Як насправді діють санкції проти Росії

Чому агресор не боявся санкцій

Загроза їх застосування мала б тримати потенційних агресорів в страху. Він мав би бути достатнім, щоб стримати їх від розв'язування війни.

Рекомендуємо Перевірки СБУ й лікарня: сьомий день марафону чеха на Донбас

Щонайменше, так думали батьки-засновники санкцій як нащадка блокади.

Але в міжвоєнні десятиліття торгівля взяла гору над безпекою. Побудовані глобалізацією економічні взаємозалежності стали настільки всеосяжними, що немає жодного набору санкцій, які в короткій чи середньостроковій перспективі призвели б до очікуваного батьками-засновниками результату.

З'явилася проста та ефективна формула протидії їм: чим більше країн не приєдналися до санкцій та чим більший розмір економіки цих країн, тим слабше перекривається кисень та тим більше часу потрібно для задушення.

Це змушує тих, хто протидіє агресору, шукати цілі, які вони найефективніше спроможні вразити. Та ті, які найменше рикошетять в них же. Бо санкції задушать агресора лише в довгостроковій перспективі, а значить жити з ними всім доведеться довго.

Цікаво Звідки в суспільстві виникають суперечки про світло в сусіда і хто більший українець

Росія готувалася до війни на економічному фронті

Агресори готувалися до війни не тільки на мілітарному, а й на економічному фронті. Поки цивілізований світ роззброювався, вони озброювалися і там, і там.

Але розробка та застосування зброї – це перш за все мізки, які утікають з диктаторських режимів. Значить попри конкурентну перевагу в часі, агресори неминуче програють на етапі, коли цивілізований світ повноцінно перейде на військові рейки.

Для нас помітно, як це відбувається на мілітарному напрямку: відкриваються нові виробничі лінії та заводи, суттєво збільшуються інвестиції, відсотки від ВВП.

На санкційному теж саме, тільки менш помітно. Переосмислюється суть та забезпечення санкційних органів, системи обміну класифікованою інформацією між країнами, значення enforcement.

Читайте також Невдовзі Путіну доведеться робити важливий вибір

Країнам, які хоч трохи тримали себе в санкційній формі, типу США чи Великої Британії, простіше. Вони рухаються швидше, їм менше потрібно змінювати. Країнам, санкційна політика яких була атрофована (як у нас), хто досі немає навіть органу, відповідального за enforcement, – набагато складніше.

Найближче десятиріччя буде турбулентним у світі. Спроможна українська санкційна політика після перемоги над Росією нам так само буде потрібна, як і сьогодні.