Якою війна буде влітку: відверте інтерв'ю з Михайлом Подоляком
Росія концентрує певні сили та засоби, але наразі це не масштабні концентрації. Далі нас очікують важкі бої на Донецькому, Луганському, Запорізькому та Харківському напрямках.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк, зазначивши, що окупанти й надалі намагатимуться розтягнути лінію фронту та наші сили. Також він відповів, чи била вже Україна західною зброєю по Росії.
Цікаво Зміна позиції Макрона і Шольца щодо ударів по Росії може мати суттєві наслідки, – FT
Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про погрози Владіміра Путіна країнам НАТО, а також що змінить Саміт миру. Деталі – читайте за посиланням.
Про роботу західних компаній з Росією
Китай та Індія підставляють плече Росії в плані економіки. Компанії, які 2 роки тому закривали свій бізнес або прикривали його, нині потихеньку повертаються назад і кажуть: "Нічого особистого, просто економіка". Здається, санкційний тиск існує, але він з кожним разом дедалі менше і менше на території Росії.
Правильно, тому що багато чого є фікцією у глобальному політичному процесі. Тому треба наполягати на наступних речах: замість того, щоб говорити красиві слова про санкції, можна було б запровадити комісію, яка подаватиме величезні позови в економічному сенсі до європейських судів проти компаній, техніка, електроніка яких з'являється у Росії.
Вони хочуть отримати прибутки, але шляхом штрафу вони отримуватимуть дефіцити, збитки тощо. Акціонери цих компаній живуть не в Україні ж, їм же все одно – вбивають дітей чи не вбивають, летять ракети чи не летять. Вони ж не чують сирен.
Але акціонери, які отримують збитки замість доходу на одну акцію, тоді через наглядову раду своєму операційному менеджменту поставлять питання: "Навіщо ви це робите? Навіщо ви фінансуєте війну проти України? По-перше, це аморально, а по-друге, ми втрачаємо гроші. Так, ви отримали надприбуток, тому що Росія – нині спекулятивний ринок, але ви цей прибуток не могли монетизувати, адже нам штрафні санкції виписали".
Так має працювати система. Конкретна людина ухвалила рішення працювати на російському ринку чи ухвалила рішення закуповувати у росіян більше сирої нафти тощо – треба просто назвати ці прізвища і шукати інструменти судових обмежень. Над цим треба працювати, адже світ був побудований на величезній пропорції пафосу, красивих слів, ілюзії, що "якщо ми це проговоримо, то все буде само собою розв'язуватися".
Ні, треба йти системно і підходити до того, що у кожного рішення є конкретне прізвище. Воно має платити ту чи іншу ціну. Якщо це рішення позитивне і веде до миру, це прізвище має отримувати репутаційні, фінансові прибутки. Якщо це рішення стимулює Росію до масштабування агресії, дозволяє їй отримувати додатковий дохід, коштом якого вона фінансуватиме її, то тоді це прізвище має отримати репутаційні, фінансові збитки й навіть обмеження терміну вільного пересування у тому місці, де він живе.
Так має бути побудована система. А як це має працювати? Про це треба говорити, не боятись. Президент України про це постійно говорить – є три виміри війни.
Перший – це безпосередньо війна на території України. Україна її витягує сама за допомогою економіки інших країн. Але чи є паритетною ця допомога, з урахуванням обсягу війни? Чи паритетно те, що сукупно європейські країни зі своїм ВВП надали Україні 300 тисяч снарядів, а країна, яку всі вважають нікчемною, а вона такою по суті є, Північна Корея, надала 3 мільйони снарядів Росії?
Чи можна очікувати відповідного результату? Чи можна зробити висновки й наростити виробництво? Чи Україна має сама наростити виробництво, з урахуванням свого ресурсного обсягу та Росії? Можна пафосні слова проговорити: "Ми солідарні з Україною, ми підтримуємо, ми проти агресії тощо". Тоді або є коаліція проти коаліції, яка математично обраховує, що потрібно Україні щодо ведення бойових дій.
Варте уваги Найбільший нафтопереробний завод у світі погодився купувати нафту з Росії за рублі, – Reuters
І потім не виходитиме, наприклад, генеральний секретар НАТО і не казатиме: "Ми наговорили багато доброго, але ми так і не поставили в Україну левову частку того, що обіцяли". Добре, що це сказано, але чи це має позитивний вплив на лінію фронту? Ні, негативний. Тому перше – це правильно побудована математика війни.
Друге – це правильно побудована репутація Росії. Не може вона одночасно ламати міжнародний безпековий, політичний, економічний контури і водночас мати доступ до будь-яких інституцій, говорити все, що заманеться. А після цього хтось виходить і каже: "Тільки не спровокуймо Росію, знищуючи загоризонтні РЛС, тому що це начебто може призвести до "стратегічної нестабільності". Тобто те, що Росія робить, це не "про стратегічну нестабільність", це про правила, так?
Третє – якщо ви хочете заробляти на спекулятивному ринку, то ви тоді так і кажіть: "Нам подобається, що є обмеження, але ми можемо на Росії заробляти. Наприклад, продаючи той чи інший товар з націнкою там у 20, 200 чи 500%. Нам байдуже, що ваших дітей вбивають". Просто скажіть це. Російський ринок нині є спекулятивним, адже він обмежений, є певні вимоги до обмежень.
Можливо, всі скажуть: "Точно, це ж байдуже. Нехай ріжуть цих українців. За цей час ми заробимо на 300% більше особистого доходу". Тоді це чітко говоритиме про терміни, обсяги війни, позицію Росії, позицію України, позицію інших країн. Так усе має бути структуровано.
Про риторику Трампа щодо війни
Трохи змінилася риторика Дональда Трампа. Він сказав, що готовий був "бомбити Москву", якби раптом війна розпочалася під час його каденції президентства. Ми розуміємо, що це виключно вплив виборів і їх наближення, але наскільки послідовна така зміна риторики й політики, і наскільки ми можемо довіряти йому з його черговими заявами?
Довіряти чи не довіряти словам пана Трампа можуть лише виборці Сполучених Штатів. А безвідносно до Трампа скажу, що слова – ніщо, дії – все. Можна говорити будь-що, у будь-який момент, і будуть дуже красиві слова, але ми з вами розуміємо, що таке дії. Це своєчасне постачання своєчасних обсягів зброї. Крім того, це своєчасний аналіз того, що робить Росія з інформаційного, дипломатичного, військового, політичного боку на різних ринках.
Дональд Трамп виліз з новою заявою / Getty Images
Для мене значно важливіші слова Гейлі (колишня кандидатка у президенти США – 24 Канал), яка сказала про те, що російська розвідка суттєво допомагала ХАМАС скоїти те, що вони зробили 7 жовтня 2023 року. Тобто вони готували їх, вони надали їм дані – де, хто, що і як. Це чітко свідчить про те, що була конкретна ціль. Авторами цієї провокації є, між іншого, Росія. Вона була зацікавлена в тому, щоб суттєво змінити акценти в інформаційному полі й відвернути увагу від України, сконцентрувавши її на Близькому Сході.
Це дуже важливо. Ми говорили про це, що Росія у цьому вкрай зацікавлена, що вона і консультації, і інженерів надавала, і активно з Іраном співпрацювала, насичуючи цією чи іншою зброєю. Тренувала ХАМАС, давала йому розвіддані. Щобільше, Росія нині толерує такі режими як Талібан тощо. Хоче визнати, що вони ж де-факто "контролюють територію".
Тому де-факто і де-юре справжні уряди країн такі як в Україні, Росія знищуватиме, тому що придумала певні міфи. А безпосередньо терористичний режим, який невизнаний у світі, визнаватиме, тому що де-факто він контролює територію Афганістану. Це все, що стосується Росії.
Тому слова – це слова. Треба бачити дії. А дії нині виглядають достатньо просто, як це не дивно звучить. Математика війни чітко зіставила ресурси – хто що робить, і працюємо щодо постачання. Також це швидка логістика, справжнє обмеження Росії на глобальних ринках, ізоляція Росії. Наприклад, ініціатива в Радбезі ООН, що членство Росії має бути призупинено на підставі пунктів Статуту ООН щодо злочинної агресії.
Росія почала агресію. Вона порушила 3, 4, 5 статтю Статуту ООН. На підставі цього юридично коректно регламентний комітет виступає з ініціативою заблокувати можливість Росії використовувати майданчик Радбезу ООН. Це конкретні дії. Вони достатньо прості. Я не розумію, навіщо щось там говорити про завтра, про бомбардування Москви чи щось подібне. Є інструменти, які достатньо швидко остаточно обнулять Росію і розуміння російської політичної еліти.
Головне, цими кроками досягти розуміння, що поки існує Путін, поки існує факт агресії, російська еліта матиме постійні проблеми, які наростатимуть шаленими темпами. Якщо вони хочуть все ж таки з них вийти, то потрібно ухвалювати відповідні рішення і щодо Путіна, і щодо факту агресії, і щодо майбутнього Росії тощо. А не так, як нині.
Що вони бачать? Ця зухвала поведінка Путіна, усі його виступи, метання – Ташкент, Мінськ, ще кудись. Що бачить російська політична еліта чи еліти нейтральних країн? Вони бачать, що Росія може досидіти без трансформації до кінця війни. Еліта чекатиме. Вони думають, що Путін виплутається з цієї війни. Тоді вони нічого не роблять для того, щоб внутрішньо зупинити агресію.
Що треба для захисту Харкова
Наскільки ми близькі до захисту Харківщини системами ППО?
Для захисту Харківщини потрібні не просто системи ППО, не просто Patriot. Вони мають бути скомбінованими з певним обсягом авіаційного компонента — з F-16, тому що Patriot має бути також захищений. Адже кількість балістики, крилатих ракет, дронів, керованих авіаційних бомб, яку використовують проти Харкова, зашкалює.
Президент України постійно про це говорить і в переговорних межах, і публічно. Нам обов'язково потрібні літаки, тактична авіація з великим плечем ураження. Відповідно, авіонікою для того, щоб можна було знищувати тактичну авіацію і так прибрати керовані авіаційні (бомби — 24 Канал) і дрони.
Водночас паралельно нам потрібно дві додаткові системи Patriot, якщо ми говоримо саме про Харків. Вони ефективно працюють по балістиці.
Президент абсолютно глибоко занурений у тему війни й розуміє, які інструменти, у якій кількості, у якій комбінаториці мають бути на тому чи іншому напрямку для того, щоб то захистити. Чи можна на це все очікувати? Можна очікувати. Усе дадуть, однак усе це буде зроблено з певним запізненням.
Яким буде фронт улітку
Травень завершується, літо попереду, тож імовірні набіги окупантів. Ми не Генштаб, але чи є розуміння, як поводитиме себе Путін найближчим часом? Ми побачили погрози світу ядерною зброєю, його попередження Литві, Латвії, Естонії, Фінляндії, Польщі, він чудово розуміє, кому він погрожує. Ми бачимо і чуємо його риторику про те, що президент України нелегітимний. Що буде далі відбуватися?
Сьогодні Путін настільки очевидний з погляду інтелекту, що мені здається дивним серйозно сприймати ті чи інші його заяви. Слухати це від суб'єкта, який не є легітимним президентом, який не проходив через виборчі процедури, який має п'ятий термін, який є звичайним диктатором – трошки дивно. Він також спотворив, до речі, конституцію Росії, для того, щоб прибрати обмеження на терміни.
Ми не забуваємо, що він веде геноцидну війну проти нас. Що ще може гіршого зробити ця особина? Йде біль, вже йде війна, забудьте про те, що він там говорить, погрожує, що він там аналізує. Він не має ніякого стосунку до України, крім одного – геноцидна війна. Він має за це відповідати.
Усі його судження, оцінки – абсолютно байдуже. Забувайте. Крім того, він не є суб'єктом глобального політичного процесу. Це важливо довести до кінця, щоб він був на лаві підсудних і там розмовляв про історичні документи, де Ленін щось створює тощо.
Читайте також Розглядають два основні варіанти, – єврокомісар пояснив долю спецтрибуналу для Путіна
Тепер щодо військової ситуації. Я вважаю, що Росія постійно робить те, що робить. Постійно на різних напрямках атакує, пробуючи реалізувати свою ініціативу, розтягуючи лінію фронту та наші резерви. Чому? Вона (Росія – 24 Канал) розуміє, що в України є певний дефіцит спроможностей. Яких? Снаряди, ракети і так далі.
Росія хоче використати оцей залишковий час для того, щоб реалізувати цю ініціативу. Це вже понад рік йде. Дефіцит накопичувався. Він відразу був, бо паритету у нас ніколи не було. Але коли пригальмували МТД – матеріально-технічну допомогу, насамперед від США, то дефіцити суттєво зросли. Росія хоче це реалізувати. Тому йдуть напрямки Харківський, Запорізький і так далі. Це буде продовжуватись.
Улітку будуть важкі бої / Getty Images
Чи бачимо ми сьогодні масштабні концентрації? Ні. Є певні концентрації, про це розвідка постійно доповідає. Чи все це контролюється? Так. Чи можна, контролюючи, цьому запобігти, наприклад, на півночі Харківщини? Можна було б, якби не було двох обмежень: дефіцитний ресурс і заборона на знищення концентраційних місць, де є накопичення зброї на території Росії. Думаю, що це теж буде вирішено.
Чи будуть тяжкі бої далі? Так, будуть. На яких напрямках? Донецький, Луганський, Запорізький, Харківський. Чи будуть якісь події в Сумській, Чернігівській області? Вони і сьогодні там є, диверсійні групи активно працюють, росіяни використовують керовані авіаційні бомби. Як цьому запобігти? F-16, однозначно, також можливість знищувати на території Брянської, Курської області маленькі накопичення диверсійних груп.
Це все питання тактичні, вони дискутуються на рівні політичного керівництва країни, тобто президента, Головнокомандувача Олександра Сирського, чи міністра оборони Рустема Умєрова. Вони ведуть переговори щодо можливостей використовувати техніку, як нам потрібно, незалежно від території. Тобто є окупована, є українська, є російська територія. Маємо виходити не з політичних міркувань, геополітичних, а маємо виходити з необхідності тактичних чи оперативно-тактичних рішень. Так і буде.
Чи била Україна західною зброєю по Росії
Напередодні видання AFP вийшло з заголовком про те, що, або ж зі статтею, що Україна вже кілька разів била по Росії західною зброєю. Мається на увазі Краснодар, і вони чомусь і Крим український додали туди з незрозумілих нам причин. Пишуть, що спроби вже були й нічого не сталося, як лякав Путін. Чи правда, що Україна вже використовувала західну зброю для ударів, або ж для завдання уражень на території Росії?
Україна суворо дотримується домовленостей з партнерами на різних рівнях. Я хочу, щоб в нас не було ілюзій. Україна має певний обсяг своєї далекобійної зброї: дрони, ракети. Це розуміє і Росія, і наші партнери. Ця зброя використовується так, як має потребу використовуватися. Незалежно від території, де розташоване те чи інше місце – воно має бути знищене, якщо це має відношення до інфраструктури війни.
Абсолютно законно Україна все робить, тому що це прописано в відповідних пунктах міжнародного права. Переговори про необхідність використання західної зброї по території в повному обсязі окупованої і по території прикордонної Росії ведуться. Чому це важливо? Тому що важлива кількість зброї, яку використовують (ЗСУ – 24 Канал).
Нашої зброї недостатньо, щоб щоденно знищувати накопичення вздовж наших державних кордонів. А це треба робити. Там йде накопичення, ти чекаєш, поки вони (росіяни – 24 Канал) зайдуть різати твоїх людей, а після цього ти вже безпосередньо маєш пряме боєзіткнення. Коли твої люди мають це зупиняти, не зброя високоточна, далекобійна, а твої люди, це нонсенс, враховуючи кількість ресурсу, який є у Росії. Тому ці переговори йдуть.
Я взагалі не бачу сенсу дебатувати можливість знищення всього, що розташоване в Криму. Це взагалі міжнародно визнана територія України. Вона окупована, але ми воюємо на своїй території, ми її обороняємо, знищуємо все, що там є чуже, а російське там повністю чуже.
Переговори йдуть, дозволи, я думаю, будуть, тому що це важливо для ефективного ведення оборонної війни. Я маю на увазі дозволи на знищення російських концентраційних місць на території самої Росії.