Конкурентами Олега були середземноморські неурядові організації та марокканський активіст Насір Зефзафі.

Читайте також: Олег Сенцов – лауреат премії Сахарова: біографія, фільми та цитати бранця Кремля

Номінацію українського режисера підтримала більшість європарламентаріїв.

Нагороджуючи українського режисера Олега Сенцова, Європарламент хоче висловити йому свою підтримку. Сенцова засудили до 20 років колонії і ми закликаємо негайно його звільнити,
– сказав голова Європарламенту Антоніо Таяні.

Сенцова одразу ж почали вітати політики.

"Жодні репресії чи тюремне ув'язнення ніколи не зможуть закрити Істину", – наголосила президент Литви Даля Грибаускайте.

Я вкотре закликаю Москву звільнити Сенцова й усіх інших політичних в’язнів після незаконної анексії Криму Росією,
– заявив голова Європейської Ради Дональд Туск.

"Він є прикладом громадянської мужності, активності та солідарності – він голодував не для себе, а для звільнення всіх українських політв'язнів в Росії",– зазначив 12-й Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

В Україні ж сподіваються, що премія наблизить Сенцова до звільнення.

Впевнений, що це рішення Європейського парламенту наблизить момент звільнення Олега Сенцова,
– висловив сподівання Президент України Петро Порошенко.

Реакція ж російської влади, яка за сфабрикованими звинувачення кинула Сенцова у в'язницю, очікувано цинічна.

Я не бачу за Сенцовим правозахисних заслуг, і виділення його з тих правозахисників, журналістів, які опинилися за гратами – це політиканство,
– сказав член ради при президенті РФ Олександр Брод.

Офіційна церемонія нагородження відбудеться 12 грудня у Страсбурзі. Усі сподіваються, що до цього часу Росія Олега випустить і нагороду у 50 тисяч євро він зможе забрати сам. Поки що ж український режисер продовжує відбувати покарання за сфабрикованою справою Кремля.

Що відомо про засудження Олега Сенцова у Росії?Його затримали 11 травня 2014 року на території окупованого Криму та звинуватили в підготовці теракту на півострові під час незаконної анексії Росією. Пізніше режисера звинуватили у зберіганні зброї та вибухівки. У серпні 2015 року в Росії Сенцова засудили до 20 років ув'язнення в колонії суворого режиму в місті Лабитнангі. 14 травня 2018 року бранець Кремля оголосив голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії та в окупованому Криму. 5 жовтня російська влада повідомила про те, що Сенцов добровільно припинив голодування. Сам Сенцов, зі свого боку, заявив, що припинить голодування з 6 жовтня, пояснивши це тим, що росіяни збиралися застосувати насильницьке годування.

Що таке премія Сахарова "За свободу думки"?Її вручає Європейський парламент щорічно від 1988 року в 4 сферах: захист прав меншин; повага норм міжнародного права; розвиток демократії та відстоювання верховенства закону, а також захист прав і свобод людини, зокрема права на свободу слова. Зазвичай цю нагороду отримують особи та організації, які захищають права людини та засадничі свободи. Матеріальний еквівалент премії становить 50 тисяч євро. Цьогорічних номінантів оголосили 27 вересня комітети Європарламенту із зовнішніх справ та із розвитку, а також підкомітет з прав людини.

Хто такий Андрій Сахаров?

Це колишній радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру (1975), дійсний член АН СРСР (з 1953), співтворець водневої бомби, активний борець за права людини. Напередодні 23-го з'їзду КПРС (1966) Сахаров разом з іншими ученими в листі до Брежнєва перестерігав перед відродженням сталінізму в СРСР. У 1968 році опублікував у "Самвидаві" меморандум "Про прогрес, мирне співробітництво та інтелектуальну свободу", в якому вимагав лібералізації СРСР і критикував українофобію у часи правління Сталіна. З 1972 року Сахаров і Комітет прав людини неодноразово заступалися перед владою за ув'язнених діячів української культури, зокрема за Мороза, Чорновола, Плюща, Івана Багряного, Строкату-Караванську, Стуса та інших. У 1980 році його разом з другою дружиною дисиденткою-правозахисницею Оленою Боннер заарештували та відправили у заслання в Горький (зараз Нижній Новгород) за критику дій радянського уряду в Афганістані. Наприкінці 1986 науковцю дозволили повернутися до Москви та зайняти своє місце в Академії Наук. Помер він у 1989 році.