Замість повістки оповіщення: що воно означає та чи має юридичну силу

Відмінності пояснив 24 Каналу юрист адвокатського об'єднання T&T Partners Владислав Юрчак. За його словами, передусім  оповіщення означає, що чоловіка повідомили про те, що він має стати на облік, або ж уточнити свої облікові дані.

Дивіться також Повістки на блокпостах і за кордоном: що зміниться в призові для чоловіків і що таке оповіщення

Це не обов'язково трансформується у неодмінну мобілізацію, а може бути пов'язане з бажанням уточнення інформації та обліку, а також формуванням резерву. Треба розуміти, що допоки Росія не зникне з політичної мапи світу, загальна військова служба в Україні нікуди не зникне,
– зазначив Владислав Юрчак. 

То, що таке оповіщення

Юрист пояснив, що це документ, який складається на підставі розпорядження керівника районного (міського) ТЦК та СП. Він може бути адресований органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладам освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності.

Тут відповідним особам встановлюється обов'язок здійснити оповіщення конкретного списку громадян про їхній виклик до ТЦК та СП і забезпечити їхнє прибуття до ТЦК та СП у строки, зазначені в повістках, які, як правило, додаються до такого оповіщення.

Оповіщення – це лише механізм, який може використовувати ТЦК та СП для вручення повісток військовозобов'язаним,
– додав Владислав Юрчак.

Натомість повістка встановлює обов'язок 

Тоді як, повістка – це конкретний припис, який стосується конкретної особи і встановлює їй обов'язок прибути до ТЦК та СП у визначений строк з метою:

• уточнення даних;
• проходження військово-лікарської комісії;
• призову на строкову військову службу;
• мобілізації до конкретної військової частини (мобілізаційне розпорядження).

Що буде, якщо проігнорувати оповіщення 

Важливо! Юрист наголосив, що з точки зору юридичної сили, для військовозобов'язаних оповіщення не зобов'язує до будь-яких дій, однак отримання повістки в результаті оповіщення тягне за собою юридичні наслідки.

З приводу ж роботодавців, керівників установ, підприємств та організацій, а також посадових осіб – у разі невиконання ними обов'язків, встановлених у розпорядженні керівника ТЦК та СП, особи можуть нести адміністративну відповідальність за статтею 210-1 КУпАП.

Вона передбачає санкцію у вигляду штрафу в розмірі від 1700 до 3400 гривень та від 3400 до 5100 гривень штрафу для посадових осіб.