Про справу екс-нардепа Мартиненка
– НАБУ з’ясувало, що гроші, які виводилися з державного підприємства на офшорні структури, використовувалися для особистих потреб екс-нардепа Миколи Мартиненка та його родини. Зокрема, на подорожі, оренду житла в інших країнах, купівлі медичних полісів та вогнепальної зброї.
Попри це, екс-нардеп досі знаходиться на волі. Якщо ми говоримо про злочин, то повинні розуміти, що це має бути доведено в порядку закону. Це може зробити НАБУ чи САП, але важливо, що, по-перше, Спеціалізована антикорупційна прокуратура нині представляє інтереси обвинувачення в суді, а по-друге, чи здатен український суд об’єктивно та неупереджено розглянути справу поза політичними інтересами або тиском,
– сказала експертка.
– Я хочу зазначити, що насправді, корупційні злочини – примітивні. Адже не можуть рухатися гроші віртуально, вони обов’язково залишають слід по рахунках, прізвищах, бенефіціарах тощо. А щодо розслідування, то я сумніваюся, що у справі Мартиненка суд здатний на те, щоб винести вирок.
Про судову реформу в Україні
– В Україні в рамках справи призначають засідання через півроку, тому справи можуть розглядатися роками. Щодо справ Майдану, там, де реально було фізичне насилля "беркутців" щодо людей і справи вже два роки перебувають у попередньому засіданні й не розглядається. Їх просто перенаправляють по інстанціях або суддя взяв відвід, або захворів, або переклали.
Систему довели до такого стану, яка, якщо потрібно дуже швидко може розглянути справи. А на інші суддя може казати, що у мене дуже їх багато, тому приходьте через півроку. Це українські реалії. Судова реформа – це фактично перезавантаження і надання нової якості. Вона відбувається, як у матеріальному забезпеченні, так і у структурному та кадровому забезпеченні. Якщо ми говоримо зараз про те, що є перезавантаження, то повинен бути, як мінімум, прозорий конкурс. Його ж в Україні не відбулося, якщо взяти до уваги Верховний суд, то більше ніж на 80% він сформований із тих самих суддів, що й були,
– додала адвокатка.