Що означають голоси українців за Росію на Євробаченні?

Багато громадських активістів, діячів, політиків закликали підтримати Джамалу. Це було робити легко, бо в Джамали в "1944" несподівано просто і сильно поєднались мистецтво і політика. Мистецтво було представлено високою професійністю виконавиці та її твору, людяністю, трагізмом, глибиною особистих переживань, а політика — силою смисленневого заряду, актуальністю теми, її масштабністю.

Власне, мені так здається, постмайданне товариство, не домовляючись, організувало інформаційну кампанію і мало чи не силою уповноважило Джамалу і "1944" бути Україною на Євробаченні.

Чому саме постмайданне товариство? Тому що інша частина України дала під час голосування Росії найвищий бал. Напевно, ці люди в своїй більшості, не підтримали би вибір Джамали представляти Україну (причини які завгодно — від "Європа це не зрозуміє", до банального нерозуміння чогось іншого за умовного Потапа чи Кіркорова). І ця більшість зовсім не безлика.

Давайте пригадаємо позицію одного з членів жюрі відібркового туру Євробачення 2016 в Україні Андрія Данилка. Нерозуміння, що є важливим і вічним; епатаж, а не глибина і щирість переживань — це те, що хоче маса, це те, що робить Вєрку Сердючку затребуваною. Але і вічно другою.

Натомість Україна, як би погано не було, все ще приводиться у рух активною меншістю. Цій меншості було достатньо повірити в щирість Джамали. В те, що дати кримськотатарській темі прозвучати на одному з найпопулярніших світових майданчиків шоу-бізнесу в той час, коли кримських татар піддають реальному геноциду в Криму, коли Крим залишається в пазурях окупанта — це єдино правильний вибір.

Особисто для мене, перше місце Джамали на Євробаченні стало просто приємним додатком до усвідомлення правильності свого вибору. Будь Джамала другою чи двадцять якоюсь я би все рівно відчував себе прекрасно.

Але Джамала стала першою. І тут вже неможливо і непотрібно розділяти, що в цій події стало особистою перемогою Джамали, а що — перемогою України.

Важливо для мене і інше — громадянське суспільство України знову продемонструвало, що має хист до перемоги, що уміє не лише досягати бажаного, але і здатне робити Україну суб'єктом на світовій арені (нехай цього разу лише мистецькій).

Тепер маємо приємний клопіт — зробити Євробачення 2017 мистецьким, чесним, красивим, добре організованим. Потягнемо?

Читайте також: Ані Лорак не втрималась, щоб не привітати Росію з Євробаченням