Серед вбитих у Сандармосі українців – письменники Валер’ян Підмогильний, Микола Куліш, поет і перекладач Микола Зеров, драматург та режисер Лесь Курбас та багато інших культурних діячів 20 – 30-х років 20 століття.
Читайте також: Ніколи знову не допустимо – хоч би як кому, може, й кортіло: роковини трагедії Бабиного Яру
Розстріляне відродження є цілим літературно-мистецьким поколінням, яке знищив сталінський режим. Українську інтелігенцію вбивали як на Соловках та Колимі, так і в Україні – під Києвом, у Харкові. Втім, саме масові розстріли в урочищі Сандармох стали символом Великого терору.
Що таке Великий терор? Назва доби в історії СРСР, коли сталінські репресії були різко посилені та доведені до максимуму своєї інтенсивності. Зокрема, показовим стало стрімке зростання числа розстріляних: 1118 осіб в 1936 році і 353 074 особи в 1937.
Протягом кампанії до ув'язнених якнайширше застосовувалися катування; вироки до розстрілу, що не підлягали оскарженню, виносилися найчастіше без будь-якого суду й негайно приводились у виконання.
Що відомо про масові вбивства в урочищі Сандармох?
Сандармох – це лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія в Росії. Воно стало братньою могилою для понад 9 тисяч людей 60 національностей, розстріляних органами НКВД у 30-х роках минулого століття.
Де розташоване урочище Сандармох
Спершу вважали, що в'язнів вивозили на човнах у Біле море і топили, але згодом з'явилися документальні підтвердження того, що їх страчували в лісах і ярах. Українські митці, яких також розстріляли в урочищі, прибули в Сандармох із Соловецьким етапом.
27 жовтня, 1 – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох були розстріляні 1111 осіб, серед яких 170 українців. Це – письменники, вчені, актори.
Про урочище Сандармох, як могильник НКВС, стало відомо лише 1997 року, коли на базі архівних матеріалів його розшукав дослідник і правозахисник з Петрозаводська Юрій Дмітрієв разом із головою "Меморіалу" з Петербурга Веніамином Іоффе.
Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.
На деревах – портрети розстріляних
У Сандармосі розстріляли Підмогильного
А також Курбаса і Куліша
"Особливість Сандормоха – у складі похованих. Розстрільних місць знайдено багато. Там лежать люди звідусіль. І це міжнародне значення проявилося відразу – вже на відкриття приїхали люди з різних країн, і перші пам’ятні знаки теж відразу були різними мовами", – розповідала російська дослідниця та авторка книги про Сандармох Ірина Фліге.
Важливо! В урочищі Сандармох є пам’ятний знак вбитим там українцям. Це – козацький хрест із написом "Убієнним синам і донькам України". Його встановили 9 жовтня 2004 року. До 2014 року українська делегація щороку відвідувала в Росії це місце масових страт своїх громадян. Втім, з моменту нападу Росії на Україну подібні акції стали неможливими.
Пам'ятний знак українцям у Сандармосі
Кого з видатних українців вбили у Сандармосі?
Дослідники тих подій наголошують, що розстріли в жовтні-листопаді 1937-го були лише одним із епізодів сталінського винищення "антирадянських елементів".
Найбільше людей, включно із Миколою Зеровим, Лесем Курбасом та Валер'яном Підмогильним, за словами колишнього політв'язня і дослідника історії політичних репресій Василя Овсієнка, стратили 3 листопада.
Постріли у голову обірвали життя:
- засновника нових підходів до світового театрального мистецтва, режисера театру "Березіль" Леся Курбаса;
- драматурга Миколи Куліша, чиї п’єси йшли в Парижі, Нью-Йорку, Москві, Варшаві;
- поета і перекладача Миколи Зерова;
- поета і перекладача Марка Вороного;
- поета і драматурга Мирослава Ірчана;
- Письменника і публіциста Григорія Епіка;
- Журналіста та поета Андрія Паніва;
- письменника, філософа і перекладача Валер’яна Підмогильного;
- ученого Сергія Грушевського;
- ученого Степана Рудницького,
- ученого Олександра Бадана-Яворенка;
- прем’єр-міністра УНР Володимира Чехівського;
- міністра освіти УНР Антіна Крушельницького;
- наркома освіти УРСР Михайла Полоза та багатьох інших видатних українців.
Як в Україні вшановують роковини трагедії?
У Києві о 12:00 біля Пам’ятного хреста всім українцям, репресованим комуністичним тоталітарним режимом в 30-х – 50-х роках 20 століття (біля Жовтневого палацу) відбуваються поминальні заходи, присвячені 82-им роковинам розстрілу видатних діячів Українського Національного Відродження.
З 13:00 продовження поминальних заходів відбудеться біля пам’ятника режисеру Лесю Курбасу.