Інформаційний супровід штурму Мар’їнки російські ЗМІ готуватимуть заздалегідь. З кінця травня вони повідомлятимуть, що українські військові перекидують заборонену техніку, стягують війська до околиць Донецька.
Читайте также: Не було виходу, ми билися, щоб не зганьбити Україну, – військовий про запеклі бої 4 роки тому
У розташуванні терористів поблизу Мар’їнки навіть з’явиться журналіст "Лайфньюзу" Семен Пегов. Ну той самий, який напише книгу про "Моторолу" та стане одним з улюблених придворних журналістів терориста Захарченка.
Семен Пегов
Ці та багато інших ознак вкажуть на те, що скоро в районі Мар’їнки варто чекати загострення. Це взагалі стара традиція, відома нам іще з часів Слов’янська. Тамтешні пожежники розповідали, що їм могли подзвонити і сказати, що горить завод. Вони приїжджали до заводу, біля якого уже стояли кореспонденти "Лайфньюз". А через кілька хвилин у завод прилітало з боку терористів, і він дійсно починав горіти. Це як пророцтво, яке справджує себе саме. Тому підтягування техніки до східних околиць Донецьку не обіцяло жителям передмістя нічого доброго. І їхні друзі та родичі з Донецьку дзвонитимуть, щоб попередити про небезпеку.
Мар’їнка – це взагалі уже майже Донецьк. Місцеві жителі вважали себе донеччанами. Багато з них працювало, лікувалось, навчалось чи вело бізнес у Донецьку. Тому наявність тут українських військ сприймалася терористами вкрай погано. І рано чи пізно вони б усе одно перейшли до спроб нас відкинути.
Після того, як росіяни перекинуть на схід Донецьку потрібну кількість техніки та особового складу, за один день до штурму в російських ЗМІ зміниться, як мінімум, три версії подій.
З самого ранку "Лайфньюз" повідомить, що Генштаб України віддав наказ відкрити вогонь з артилерії в районі Мар’їнки неподалік Донецька. Телеканал Міноборони РФ "Звезда" невдовзі скаже, що терористи витіснили українських військових з міста. І російські сайти один за одним тиражуватимуть новину про взяття Мар’їнки та підняття прапору "ДНР" над містом.
Читайте также: Кримський міст: хто з українських президентів дав письмовий дозвіл Росії на будівництво
Але оскільки плани терористів взяти під контроль місто не справдяться, пропагандистам доведеться швидко запускати нові версії. Так званий міністр оборони "ДНР" Володимир Кононов звинуватить Україну в провокаціях, заявивши, що армія "ДНР" просто веде оборонну діяльність на всій лінії розмежування, а штурму навіть не планувалось.
Бої за Мар'їнку
Пізніше вони говоритимуть, що "ДНР" зупинили наступ українських силовиків на Донецьк. За версією "ДНР", Донецьк обстрілювали з Мар’їнки та Красногорівки. Через декілька днів аналогічні заяви звучатимуть від Захарченка. Але в його версії половина Мар’їнки опиниться під контролем "ДНР".
Російські пропагандисти в своїх сюжетах активно використовуватимуть українського військового, який потрапить в полон. Як він сам потім скаже, всі свідчення та заяви про колосальні втрати ЗСУ він дав під тиском.
У Кисельова розповідатимуть, що армія "ДНР" подавила вогньові точки супротивника та звинувачуватимуть українських військових в обстрілах донецького ринку. А через рік донецький телеканал "ЮНІОН" випустить сюжет, в якому говоритиметься, що в червні 2015-ому це українська армія штурмувала Донецьк.
І якщо скласти всі заяви російських пропагандистів вийде, що Мар’їнка була під контролем України, яка напала сама на себе, а "ДНР" її просто захищала. У принципі, нічого нового. Будуть навіть заяви про те, що наші військові помилково знищили свій же підрозділ у районі Красногорівки. І ще буде смішна заява Захарченка, що наші сили бойовики могли б вибити за добу. Наспіх придумувати нову брехню терористам довелося з банальної причини – вони розраховували на бліцкриг, а вийшло трішки інакше. Бо у Мар’їнці на них чекав запеклий опір хлопців з одеської 28-ї бригади та ще кількох підрозділів.
Як це часто буває, героїзмом нашим військовим прийшлося компенсувати відсутність якісної підготовки позицій. На той момент у Мар’їнці було мало нормально викопаних окопів та інженерних загороджень, що робило її ще більш привабливою для нападу. Інша проблема, яку досі не вирішили наші війська, – це вразливість до російських засобів радіоелектронної боротьби, що дозволило їм частково позбавити наших солдатів зв’язку між собою.
Читайте также: На смітнику історії з ганьбою і без честі: від скількох своїх військових відмовилась Росія
Масований артилерійський обстріл наших позицій почався о п’ятій ранку. Взагалі-то обстріли у Мар’їнці справа звичайна. І якщо ви хочете почути, як звучить у польоті куля, то вам сюди. Відстані між сторонами тут достатньо короткі, щоб стрілецька зброя ставала ефективною. Але того ранку усі одразу зрозуміли, що відбувається щось серйозне. В Донецьку терористи викотили з усіх укриттів ствольну та реактивну артилерію, міномети та танки. Після масованої артпідготовки почалася робота їхніх бронегруп.
Бої за Мар'їнку
Як я уже казав, наші позиції не завжди були гарно виконані в інженерному плані. Це давало супротивнику більше можливостей. Серед інших була позиція, яку називали "Совою", – це будинок у полі, підступи до якого легко заблокувати вогнем, що власне і відбулося.
Хлопці на "Сові" казали, що не розуміли, що вібувається через відсутність зв’язку. Наша артилерія у цей час мовчала. Рішення підтягнути її назад з зони відведення і застосувати приймалось довго. Причини називались різні, але основна версія – політична. У цей час хлопці з Одеси зі стрілецькою зброєю проти танків захищали "Сову".
Після семи годин бою і понесених втрат хлопці відступили. Вони повернулись до командного пункту, де медики забрали поранених. Після чого до них вийшов зам командира батальону і сказав, що разом з ними іде відбивати позицію, а хто не готовий – може повертатися до Одеси.
У цей час уже почала працювати наша артилерія. Вона стримала наступ терористів і не дала їм зайти на покинуту нами позицію. Тому задача звелася до того, щоб під щільним вогнем чисельно переважаючого супротивника знову на неї зайти. Хлопці це зробили.
Читайте также: Як Facebook перетворився на зброю та допомагає нардепам у політиці
Це лише один з епізодів того протистояння. Безглуздий і непродуманий наступ терористів захлинувся. Ми провели зачистки і повернули собі контроль над Мар’їнкою. Ці бої стали одним з найбільших протистоянь у перерві між другим Мінськом та зустріччю у Нормандії. Вони показали, що домовленості з Росією не варті паперу, на якому написані, і що ця війна, на жаль, надовго.
Опір наших військових показав, що без значних втрат терористам не вдасться вибити нас з позицій, і на якийсь час бойові дії знову перетворились на позиційні протистояння, які будь-якої ночі можуть знову перетворитися на повноцінну війну, як це було того дня у Мар’їнці. А значить ми мусимо готуватися до війни, якщо хочемо миру.