджені через анексію Криму та "гібридну війну" проти України – аби вона зазнала поразки й пішла з влади. Аби її замінив який-небудь Putin-Versteher ("той, хто розуміє Путіна" – так називають німці прихильників російського недоцаря у власній країні), з яким можна швиденько порозумітися, відслюнивши йому трохи грошиків, як це було зроблено з екс-канцлером ФРН Ґерхардом Шредером...

      Читайте також: Журналіст звинуватила німецьких політиків у підігруванні Кремлю

      Слід повторити: якщо не станеться просто-таки надвеликого дива – Меркель залишиться канцлеркою. Німецькі вибори – не американські й не французькі, їх структура не дозволяє ніяким стороннім надто активно втрутитися в них. В Німеччині не розповсюджене електронне голосування, як в США, тому втручання у виборчі сервери не дасть того ефекту, якого добилися російські хакери в Америці (до слова – поки пишеться цей матеріал, німецькі ЗМІ розповсюдили повідомлення, що "невідомі хакери" намагаються зламати німецькі урядові сервери – еге ж, невідомі...). Тут нема голосування в два тури, як у Франції, коли можна спробувати "перерозподілити" голоси виборців на користь необхідного кандидата на ім‘я Марін Ле Пен. І, що важливо, насамперед, для українців – тут неможливі ніякі "каруселі", ніякі масові вкидання вже заповнених бюлетенів, ніякі шахрайства з "мокрими" печатками і ніякі – чуєте, ніякі! – купівлі голосів за умовну гречку. Саме тому основна ставка Путіна була – на екстремістські партії, на шалену пропаганду в Інтернеті та на дестабілізацію ситуації в Німеччині зсередини. Ця ставка не спрацювала.

      Третій хлопець на селі

      Щоправда, слід зазначити, що принаймні одну шкоду Путіну втнути все ж таки вдалось: ні в кого вже не викликає сумнівів, що цілком проросійська та неонацистська партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) опиниться в німецькому парламенті. Наразі опитування обіцяють їй від 9 до 11 відсотків голосів, а як воно буде – стане відомо вже завтра вранці. І це буде перший раз у всій післявоєнній історії ФРН, коли неонацисти, які закликають "вшановувати подвиги Вермахта", які стверджують, що "Польща сама хотіла напасти на Німеччину, а Гітлер її упередив", які закликають викинути з країни всіх людей з темним кольором шкіри, "давши їм на дорогу банан" і які вважають, що як німецький уряд, так і уряди всіх країн Заходу є "інфільтрованими єврейськими емісарами Нового Світового Порядку" – отримають депутатські мандати німецького парламенту. Слід чекати їх активних та численних відвідувань Криму – з обов‘язковими звітами в російській пресі...

      Читайте також: Выборы в Бундестаг: сможет ли Ангела Меркель одержать победу

      Насправді, на неонацизм "альтернативників" Путіну наплювати – для нього важливо, що AfD виступає за негайне та безумовне скасування санкцій проти Росії, за визнання Криму російським та за припинення будь-яких інших проектів постачання Німеччини природним газом, окрім російської "труби". Досі жодній неонацистській партії не вдавалося зібрати на виборах більш, ніж півтори відсотки голосів – але з російськими грошима та з російською пропагандистською підтримкою, як бачимо, "прорив" до Бундестагу став можливим навіть для такого непотребу.

      Цікаво, що за те ж саме виступають і, здавалося б, ідейні супротивники неонацистів – партія "лівих", яка виникла свого часу, як наступниця НДРівської "Соціалістичної єдиної партії Німеччини". Ця партія, слід зазначити, є в ФРН традиційною і навіть входить до складу урядів деяких федеральних земель. Вони теж, безумовно, будуть представлені в новому складі Бундестагу – наразі їх рейтинг складає приблизно 8%.

      Читайте також: Ця війна на нас, а не на них, або Чого хоче Німеччина – не важливо

      За третє місце в списку парламентських партій борються також ліберали (FDP) та "зелені". Але, якщо в перших є всі шанси його посісти (прогнози дають їм приблизно стільки ж відсотків, скільки й AfD) то "зелені" останнім часом опинилися дещо позаду – приблизно 7 відсотків. Інші партії та передвиборчі об‘єднання не набирають і 5% – тобто, не мають шансів потрапити до парламенту.

      Хто з ким у каші?

      І саме тому найцікавішим питанням нинішніх виборчих перегонів є не питання – хто переможе, а питання – хто стане третім та з яким результатом? Бо саме від відповіді на це питання залежить – з ким саме канцлерка Анґела Меркель створить коаліцію, яка буде правити Німеччиною?

      Основних варіантів є два. Перший з них – вже звичний: консерватори продовжать із соціал-демократами так звану Велику коаліцію. Для Німеччини, за думкою багатьох коментаторів, це – не вельми добрий варіант через те, що різні напрямки розвитку, які представляють ХДС/ХСС та СДПН, будуть і далі нівелювати один одного всередині уряду та парламенту, і, таким чином, урядові рішення будуть, скоріш, вкрай обережними та застійними. Для України це означає продовження нинішньої зовнішньої політики Німеччини: консерватори утримуватимуть "санкційний фронт" проти Росії, а соціал-демократи – обіцяти Путіну скасування санкцій та не допускати надто великої допомоги Україні.

      Читайте також: З привітанням із Росії: штаб-квартира партії Меркель зазнала хакерської атаки

      Другий варіант передбачає, що ХДС/ХСС та FDP разом наберуть не менш 51% голосів. У цьому випадку, скоріш за все, консерватори переорієнтуються на звичну для себе, традиційну "чорно-жовту" (тобто, консервативно-ліберальну) коаліцію – як вони зробили це нещодавно після виборів у федеральній землі Північний Рейн – Вестфалія. Подібні коаліції в німецькій історії відзначались неабиякою потужністю в діях та рішеннях: досить згадати хоча б об‘єднання Німеччини, яке відбулося саме під час правління коаліції ХДС/ХСС та FDP.

      Для України це могло б означати різку зміну німецької активності як в Мінському процесі, так і в так званому "нормандському форматі". Незважаючи на те, що лідер лібералів, Крістіан Лінднер, нещодавно "проколовся" із своїм недолугим закликом "визнати, що наразі Крим належить Росії" – насправді, він завжди відрізнявся різкою антикремлівською позицією, дедалі різкішою, ніж навіть в самої Анґели Меркель. Він неодноразово піддавав діючий уряд Німеччині критиці саме за "половинні" кроки, спрямовані проти Москви, і підкреслював, що "вільний світ має продемонструвати, що він здатний захищатися від нападу авторитарного кремлівського режиму".

      Інші коаліційні варіанти теж є, али вони наразі виглядають менш вірогідними, тому нема поки що сенсу їх розглядати. Зрозуміло лише одне: хто б не посів третє місце, а ні з AfD, ні з "лівими" Анґела Меркель коаліцію не створюватиме. Так само, як і соціал-демократи не стануть мати нічого спільного з неонацистами – вони про це вже встигли заявити. Маргіналів до влади не пустять в жодному випадку.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук