Трамп заявив про угоду з Путіним щодо дизеля: Ауслендер про поступку США та удари по НПЗ

США тимчасово послабили обмеження на операції з російським дизельним пальним після заяв Дональда Трампа про домовленість із Володимиром Путіним. Рішення ухвалили під час світової кризи на ринку нафтопродуктів, спричиненої низкою чинників, зокрема війною на Близькому Сході та ударами по російській нафтопереробці.

Журналіст Сергій Ауслендер в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу пояснив, що насправді передбачає домовленість Вашингтона з Москвою та наскільки вона може бути вигідною Кремлю. Він звернув увагу на суперечності в діях американської адміністрації, яка намагається вплинути на світові ціни, водночас домагаючись поступок від України.

Трамп оголосив про постачання майже 5 мільйонів тонн дизеля

9 жовтня Дональд Трамп заявив, що домовився з Путіним про збільшення постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. Загальний обсяг, який фігурував у заяві, становить 4,8 мільйона тонн, однак на момент розмови фактичне виконання цих домовленостей залишалося непідтвердженим.

Оголошений план передбачає кілька етапів. Спочатку йдеться про 300 тисяч тонн, у листопаді мають поставити ще 500 тисяч, згодом мільйон тонн і додатково 3 мільйони тонн протягом короткого часу.

Також з'явилася інформація про перший танкер із російським дизелем, який нібито вже наближався до американського узбережжя. Ауслендер припустив, що в разі підтвердження цих повідомлень підготовка поставки могла розпочатися ще до публічного оголошення домовленості, оскільки судну потрібен час на завантаження та перетин Атлантичного океану.

Це заявлені обсяги, не підтверджені, а саме заявлені. При цьому з'явилася інформація, що перший танкер із російським дизелем уже наближається до берегів США. Це говорить нам про те, що угода могла бути укладена раніше,
– пояснив Ауслендер.

Передумови домовленості виникли навесні та влітку 2026 року, коли світовий ринок нафтопродуктів зіткнувся з масштабними перебоями. Одним із головних чинників стала війна проти Ірану, яка супроводжувалася ударами по нафтовій інфраструктурі та порушенням судноплавства через Ормузьку протоку.

Додаткові проблеми виникли через пошкодження й зупинку частини переробних потужностей, зокрема в Саудівській Аравії, які зазнавали іранських та хуситських атак. Одночасно українські удари по російських НПЗ, портах і перевалювальній інфраструктурі скоротили можливості Росії постачати нафтопродукти за кордон.

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, яку навів журналіст, виробництво дизеля в Росії впало приблизно на 30%. Попри значні запаси та традиційно великі обсяги виробництва, у липні Москва почала обмежувати експорт цього пального, що додатково вплинуло на світовий ринок.

Дизельне пальне – це логістика, залізниця, сільське господарство, будівництво, уся важка техніка. І якщо воно дорожчає, то в усіх цих сферах починається подорожчання, тому що зростають витрати,
– зазначив журналіст.

Для американської адміністрації паливні ціни мають особливе значення напередодні проміжних виборів до Конгресу. Трамп публічно називав їхнє зниження для промисловості, будівельної галузі та фермерів одним із пріоритетів своєї політики.

США послабили санкції на пів року

На початку жовтня Путін під час виступу на Валдайському форумі заявив, що Росія має достатньо дизельного пального, однак його експорту нібито заважають обмеження та санкції. Ауслендер звернув увагу на суперечність між цими словами та попереднім рішенням Москви обмежити продаж дизеля за кордон.

Адже російська нафтопереробка вже зазнала значних пошкоджень, а скорочення виробництва змусило владу подбати про внутрішній ринок. Водночас Кремль демонстрував готовність збільшити експорт, щойно для цього з'явиться можливість.

Реальний баланс між запасами, виробництвом і внутрішнім споживанням встановити складно. Однак журналіст припустив, що заради домовленості з Трампом Путін може спрямувати частину доступного пального на зовнішній ринок навіть за наявності внутрішніх проблем.

Виникає серйозна суперечність у словах Путіна. Вводимо заборону на експорт дизеля, тому що нам вибили 30% потужностей, але при цьому готові експортувати його ледь не в будь-яких обсягах. Який там насправді баланс, скільки пального є, чого вистачатиме, а чого ні, важко сказати,
– пояснив Ауслендер.

9 жовтня відбулася телефонна розмова Трампа з Путіним, під час якої вони обговорювали війну в Україні, енергетику, нафту та ситуацію довкола Ірану. Після переговорів американський президент повідомив у Truth Social про домовленість щодо російського дизеля.

Того ж дня Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію №135. Вона дозволяє визначені операції, пов'язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження, зокрема до Сполучених Штатів, до 7 квітня 2027 року.

Йдеться про тимчасове послаблення обмежень для конкретного виду товару, а не про повне скасування санкцій проти Росії. Ліцензія також не встановлює гарантованих обсягів постачання, хоча її видача створює правову можливість для відповідних торговельних операцій.

Це не скасування санкцій, важливий момент. Багато разів Трамп робив вигляд, що зараз скасує санкції, але вони, як правило, лише посилювалися або послаблювалися на якийсь конкретний вид товару на короткий час. Зараз приблизно на пів року послаблюють санкції щодо дизельного пального,
– наголосив журналіст.

Ауслендер також звернув увагу на суперечливість американської санкційної політики, коли рішення про жорсткі обмеження проти Росії поєднуються з дозволом на торгівлю окремими нафтопродуктами.

Після видачі ліцензії російський віцепрем'єр Олександр Новак, який відповідає за енергетичний комплекс, заявив про початок дострокового зняття обмежень на експорт дизеля. Водночас підтверджених поставок у всіх озвучених Трампом обсягах на момент інтерв'ю ще не було.

Україна пропонувала енергетичне перемир'я, але Росія відмовилася

Послаблення американських санкцій відбулося під час переговорів у Маямі, де українська та європейська делегації спілкувалися з представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сторони обговорювали гарантії безпеки, можливу мирну угоду, відновлення територіальної цілісності України та її економічну відбудову.

Саме під час цих зустрічей українська делегація дізналася про наміри Трампа говорити з Путіним щодо російського дизеля. На думку Ауслендера, для Києва це могло виглядати як одностороння поступка Кремлю, адже Україна продовжує зазнавати російських атак і водночас веде переговори про припинення війни.

Ми тут ведемо переговори, ми стікаємо кров'ю, ми воюємо. А в цей момент американці роблять Путіну такий подарунок,
– описав журналіст можливе сприйняття ситуації українською стороною.

Додаткові подробиці переговорів 10 жовтня оприлюднив журналіст Axios Барак Равід, пославшись на неназваного американського чиновника, знайомого з перебігом зустрічей. Ауслендер застеріг, що скептично ставиться до повідомлень анонімних джерел, тому викладена версія потребує обережного сприйняття.

За інформацією співрозмовника Axios, Трамп нібито шість разів просив Зеленського припинити удари по російських НПЗ. Український президент не погодився на таку вимогу, після чого американська адміністрація пішла на домовленість із Кремлем щодо дизеля.

У цій версії подій удари України по російських нафтопереробних заводах і перевалювальній інфраструктурі скоротили доступні обсяги пального, а обмеження російського експорту посилили проблеми світового ринку. Вашингтон почав вимагати припинення атак, пов'язуючи їх із подорожчанням дизеля у США.

Володимир Зеленський натомість запропонував взаємне енергетичне перемир'я. Україна була готова припинити удари по російських НПЗ за умови, що Росія перестане атакувати українські електростанції та інші об'єкти енергетичної інфраструктури.

Проте Кремль, як розповів Ауслендер, не погодився на такі умови. Американська адміністрація, за повідомленнями про переговори, продовжила наполягати на припиненні українських ударів без відповідних зобов'язань Москви.

Американська адміністрація починає наполягати на припиненні українських ударів без зустрічних російських зобов'язань. Ви припиняєте удари по НПЗ, а те, що у вас щодня прилітають ракети, бомби й усе інше, ніби не має значення,
– пояснив Ауслендер.

З'явилися також повідомлення, що під час переговорів у Маямі представники США нібито погрожували обмежити передачу Україні розвідувальних даних, якщо атаки на російські НПЗ продовжаться. Американська адміністрація заперечила таку інформацію, тому журналіст наголосив на існуванні двох протилежних версій.

Зеленський назвав дозвіл на торгівлю російським дизелем інвестицією у війну. Ауслендер нагадав, що Україна вже пропонувала припинити вогонь по лінії зіткнення, однак Росія продовжує бойові дії та удари по українській території.

Він також згадав попередні контакти Трампа з Путіним, під час яких, за повідомленнями різних джерел, російський диктатор просив додатковий час для просування на Донеччині. Минув понад рік, проте Кремль не завершив війну, тоді як претензії американського президента продовжують лунати на адресу Зеленського.

Навіть максимальна виручка від дизеля не врятує бюджет Росії

Економічний ефект домовленості Ауслендер оцінив, виходячи із заявлених 4,8 мільйона тонн пального. Це приблизно 36 мільйонів барелів дизеля, а за цін від 700 до 1000 доларів за тонну потенційна виручка від усіх поставок може сягнути 4,8 мільярда доларів.

Проте такий розрахунок передбачає повне виконання оголошеного плану. Крім того, йдеться про виручку від продажу, а не про чистий прибуток російського бюджету, оскільки необхідно враховувати виробництво, транспортування, перенаправлення вантажів, податки та інші витрати.

Для порівняння журналіст навів оцінки, за якими Росія витрачає на війну до пів мільярда доларів на добу. Вони ґрунтуються на доступних даних, тоді як частина російських військових витрат залишається засекреченою.

Навіть якщо Росія отримує ці 4,8 мільярда доларів, це ніяк не вплине на фінансовий стан російського бюджету. Росія витрачає до пів мільярда доларів на добу на війну. Ось можете порахувати: вистачить приблизно на десять днів війни,
– зазначив Ауслендер.

Реальні надходження до російського бюджету від цієї схеми будуть меншими за максимальну вартість усіх заявлених поставок. Тому журналіст сумнівається, що отримані кошти дозволять Кремлю суттєво вплинути на дефіцит державних фінансів.

Важливо й те, що нова американська ліцензія не змінює становища пошкоджених російських нафтопереробних підприємств. Українські удари завдали їм значної шкоди, а тимчасовий дозвіл на торгівлю дизелем не відкриває доступу до обладнання, необхідного для відновлення виробництва.

Це не можливість відремонтувати НПЗ, не скасування санкцій, не доступ до обладнання. Це просто можливість поставити певний обмежений, хоча зовні й досить великий обсяг пального на зовнішній ринок, заробити якусь кількість грошей. Але їх, на мій погляд, украй небагато,
– пояснив журналіст.

Обмеженим може виявитися і вплив домовленості на американський ринок. За оцінкою Ауслендера, США споживають приблизно 500 тисяч тонн дизеля щодоби, тому всі оголошені російські поставки відповідали б лише 9 – 10 дням американського споживання.

Причому йдеться про загальний обсяг, який мають поставити протягом кількох місяців, а не одночасно. Журналіст послався на опитаних Associated Press експертів, які також сумніваються, що такий обсяг суттєво вплине на світові ціни або вартість пального у США.

Сполучені Штати самі є великим виробником та експортером дизеля. Серед можливих способів вплинути на внутрішні ціни Ауслендер назвав обмеження американського експорту, але припустив, що Трамп не хоче йти на конфлікт із нафтовим лобі.

Журналіст також не очікує суттєвого військового ефекту для Росії. На його переконання, можливі доходи від дизеля не змінять ситуацію для російської армії на напрямках Костянтинівки та Дружківки й навряд чи змусять Україну відмовитися від ударів по НПЗ та інших об'єктах.

Вашингтон використовує для Росії стимули, а для України тиск

Політичні наслідки рішення американської адміністрації Ауслендер вважає значно важливішими за його безпосередній економічний ефект. Україна може сприймати послаблення санкцій як несправедливий крок з боку партнера, особливо після повідомлень про вимоги припинити удари по російських НПЗ.

Водночас Росія отримала можливість легально продати частину дизельного пального за кордон, хоча ця операція, за оцінкою журналіста, навряд чи суттєво допоможе її економіці. Він звернув увагу, що навіть обмежена поступка Кремлю відбувається без підтверджених зустрічних зобов'язань щодо завершення війни.

Ситуація навколо дизеля також продемонструвала вплив українських атак на російську нафтопереробку. Ауслендер не погоджується з оцінками, що такі удари не мають відчутних наслідків, адже питання дійшло до переговорів між Києвом і Вашингтоном.

Якщо це стає предметом суперечки між Києвом і Вашингтоном, значить, це таки впливає, якщо цим питанням перейнявся сам Трамп. Але потрібно обов'язково зауважити, що українські удари не стали єдиною причиною світової кризи з нафтопродуктами та дизелем,
– наголосив Ауслендер.

Світові проблеми з дизелем виникли через поєднання кількох обставин. Серед них війна з Іраном, порушення міжнародних перевезень через Ормузьку та Баб-ель-Мандебську протоки, удари по нафтовій інфраструктурі на Близькому Сході та пошкодження російських НПЗ.

На думку журналіста, американська адміністрація намагається одночасно знизити ціни на власному ринку та домогтися завершення війни в Україні. Проте підхід Вашингтона виглядає суперечливим: від Києва вимагають обмежити удари, тоді як Москві пропонують економічне послаблення.

Ауслендер нагадав, що подібний тиск на Україну виникав і за адміністрації Джо Байдена. Тоді Вашингтон також висловлював невдоволення атаками на російську нафтопереробку через побоювання щодо зростання світових паливних цін.

За повідомленням Axios від 10 жовтня, Стів Віткофф і Джаред Кушнер мали продовжити переговори з Києвом та Москвою. Однак Ауслендер сумнівається, що спроби домогтися поступок від Кремля за допомогою нових послаблень принесуть бажаний результат.

Для порівняння він згадав переговори американської адміністрації з Іраном, під час яких Тегерану також пропонували значні поступки в обмін на обмеження його ядерної програми. На його переконання, щодо таких режимів ефективнішим інструментом залишаються жорсткі санкції та посилення тиску, а не спроби домовитися через економічні стимули.

США зробили конкретне економічне послаблення для Росії, не отримавши абсолютно нічого натомість. Ми поки що, принаймні, не бачимо, щоб вони щось отримали, тому що генеральна ліцензія №135 уже є. Вона підписана, видана й оприлюднена,
– наголосив журналіст.

На момент розмови підтверджених зустрічних поступок Кремля Ауслендер не назвав. Тимчасовий дозвіл США на визначені операції з російським дизелем уже був виданий, тоді як реальні обсяги майбутніх поставок, їхній вплив на паливний ринок і подальший перебіг переговорів залишалися невідомими.

"Трамп пішов на угоду з Путіним щодо дизеля": дивіться відео