На Суровікіна в будь-якому випадку чекає лише один кінець

Чутки про долю Суровікіна

Євгеній Пригожин разом з Рамзаном Кадировим лобіювали Суровікіна як альтернативу начальнику генштабу збройних сил Росії Валерію Герасімову. Суровікін та Герасімов боролися за те, хто з них очолить російські окупаційні війська в Україні.

До теми Путін пішов на компроміс? Що чекає на агресора далі

Суровікіна та Пригожина поєднують давні стосунки при чому не тільки під час війни в Україні, але й у Сирії. Суровікіна під час цієї війни західні медіа назвали "генералом-армагедоном" за нечувану жорстокість щодо мирного населення. Вся біографія Суровікіна пов'язана зі злочинами, вбивствами та знищенням цивільного населення та власних військових. 

Це почалося ще з 1991 року, коли Суровікін віддав наказ про вбивство мирних мешканців Москви, які намагалися заважати діям військових, що підтримали Державний комітет з надзвичайного стану. Жертви злочинів Суровікіна отримали тоді звання героїв Радянського Союзу, а сам Суровікін за роки Єльцина і Путіна став у Росії й генералом армії, і героєм Росії й взірцем найжорстокішого та найпідлішого ставлення військових до цивільних.

Суровікін вирізняється не тільки жорстокістю, а й непомірними амбіціями, і ці амбіції завжди підтримував Пригожин. Достеменно ми не знаємо, чи Суровікін арештований і перебуває у Лефортовській в'язниці, де з ним працюють слідчі ФСБ Росії. Я думаю, що під час таких допитів генерал на власному досвіді дізнається, що таке жорстокість. Або ж Суровікін просто перебуває у якомусь ізольованому місці, де повідомляє про подробиці своїх взаємин з Пригожиним та іншими працівниками ПВК "Вагнера", які зараз перебувають під слідством російських силових структур.

Читайте також Є рецепт, як нарешті розв'язати проблему з Закарпаттям та Угорщиною

Востаннє генерал з'являвся у публічному просторі у день заколоту Пригожина, коли він закликав вагнерівців припинити опір російським силовим структурам і повернутися до місць дислокації. Опісля ані самого злочинного генерала, ані його охоронців ніхто не бачив. Це і створює чутки про долю Суровікіна.

Російське керівництво вже не може приховати найважливіше

Попри те, що генерал невдовзі може з'явитися у публічному просторі, російське керівництво не може приховувати найважливішого – серйозних конфліктів між представниками воєнного командування, які тільки посилилися після путінської авантюри в Україні. Кожен з російських генералів усвідомлює, що чекісти обов'язково знайдуть цапа-відбувайла за поразку в Україні.

Ані Путін, ані його близьке оточення ніколи не визнають напад на Україну авантюрою. Вони будуть підкреслювати, що їхні політичні плани були розроблені правильно, а от генерали виявилися корумпованими та бездарними.

Єдиною долею таких генералів будуть судові процеси, покарання, звинувачення у зраді. Звичайно, що цим людям, які дійсно корумповані та бездарні, дуже не хочеться потрапити до колоній на довгі чорні роки в їхньому жалюгідному житті. Тому вони й борються між собою. Кожен хоче довести, що винним у поразках російської армії, є інший.

Саме заколот Пригожина допоміг продемонструвати, якими глибокими є конфлікти у керівництві Росії. Можливо, саме для того, щоб приховати рівень таких конфліктів, ми так ніколи й не дізнаємося про справжню роль Суровікіна у заколоті Пригожина.

Важливо На Сході росіяни активізувалися, але самі себе загнали в кут

Путіну зараз конче необхідно продемонструвати власну ефективність після небувалого приниження. Йому треба показати єдність армії, яка готова воювати в Україні до останнього, єдність та співпрацю генералів. Ці мотиви можуть допомогти Суровікіну залишитися на волі, а не потрапити на 15 або 25 років у в'язницю.

Однак я впевнений, що навіть, якщо ніякого судового процесу не буде, і ми невдовзі побачимо Суровікіна у публічному просторі, ніщо не врятує його від помсти ФСБ. Невдовзі, коли генерал стане непотрібним для чекістів, він просто помре від якогось інфаркту, а насправді буде отруєний за особистим наказом Путіна чи Патрушева.