Мені, на жаль, є про що розповісти на цю тему. По-перше, просто констатую той факт, що катування та знущання над захопленими військовими та мирними мешканцями є особливістю непотрібу, який воює на Донбасі. Але серед цього зброду можна виділити простих дегенератів-рецидивистів із алкашами, які повільно вбивають людей задля задоволення, щоб відчути свою значимість, таких професійних катів із кадрових російських військових або ФСБшників.

Читайте також: За попами УПЦ МП стоять не скажені жінки, а російські танки

Перші відрізняються тим, що взагалі нічого у житті не добилися аж до того часу, доки їм не дали зброю. Після цього ніякі рамки для цих нелюдей взагалі перестали існувати. Вони божеволіють від задоволення, коли від їх ударів хрумтять чиїсь кістки та все більше розпаляються, завдаючи жертві нестерпного болю.

З кадровиків же просто зробили машини для катування. Переважна більшість з них – закінчені соціопати, які не відчувають докору совісті. Але є й ті, хто все розуміє. Таких швидко списують через те, що вони дуже швидко стають психічно хворими після того, що зробили із ні в чому не винними людьми. На Донбасі збожеволіли у прямому сенсі цього слова більше 50 професійних катів. Але заміну їм завжди знайдуть.

Отже, коли терористи отримують наказ – вибити з полоненого зізнання в чомусь за будь-який спосіб за бідних українців одразу беруться всі, кому не лінь. У 80 відсотків випадків такі люди не виживають. До другого допиту, який проводять через дві-три доби, дотягують лише одиниці.

У кожному місці, де утримують заручників, є спеціальні кімнати для катувань. Бойовики, змінюючи один одного, роблять все, що їм заманеться. Серед "найпростішого" – побиття кийками до полусмерті. Після втрати свідомості все повторюється. Відрізання вух, засовування бутилок до заднього проходу, підключення струму до полових органів – всі ці методи дуже популярні серед катів. І останніми, якраз, зазвичай користуються у "Ізоляції" – центру тусовки інтелігенції у Донецьку до війни. Наразі ж це місце – гірше за Освенцим.

По-перше, тут працюють найзавзятіші професіонали з катувань, а звичайному непотрібу з "ДНР" сюди вхід зачинений. ФСБшники вивчали досвід кадирівців у катуванні та намагаються не просто отримати задоволення, скалічивши людину, а зламати її. Як і прихвостні Рамзана, вони полюбляють відрізати чоловікам полові органи та надати медичну допомогу, щоб жертва вижила. Після цього її зачиняють саму на місяць. Кажуть, гірше цієї тортури нема нічого. Що переживає при цьому людина, уявити просто неможливо.

Як саме поводяться із Станіславом Асєєвим, невідомо. Скоріш за все, тортури до нього застосовувалися, але які саме, навіть гадати не хочеться.

Тим огидніше, що хлопця взагалі могли відпустити, бо бойовики захопили його за досить невинне за мірками "ДНР" "порушення" – пікетування проти утримання у неволі свого викладача Козловського. Про те, що терористи взяли у заручники саме журналіста, який підписувався під псевдонімом Васін, вони дізналися від публікації його ж колег, що сиділи собі у теплому Києві, та робили гроші за рахунок його статей. Саме після цього чоловікові почали "інкримінувати" шпигунство та з відділку "міліції" перевезли до інших, більш серйозних підвалів.

До речі, дуже багато хлопців, яких Київ напередодні нового року обміняв на бойовиків та окупантів, не змогли повернутися до звичайного життя. З військового шпиталю у столиці їх перевезли на лікування до психіатричних лікарень.

Читайте також: Захарченко влаштував несолодке життя жителям "республіки": звірські побори на Донбасі