Сергій Лещенко: Я не вірю, що він вирішить піти в президенти, адже Медведчук має розуміти, що на прямих виборах йому нічого не світить. Проте через парламент він може впливати, бо свого часу, в 2000-му році, проводив парламентський переворот: саме він стояв за сценарієм, коли усунули легітимного тоді спікера парламенту Ткаченка. Це був єдиний випадок в історії, коли сесійне засідання відбувалося за межами стін Верховної Ради.
Тоді він за спиною Івана Плюща дуже багато речей робив для своїх політичних партійних інтересів. Тому зараз його мета зрозуміла. Але для того, щоб повернутися в політику йому потрібно мати серйозний успіх на парламентських виборах. Це можливо зробити, якщо об’єднається "Опозиційний блок" і партія Медведчука "За життя". Тому він фактично змушує своїх партнерів вступити з ним в альянс,
– заявив Сергій Лещенко.
Євгенія Моторевська: Зауважу, що Медведчук є не просто прихильником проросійських сил, він фактично є доволі близьким до чинного президента Росії Володимира Путіна – він його кум. Крім того, журналісти програми "Схеми" з’ясували, що родина Медведчука має бізнес в Російській Федерації. Зокрема, його дружина, яка є медійною особою, Оксана Марченко контролює фірму, яка отримала право на видобуток нафти у великому російському родовищі.
А чому Медведчук переписав нафтовий бізнес на дружину? Тому що він сам давно знаходиться під санкціями ЄС. Тому не може вільно розпоряджатися активами. Саме тому Віктор Медведчук вирішив використати свою дружину Марченко,
– сказала Євгенія Моторевська.
Сергій Лещенко: Додам, що голова РФ, разом із дружиною Дмитра Медведєва Світланою, є хресними батьками доньки Медведчуків. Тому їхні родинні зв’язки мають давній характер. Тому можна вважати, що на сьогоднішній день він є найпотужнішим агентом впливу російської політики в Україні.
Читайте також: Що це було. Чому в Україні хочуть повернути схеми екс-президента Януковича
Сергій Лещенко: Цікаво, що журналісти Financial Times з’ясували, що 50% акцій заводу "Запорожсталь" було продано за часів Януковича російському "Внешэкономбанку", головою Наглядової ради якого був Путін. Видання також дослідили, що банк заплатив на 150 мільйонів доларів більше, ніж того пропонував Ахметов. З них 100 мільйонів заплатили премією посереднику цього продажу – Ігорю Бакаю, який підпорядковувався Медведчуку. За моєю версією, ці гроші пішли до кума Путіна.
Більше – дивіться у програмі.