Що мотивує іноземних воїнів боронити кордони України від росіян

Воєнні злочини росіян вбивають зсередини

У мене все закрутилося ще з Майдану. Після закінчення цих подій довелося залишити цивільну роботу. Я пішов у батальйон "Золоті ворота".

Важливо Чому Україна і наші воїни не можуть мстити ворогу вбивствами полонених

У 2014 році виїхали під Луганський аеропорт. Потім були Щастя, Сабівка, Родакове, Леніне. У 2015 році – Піски. Далі Опитне, Донецький аеропорт. Так воно мене і затягнуло. Як тільки Росія почала заходити в Україну зі своїми, як вони кажуть, "спасатєльними" діями, я включився. Просто не зміг сидіти вдома склавши руки. 

Зараз я викладаю бойову роботу з кулеметами, тактику.

Чи не найважчі бої для нашого підрозділу відбулися наприкінці минулого –на початку цього року у Новогригорівці та Бахмуті. Ми зіткнулися з безпрецедентною артилерійською активністю російських військ, але продемонстрували стійкість, ініціативність та винахідливість.

Це як завжди, усюди на фронті. Все дуже тяжко. На війні нічого не буває легко. Росіяни застосовують дуже багато тих речей, яких не можна застосовувати взагалі згідно з міжнародними конвенціями. Наприклад, фосфорні бомби, ті ж самі касетні міни. При чому – застосовують максимально проти цивільних.

Воєнні злочини росіян проти цивільного населення знищують мене зсередини. Я спілкувався з людьми на Чернігівщині, Харківщині, у Щасті та інших місцях, де встигли "відзначитися" росіяни. Я вже мовчу про мародерство. Мародерство – це мінімум, що вони накоїли. Набагато страшніше те, що росіяни просто вбивали мовчки цивільних. Дітей, жінок. Зґвалтування дітей взагалі ні в які рамки не влазить.

Війна "затягнула" воїна після Майдану / Фото Володимира Патоли

Серед росіян мотивацію мають лише вагнерівці

Найкоротша відстань до ворога у мене була близько пів метра – метр. Я хотів зробити по-нормальному, щоб він здався, однак окупант почав направляти в мою сторону зброю. Тож мені довелося приймати рішення, спрацювати трошки раніше. Я стараюся не запам'ятовувати такі речі й особливо не розголошувати…

Рекомендуємо Суперництво між США та Китаєм переходить на новий рівень

У росіян нема належної мотивації, адже вони прийшли на чужу землю. Кадирівці – це взагалі смішна ситуація, "тікток-війська". Їх дуже багато піарять, але толку з них мало. Є певні групи, які можуть працювати, але здебільшого це розпіарені актори, які небагато варті на полі бою. Звичайна піхота у росіян недостатньо навчена, тобто толком вони не працюють.

Однак недооцінювати ворога також не варто. У 2015 році мені доводилося зустрічатися з деякими групами російських спецпризначенців. Вони приїжджали з гвинтівками "Выхлоп", "Винторез", великокаліберними кулеметами "Корд". Ці працювали добре.

Не можна сказати, що всі підрозділи ворога слабкі. Здебільшого так, вони не мають чим нас здивувати. Однак ніколи не можна списувати з рахунків той факт, що за спинами представників низькокваліфікованих масових підрозділів можуть працювати досить професійні й небезпечні окремі групи. Крім того, остерігатися потрібно підлості ворога. Росіяни можуть мінувати поранених, мертвих, мінувати абсолютно все.

Росіяни не знають, за що вони воюють. Мотивація є лише у вагнерівці – отримати звільнення від відбування покарання за злочини. Їм кажуть іти вперед – вони ідуть вперед. Що про них можу сказати – це "м'ясо", яке кидають на передову.

До теми Ще одна суттєва різниця між ЗСУ й окупантами, яка допоможе нам у контрнаступі

За що іноземці воюють в Україні

Часто питають, що мотивує іноземців воювати в Україні проти Росії. Якщо говорити про білорусів та грузинів, то вони вважають, що коли переможуть разом з нами, то переможуть і в себе вдома, здобудуть перемогу і для своїх народів. Через це вони вмотивовані, і насправді з ними дуже легко працювати.

У представників інших країн мотивація може відрізнятися, але ми завжди знаходимо спільну мову. Головне, що усі наші побратими чудово розуміють: якщо тут і зараз не зупинити ворога, то він піде далі. Це буде значно небезпечніше для світу, аніж свого часу Третій рейх. Ми разом стараємося тримати ворога на цьому рубежі, а наші побратими, які прибули з різних країн, допомагають усіма можливими засобами, ризикують життям пліч-о-пліч з нами.

З воїном розмовляв: Володимир Патола.