Пройшло вже 4 дні після проведення Глобального саміту миру. На швейцарський курорт Бюргеншток приїхали 92 країни та вісім міжнародних організацій на перший Саміт миру за формулою президента Зеленського. Є чимало успіхів, хоча в підсумку й не всі з країн-учасниць підтримали фінальне комюніке.
Кореспондентка 24 Каналу Софія Назаренко, яка провела два дні на полях Саміту розповідає про враження та результати першого Саміту миру, значення підписаного документа та плани долучити Росію вже під час наступної конференції. Чи розпочав Саміт той шлях, що веде до завершення війни? Як готуються до другого Саміту миру?
До теми Єрмак розповів, за яких умов Росію можуть запросити на другий Саміт миру
Перший Саміт миру: чи став він успіхом для України?
Формулу миру, що складається з 10 пунктів, Президент України Володимир Зеленський вперше презентував ще в листопаді 2022 року під час виступу перед країнами G20. З того часу українська сторона провела низку зустрічей разом із делегаціями різних держав на рівні радників із національної безпеки та зовнішньої політики. Зустрічі, що відбулися в Джидді, Давосі та на Мальті, очолював керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.
Андрій Єрмак на Саміті миру у Швейцарії / Фото ОП
Однак були присутні й не менш важливі геополітичні гравці, зокрема Саудівська Аравія, Індія, Об’єднані Арабські Емірати. Попри те, що на порядку денному було питання ядерної безпеки, гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі відмовився від участі. Свою відсутність він пояснив небажанням "змішувати політичні аспекти із технічною роботою агенції".
Росія на першому Саміті миру не була присутня через позицію України. Утім, і сама країна-агресорка не продемонструвала зацікавленості в конференції в Бюргенштоці. За словами очільника МЗС Швейцарії Ігнаціо Кассіса, який приймав Саміт у своїй країні, Росія відмовилась від можливої участі ще в січні цього року, нібито через "проукраїнський захід, а не спроби ініціювати мирний процес".
Українська сторона неодноразово наголошувала, що під час цієї зустрічі були присутні представники п'яти континентів. Володимир Зеленський назвав Саміт миру "інавгураційним" і мета першого засідання не була спрямована на негайне припинення війни. Це було б і неможливо зробити через відсутність країни-агресорки від якої безпосередньо й залежить припинення вогню.
Цей Саміт став швидше платформою та фундаментом для діалогу, особливо з країнами так званого Глобального Півдня, оскільки західні партнери все ще залишаються вірними у своїй підтримці України.
Володимир Зеленський під час виступу на Саміті миру / Фото ОП
На порядку денному фактично розглядалися три питання:
- забезпечення ядерної та продовольчої безпеки,
- повернення депортованих українських дітей,
- обмін військовополонених за формулою "всіх на всіх".
Засновник Brussels Freedom Hub, ексочільник аналітичного центру GLOBSEC Роланд Фройденштайн у коментарі 24 Каналу наголосив, що для України перший Саміт став успіхом.
Саміт заради миру ніколи не мав на меті укласти угоду про припинення вогню чи щось більше. Він завжди був частиною зусиль, спрямованих на те, щоб надіслати два меседжі Глобальному Півдню. По-перше, боротьба України за виживання є, по суті, антиколоніальною, антиімперською боротьбою проти Росії. Це аргумент, який найкраще наводять самі українці, а не колишні колоніальні держави, такі як США, Великобританія чи Франція,
– вважає Фройденштейн.
А по-друге, за словами аналітика, досягненням є і підписання фінального комюніке з боку 80% країн-учасниць.
На Саміті миру були й кумедні ситуації / Фото пресслужби ЄС
Що продемонструвало спільне комюніке Саміту
Фінальне комюніке, схвалене під час Саміту, зосереджене на трьох головних питаннях, які обговорили у Швейцарії. Однак є й сильні сторони цього документу:
- Росію визнають країною-агресором, а війну в Україні й надалі називають війною, не замінюючи термінологію більш м’якими словами як "конфлікт" чи "криза", як це проштовхує Китай.
- Крім того, в комюніке зазначили, що під час Саміту розглядали українську формулу миру й ті пропозиції, які відповідають міжнародному праву та статуту ООН. А для України це означає повагу до її територіальної цілісності, суверенітету та міжнародно визнаних кордонів.
Попри те, що Формула миру Зеленського складається з десяти пунктів, у документ винесли лише ті теми, які були на порядку денному.
- Зокрема, в комюніке наголосили, що АЕС України й навіть тимчасово окупована ЗАЕС, мають "працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України й відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом".
- Також підписанти наголосили на необхідності безпечного торговельного судноплавства та доступу до морських портів на Чорному й Азовському морях.
Обидва пункти є важливими для України, оскільки без чіткого формулювання про деокупацію в документі мовиться про необхідність контролю з боку України тих частин, які наразі є окуповані.
Щодо військовополонених, українських дітей та цивільних заручників Росії – країни виступили за повне їхнє повернення до України.
У самому ж комюніке мовилося про те, що забезпечення сталого миру вимагатиме "залучення та діалогу" між усіма сторонами. Отже, майбутня участь Росії не відкидається навіть на задокументованому рівні.
Саме комюніке стало тією частиною, де думки західних країн та Глобального Півдня розділилися. Попри те, що в документі не йшлося про воєнні зусилля, спецтрибунал для Путіна та військового керівництва Росії, репарації коштом російських активів, не всі країни-учасниці Саміту підписали цей документ.
Наразі, кількість країн, які відмовилися ставити свій підпис сягнула 16. Однак цей документ залишається відкритим для підписання навіть для тих держав, які не брали участь у Саміті миру. Лише за останні дні до документа вже доєдналися Організація американських держав, що об'єднує 32 держави з Південної та Північної Америки, а також острівна держава у Карибському морі Антигуа і Барбуда.
Це свідчить про те, що нашу Формулу миру та наше бачення справедливого й тривалого миру поділяють усі континенти та регіони світу – від Європи до Карибського басейну. І ця коаліція лише зростатиме,
– заявив Володимир Зеленський.
Хто підтримав спільне комюніке на Саміті миру / Інфографіка DeepState
Комюніке, яке хоч і є проукраїнським, але не охоплює всі прагнення України, продемонструвало відсутність підтримки з боку країн, які не є частиною політичного Заходу та не перебувають під їхнім "протекторатом".
Експертка Мерседес Сапуппо з аналітичного центру "Атлантична Рада" наголошує, що відсутність підтримки провідних країн Глобального Півдня "значною мірою послабила потенційний вплив Саміту".
"Це свідчить про те, що українським дипломатам ще потрібно зробити чимало роботи на двосторонньому рівні", – зазначила вона.
Путін запропонував свій варіант "миру"
Російський диктатор намагався зробити все, аби його тінь нависла над Самітом миру у Швейцарії. Ще за два тижні до зустрічі у Швейцарії, Володимир Зеленський говорив про плани Росії зірвати Саміт миру. За його словами, представники Москви їздили світом та погрожували деяким державам блокадою агро, хімічної та харчової продукції. Іншим інструментом шантажу стали й погрози щодо підвищення цін на енергетику.
Напередодні Саміту Путін назвав свої "умови для миру" (швидше ультиматум), які майже не змінилися за більш ніж два роки повномасштабної війни.
- Зокрема, російський диктатор наполягає на окупації чотирьох регіонів: Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
- Також для початку переговорів Україна має оголосити про нейтральний статус, зокрема про відсутність планів щодо членства в НАТО.
- Ще одна умова – це скасування західних санкцій проти Росії.
Західні союзники одразу ж відреагували на заяву Путіна. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав пропозиції Путіна щодо переговорів несерйозними.
Водночас Путін також показав, що його насправді цікавить: класичне імперіалістичне завоювання територій. Він застосував велику військову силу і розпочав жорстоку війну,
– додав Шольц.
Прем'єр Нідерландів Марк Рютте вважає, що "божевільна "мирна пропозиція" Путіна” свідчить лише про те, що російський диктатор панікує. Прем'єрка Італії Джорджа Мелоні вважає, що слова Путіна це швидше пропаганда, аніж реальний шлях до миру. Згодом з'явилась реакція і з боку Вашингтона.
Потрібно називати речі своїми іменами: Кремль хоче, щоб Україна прийняла несправедливий мир під дулом пістолета, який стане винагородою РФ за її агресію,
– наголосила представниця США Лінда Томас-Грінфілд під час засідання Радбезу ООН.
В інтерв'ю 24 Каналу заступник міністра закордонних справ Чехії Ян Маріан заявив, що Україні треба розмовляти з позиції сили, тому союзники мають надати усю необхідну підтримку, аби змінити ситуацію на полі бою. Аналітики ISW вважають, що нині російський диктатор не зацікавлений у добросовісних переговорах з Україною та робить подібні заяви "про мир" лише, щоб розхитати підтримку Заходу та змусити піти на територіальні поступки.
Попри імперіалістичні заяви Путіна, деяким країнам "не вистачало" російської сторони за круглим столом вже під час першого Саміту миру.
- Зокрема, міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що переговори між Україною та Росією "потребуватимуть важкого компромісу".
- А президент Еквадору Даніель Нобоа виступив за проведення перемовин із Росією. На його думку, це єдиний шлях для досягнення тривалого миру.
- Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан також висловився щодо бажання залучити Росію до Саміту миру.
"Цей Саміт міг би бути більш орієнтованим на результат, якби в залі була присутня інша сторона конфлікту – Росія", – наголосив він.
Росію можуть долучити до другого Саміту миру
Після підписання комюніке, партнери створюють робочі групи по трьох пунктах, які викладені в документі. Тепер очікується проведення тематичних заходів щодо кожної теми окремо на рівні міністрів та радників. За словами заступника керівника ОП Ігоря Жовкви, Франція, Чехія, Туреччина, Кенія, Саудівська Аравія, Сполучені Штати, Норвегія, Польща, Канада, Катар, Чилі, Фінляндія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія готові допомогти з організацією проведення цих зустрічей.
Українська сторона очікує, що після напрацювання спільних рішень має відбутися другий Саміт миру. Не виключено, що вже на цей Саміт запросять представників Росії. Андрій Єрмак зазначив, що Україна готова передати власний план миру представникам Кремля вже під час другої зустрічі на рівні лідерів. Володимир Зеленський вважає, що присутність Росії на другому Саміті миру буде говорити про їхнє бажання закінчити війну.
Ви запитуєте, що буде з Росією на другому Саміті? Це буде говорити про те, що вони хочуть миру. Їхня присутність там буде говорити про те, що вони вирішили закінчити війну. Не хочу гратися словами: вирішили вони чи їх змусив світ... Ми боремося за те, щоб змусив світ, але для нас головне результат. Результат – це закінчення війни,
– наголосив український лідер.
Володимир Зеленський на Саміті миру / Фото пресслужби ЄС
Зеленський хоче, аби наступний Саміт миру відбувся “за місяці, а не за роки”. Можливим місцем проведення зустрічі називають ОАЕ або Саудівську Аравію. Наразі невідомо, як саме планують залучати до цієї конференції Москву, зважаючи на те, що в центрі дискусії — формула миру Зеленського, з якою у Росії явно не згодні.
За словами Ігоря Жовкви, під час другого Саміту планують розглядати всі пункти формули Зеленського, зокрема і "фіксацію результатів української перемоги, миру та закінчення війни". Через це важко прогнозувати, чи погодяться представники Кремля обговорювати план України.
Однак Україні не радять поспішати з проведенням зустрічі, до якої безпосередньо може долучитися Росія, зокрема, через важливість говорити з позиції сили та відсутності сигналів з боку Москви про зацікавленість у сталому миру.
Прем'єр Нідерландів Марк Рютте вважає, що Москву треба залучати до діалогу, але для цього мають бути умови. "Потужний сигнал, який лунає сьогодні, – що мир можливий лише якщо Росія дотримуватиметься базових норм і цінностей, які стосуються нас усіх", – наголосив Рютте.