Таку думку 24 Каналу висловив політолог, офіцер ЗСУ Тарас Березовець, зауваживши, що таким чином Китай буде членом лідерів світової політики високого рівня. Тимчасом Кремль плазує перед Пекіном задля вигоди, однак йому це не допоможе.

Дивіться також Росія і Китай готують пастку для України

Політика високого рівня

За словами Березовця, Китай дуже хоче бути залученим у процесі врегулювання, як висловлюється Пекін, "конфлікту", а не війни, адже від такого посередництва є безперечні бонуси. Китай неодноразово намагався виступати в ролі посередника і він розуміє, що вхід у політику світового топ-рівня неможливий без того, аби бути залученим у широких переговорних процесах.

Китай свого часу активно долучався до спроб посередництва між державами Затоки: між Королівським домом саудитів та Іраном, які мають між собою давні суперечки. Ця місія Пекіну вдалася.

Війна Росії проти України дає зовсім інший майданчик, бо це Європа. Це топовий майданчик, порівняно з усіма іншими. Китай таким чином прагне застовбити за собою місце медіатора,
– зазначив політолог.

Геостратегічні амбіції

Китай, за словами Березовця, має досить великі та далекі геополітичні амбіції. Пекін буде використовувати роль перемовника для їх реалізації.

Заходу потрібно бути дуже обережним та спробувати мінімізувати вплив Китаю, аби Китай не реалізував свої амбіції стати другою наддержавою. Вони цього дуже прагнуть,
– підкреслив політолог.

Саміт миру та вплив Китаю на Росію

Володимир Зеленський висловив позицію, що Китай має бути присутнім на саміті миру у Швейцарії. Зокрема наголошували, що було б добре, якби приїхав сам Сі Цзіньпін.

На думку Березовця, уникнути ролі Китаю навряд чи вдасться, адже офіційна влада Пекіну – це єдина влада у світі, яка може мати вирішальний вплив на позиції Владіміра Путіна.

Однак світові аналітики не дійшли згоди щодо ступеня впливу Пекіну на політику Москви. Хтось вважає її абсолютною, але більшість дотримуються думки, що вплив Китаю на Путіна перебільшений.

Китай, за словами політолога, поставив Росію у монопольну залежність, адже він є найбільшим покупцем російських нафтопродуктів. Проте з іншого боку не можна переоцінювати цей вплив, тому що Путін керується своєю логікою.

Кремль відверто плазує перед Пекіном, нагадує, що, мовляв, Москва та Пекін – це дві рівнозначні столиці, які формують інший полюс світу. Однак в Китаї так Росію не сприймають. Це випливає з офіційних китайських джерел пропаганди, де ставлення до Росії є не таким, як до рівноправного партнера,
– зауважив Березовець.

На думку політолога, Путін має від когось залежати. Якщо настане критична фаза, треба розраховувати на когось "дорослого", ким і є Китай. Попри те, що Пекін має свої амбіції, він все одно буде рухатись за логікою не конфліктності із Заходом та США.

Ми не будемо давати поради Путіну, що йому потрібно бути обережним із Сі Цзіньпінем, тому що чим менш він є обережним, тим краще це є для нас,
– прокоментував Березовець.

Філософія Китаю

Політолог наголосив, що Китай дуже обережно ставиться до формування альянсів та переходу в конфліктну фазу. Це є глибинною історичною філософією, яка побудована на релігії буддизму. Попри офіційний статус комуністичної держави такі традиції глибоко заховані всередині китайської еліти.

"Це потужна країна з великим аналітичним апаратом спецслужб. На відміну від Росії, Китай вдало проводить свою політику. Це підтверджується тим, як їм вдалося відтиснути Захід та США від Близького Сходу, як вони посилили свій вплив в Латинській Америці, Африці та Азії", – додав Березовець.

Китай: останні новини

  • Попри бажання Китаю зберегти нейтралітет під час повномасштабної війни Росії з Україною, Китай надав Росії супутникові зображення для військових цілей. Також він передав Москві мікроелектроніку та верстати для танків.
  • Речник МЗС КНР Ван Веньбінь заявив, що в російсько-українській війні не повинно бути переможців і переможених. Також він назвав війну в Україні "українською кризою".
  • Торгівля між Росією та Китаєм у 2023 році сягнула 240 мільярдів доларів. Після санкцій Китай почав постачати в Росію все, від одягу до машин. Росія ж збільшила експорт вугілля та нафти до Китаю.