У відповідь на запити регуляторів банки розкрили фінансові документи за останні три роки. За цими документами час від часу банки помилково класифікували короткострокові угоди купівлі-продажу, або угоди РЕПО, як операції з продажу, у той час як вони повинні були бути класифіковані як позики.
Ці угоди дозволяють банкам приймати на себе більші, ніж звичайно, ризики при торгівлі цінними паперами. Представлення цих операцій у вигляді продажу, а не позик допомагає компаніям списувати активи з балансової звітності, що знижує показник залежності фірми від зовнішніх позик.
За словами експертів, збанкрутілий у вересні 2008 року Lehman Brothers займався тим же самим, а саме використовував операції "РЕПО 105", щоб списати зі своїх балансових звітів 50 млрд. доларів активів.
Втім, хоча подібні спроби приховання реальної фінансової ситуації заборонені законом, Комісії з цінних паперів буде складно довести, що банки займалися цим навмисно. Тим більше що суми, що проходили за такими операціями, для великих банків мізерно малі.
Так, за останні три роки транзакції за цією схемою Bank of America варіювалися від сум в 573 млн. доларів до 10,7 млрд. доларів. Це менше 1% активів банку, так що впливу на фінансову звітність ці махінації не надали.
Citigroup за останні три роки провела за такими операціями 9,2 млрд. доларів. Для порівняння: активи обох банків перевищують 2 трлн. доларів. У результаті SEC не планує заводити кримінальних справ проти банків.
За словами представників Bank of America і Citigroup, неправильна класифікація фінансових операцій — результат помилки, а не спроба виглядати краще в очах інвесторів.