У межах проєкту СВОЇ 24 каналу Гаяне розповіла про евакуацію у перший день повномасштабної війни, життя далеко від дому, розмови з переселенцями та людьми у гарячих точках, а також слова, якими пояснює про війну маленькому сину. Повне інтерв'ю читайте за посиланням.

Цікаво Все, як у фільмів жахів, – жителька Маріуполя про події в місті 24 лютого

З Бахмута виїхала з однією валізою

Гаяне розповіла, що, звісно, спершу весь її колектив був розгубленим. Однак вона зрозуміла одразу та попередила своїх колег про те, що як тільки щось почнеться, необхідно збирати речі та виїжджати.

"Більшість моїх колег, як і я, виїхали у перші дні вторгнення. Поки ми евакуювалися, нас підстрахували колеги, які були в більш безпечних регіонах", – зазначила журналістка.

Вони допомагали вести трансляцію про те, що відбувалося на Сході, та писати, як і куди виїхати. Також журналісти розповідали, що відбувається у Харкові, Львові й інших містах, які почали приймати переселенців.

Я на собі відчувала весь той стрес, коли ти з однією валізою маєш покинути свій дім. Ми багато писали про це раніше, але поки ти це не відчуєш, то не зрозумієш, як воно, наскільки це важко психологічно. І коли ми виїхали, якийсь час були у ступорі. Але нам знадобилося декілька днів, щоб повноцінно відновити роботу сайту,
– згадує Гаяне.

За її словами, коли Луганщину майже окупували, колектив почав думати, як можна допомогти аудиторії та про що взагалі писати. Адже люди перейшли на короткі повідомлення у телеграм-каналах, які не завжди відповідали дійсності.

"Тоді ми для себе визначили: ми виїхали, а тепер нам треба допомогти прийняти таке ж рішення якомога більшій кількості людей. Бо потім, коли ми писали жахливі історії постраждалих, які залишалися у прифронтових містах, єдина фраза, яка їх всіх об'єднувала, була такою: "Я залишався, бо думав, що усе буде, як у 2014 році". Їм потрібна була допомога для того, щоб усвідомити те, що все набагато гірше і складніше", – додала журналістка.

Вона зауважила, що маршрути евакуації та досвід інших потрібні були людям, щоб зрозуміти, що їх не кинуть ночувати на вокзалі, знайдуть прихисток, що є дуже потужний волонтерський рух, який з усім допоможе. Тому журналісти обрали для себе місію показувати історію евакуації.

Що зараз відбувається у Бахмуті

Раніше військовослужбовець ЗСУ та політолог Кирило Сазонов зазначив, що в Бахмуті залишаються не лише українські захисники, а навіть цивільні люди, які не захотіли виїжджати.

За словами бійця, в місті – пекло. Половина Бахмута просто палає, адже росіяни постійно його обстрілюють.

Співвідношення артилерії на Бахмутському напрямку становить приблизно 1 до 9. Проте у квітні – травні ситуація була набагато гіршою.